79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" серпня 2025 р. Справа №926/701-б/22
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича №926/701-б/22-126 від 17.04.2025 (вх. №01-05/1191/25 від 18.04.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2025 (повне рішення складено 02.04.2025, суддя Бутирський А.А.)
у справі №926/701-б/22
за позовом ТОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс», м. Чернівці
до ТОВ “Рембудсервіс-Інвест» м. Чернівці
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд» м. Чернівці
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
ОСОБА_1 , м. Чернівці;
ОСОБА_2 , м. Чернівці;
про стягнення 3 893 165,00 грн.
за участю представників:
від позивача: ліквідатор арбітражний керуючий Ярош Василь Юрійович (в режимі відеоконференції);
від відповідача: представник Єфтемій Р.Ф. (в режимі відеоконференції);
від третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися;
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2025 у справі №926/701-б/22 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, арбітражний керуючий Ярош В.Ю. звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2025 у справі №926/701-б/22 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький молодіжний житловий комплекс».
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено арбітражному керуючому Ярошу В.Ю. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 70 076,97 грн. та надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
06.05.2025 апелянт подав клопотання про усунення недоліків скарги, до якого додано платіжну інструкцію від 02.05.2025 про сплату судового збору та докази надіслання апеляційної скарги третій особі. Зарахування сплаченого судового збору в розмірі 70076,97 грн. до спеціального фонду державного бюджету підтверджується випискою, сформованою в Автоматизованій системі діловодства суду 06.05.2025.
Окрім того, у клопотанні про усунення недоліків скарги апелянт просив повернути з державного бюджету зайво сплачений судовий збір в розмірі 14 015,38 грн.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025, враховуючи усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.06.2025.
09.06.2025 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/4487/25), в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 відкладено розгляд справи на 09.07.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 відкладено розгляд справи на 27.08.2025.
27.08.2025 Максимчук А.В. подала суду клопотання про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 третій особі було відмовлено у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку з тим, що в Господарському суді Чернівецької області заброньовані зали для проведення інших судових засідань в режимі відеоконференцій.
У клопотанні третя особа також зазначає пор неможливість прибути в судове засідання через військовий стан та комендантську годину та відсутність технічної можливості для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
В судовому засіданні 27.08.2025 представник апелянта не заперечив проти відкладення розгляду справи для надання можливості третій особі взяти участь в розгляді справи.
Представник відповідача залишив подане клопотання на розсуд суду.
Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні заявленого клопотання, з огляду на те, що розгляд справи вже двічі відкладався з метою надати можливість третім особам взяти участь в судовому засіданні, а з клопотання не вбачається жодних об'єктивних причин неможливості ОСОБА_2 прибути до зали суду чи заздалегідь подати клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в одному з територіально наближених до місцезнаходження третьої особи судів. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржене рішення без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький молодіжний житловий комплекс».
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2022 ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича.
ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» звернулося до господарського суду в межах справи про банкрутство з позовом до ТзОВ “Рембудсервіс-Інвест» про стягнення 3893165,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.02.2007 ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» (забудовник) та ТзОВ “Рембудсервіс-інвест» (підрядник) уклали договір №1 генерального підряду, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на свій ризик власними і залученими силами та засобами організувати та виконати комплекс робіт по спорудженню житлового будинку по вул. Руська, 235-В в м. Чернівці. 27.11.2007 сторони уклали договір №1 генерального підряду в новій редакції.
Згідно з деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації від 25.12.2014 та 16.04.2015 багатоквартирні житлові будинки на вул. Руська, 235-В в м. Чернівці закінчені будівництвом та готові до експлуатації.
ТзОВ “Рембудсервіс-інвест», вважаючи що ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» не розрахувався у повному обсязі за виконані роботи, звернулося до суду з позовом про стягнення 14 076 505 грн. боргу за договором №1 генерального підряду від 19.02.2007.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2015 у справі №926/1311/15 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення із ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» на користь ТзОВ “Рембудсервіс-інвест» 14 076 505 грн. Натомість, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 вказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. У цій постанові встановлені, зокрема обставини укладання вищевказаних договорів.
Окрім того, суд апеляційної інстанції встановив, що за умовами договору сторони погодили порядок прийняття виконаних підрядних робіт шляхом підписання сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які надаються позивачем відповідачу щомісячно, а по закінченню всього комплексу робіт підрядник направляє забудовнику загальний акт приймання- передачі виконаних робіт; оплата фактично виконаних підрядних робіт здійснюється забудовником на підставі вказаних актів та довідок, які підписані сторонами протягом 5 днів після підписання (пункти 5.1, 5.2, 6.2 договору).
Проте судом встановлено відсутність погоджених сторонами у договорі та належним чином оформлених первинних документів - актів за формою КБ-2в, які б достовірно підтверджували фактичне виконання позивачем робіт на суму 14 076 505 грн.
З урахуванням викладеного, слід вважати відсутньою будь-яку заборгованість замовника з оплати вартості виконаних робіт за договором №1 генерального підряду від 27.11.2007.
03.01.2013 між ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» (забудовник) та ТзОВ “Рембудсервіс-Інвест» (підрядник) було укладено додаткову угоду №1 до договору №1 генерального підряду від 19.02.2007 в редакції від 27.11.2007, відповідно до умов якої: 1 ) забудовник надає право підряднику з метою будівництва житла для молоді та реалізації державних програм забезпечення громадян доступним житлом розпоряджатися вільною житловою площею в багатоквартирному житловому будинку по вул. Руська, 235¬В в м. Чернівці, що будується згідно договору генпідряду шляхом її реалізації третім особам за ціною визначеною підрядником; 2) підрядник здійснює реалізацію вільної житлової площі в об'єкті будівництва шляхом укладання відповідних правочинів, зміст яких визначається за погодженням сторін таких правочинів; 3) сторони погоджуються, що договірна ціна робіт за договором генпідряду зменшується на загальну вартість житлової площі в об'єкті будівництва, що реалізовуватиметься підрядником згідно умов цієї додаткової угоди.
Використовуючи надані цією додатковою угодою повноваження, генпідрядник розпорядився правами замовника та передав третім особам 15 квартир у будинку №235В по вул. Руській м. Чернівці. Загальна вартість договорів становить 3 893 165,00 грн.
Проте, оскільки у ТзОВ “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» була відсутня заборгованість перед ТзОВ “Рембудсервіс-Інвест», то останнє мало компенсувати забудовнику вартість відчужених квартир, оскільки у генерального підрядника не було підстав зараховувати ці кошти на погашення заборгованості за виконані будівельні роботи, позаяк у позові про її стягнення було відмовлено.
Отже, з огляду на відсутність підтвердження належними доказами заборгованості ТОВ “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» за виконання ТОВ “Рембудсервіс- Інвест» будівельних робіт, враховуючи розпорядження останнім активами замовника на загальну суму 3 893 165,00 грн без відповідної йому компенсації, - такі кошти підлягають стягненню на користь позивача, як безпідставно набуте майно чи як відшкодування збитків.
Юридичною підставою стягнення таких коштів, як безпідставно набутих є положення ст. 1212 ЦК України, а юридичною підставою відшкодування збитків є відповідні положення ч.1 ст.193, ст.224, ст.225 ГК України.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що 25.12.2014 управлінням ДАБІ у Чернівецькій області зареєстровано за №ЧВ143143560570 подану позивачем TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І черга - блок 1 (секція1).
16.04.2015 управлінням ДАБІ у Чернівецькій області зареєстровано за №ЧВ143151060414 подану позивачем TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І черга - блок 1 (секція2).
Пунктом 15 в обох вищевказаних декларацій позивач ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» підтверджував, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.
Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацію по кожній з секцій становить 16 627,90 тис. грн., у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 12 869,8479 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 167,07 тис. грн.
Тобто, згідно зареєстрованими деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації - вартість будівництва групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І черга - блок 1 (секція1) та (секція 2) за затвердженою проектною документацію становить 33 258,8 тис. грн., що відповідає зведеному кошторисному розрахунку №5808.1/2012.
03.07.2015 позивач та відповідач склали акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2015 за договором №1 генерального підряду від 27.11.2007, відповідно до якого заборгованість TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» перед TOB “Рембудсервіс-Інвест» складає 14 076 505 грн.
Відповідно до підписаної сторонами довідки до цього акту звірки взаємних розрахунків від 03.07.2015 вказана заборгованість 14 076 505 грн. складається з неоплачених станом на 01.07.2015 сум за виконані роботи по об'єктам І-шої черги - блок 1 завершене будівництво (секція 1 та секція 2), незавершене будівництво (секція 3 та секція 4), трансформаторна підстанція та об'єктам ІІ-гої черги - блок 2 (секції 5,6,7,8).
Згідно цієї довідки станом на 01.07.2015 по об'єкту І-шої черги - блок 1 завершене будівництво (секція 1 та секція 2) фактичні витрати становлять 33 255 800 грн. (30 383 606 грн. виконано робіт TзOB “Рембудсервіс-Інвест» та 2 872 194 грн. витрати TOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс»).
Фактично оплачено виконаних робіт відповідачеві TзOB “Рембудсервіс-Інвест» по цьому об'єкту будівництва (секція1 та секція 2) на 01.07.2015 на суму 17 148 182 грн (13 607 527 грн. оплачено TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» та 3 540 655 грн оплачено TзOB “Рембудсервіс-Інвест»). Заборгованість ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» за виконані роботи по цьому об'єкту на 01.07.2015 становить 13 235 424 грн.
Отже, зі змісту вказаного акту від 03.07.2015 вбачається, що цей акт звірки розрахунків по договору №1 генерального підряду охоплював, в т.ч. і взаєморозрахунки сторін, пов'язані з виконанням відповідачем положень додаткової угоди №1 від 03.01.2013 до цього договору щодо реалізації ним вільної житлової площі в об'єкті будівництва шляхом укладання відповідних правочинів з третіми особами (всі правочини укладалися до дати підписання цього акту звірки) та відповідним зменшенням договірної ціни робіт за договором Генпідряду на загальну вартість такої реалізованої житлової площі.
Також відповідач просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції треті особи - ТзОВ БФ “Чернівціжитлобуд» та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, що наведені позивачем, третя особа ОСОБА_1 письмових пояснень по суті спору не подав.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, дійшов висновку про те, що наявність між сторонами договірних відносин виключає можливість застосування положень ст.1212 ЦК України, окрім цього, позивач не довів у діях відповідача складу правопорушення, що унеможливлює стягнення збитків, а також позивач не довів розміру завданої шкоди.
Узагальнені доводи апелянта (позивача) та заперечення відповідача.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані такими доводами:
- відмовляючи у задоволенні позову суд послався на існування заборгованості замовника перед підрядником, що не відповідає дійсним обставинам справи;
- у постанові від 05.03.2024 у справі №910/3374/23 Верховний Суд зазначив, що порядок оплати підрядних робіт визначено у ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково;
- Верховний Суд неодноразово наголошував, що виникнення за підписаним в односторонньому порядку актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, вказаних у цьому акті (постанови у справах №924/70/18, №906/411/17, №916/446/16, №905/411/17, №908/2109/18, №906/1081/22, №909/1121/16, і №910/4103/18);
- відповідач, заперечуючи щодо позовних вимог вказівкою на існування заборгованості перед ним за виконані роботи, жодних доказів виконання саме ним робіт за договором (відповідних актів) не надав;
- суд, обґрунтовуючи існування заборгованості замовника посилався на поданий відповідачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2015, відповідно до якого заборгованість складає 14 076, 50 грн та довідки до цього акту звірки взаємних розрахунків, згідно з яким станом на 01.07.2015 по об'єкту І-шої черги - блок 1 завершене будівництво (секція та секція 2) фактичні витрати становлять 33 255 800 грн. (30 383 606 грн. виконано робіт TOB «Рембудсервіс-Інвест» та 2 872 194 грн. витрати TOB «Чернівецький молодіжний житловий комплекс»); вказані документи подавалися підрядником і у справі № 926/1311/15, апеляційним судом у якій у задоволенні його позову до TзOB «Чернівецький молодіжний житловий комплекс» про стягнення 14 076 505 грн було відмовлено; суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки всі правочини із третіми особами укладалися до дати підписання цього акту звірки, то предмет спору у справі 926/1311/15 не стосується зарахованих в рахунок оплати за договором підряду сум вартості житлової площі в об'єкті будівництва, що реалізовувалася відповідачем згідно з додатковою угодою №1 від 03.01.2013 відповідно до укладених з третіми особами правочинів, проте, суд не врахував, що навіть якщо TзOB «Рембудсервіс-Інвест» і не заявляв до стягнення у справі №926/1311/15 таких зарахованих сум, то це ще не свідчить про існування заборгованості замовника перед підрядником, оскільки жодних доказів виконання робіт чи їх передачі останнім так і не було надано;
- як не можливо стягнути із замовника будівництва за виконані підрядником будівельні роботи за відсутності передбачених договором підряду належних доказів їх виконання, так і не можливо здійснювати зарахування за роботи, докази виконання яких відсутні;
- незважаючи на наявність акту звірки та довідки до нього у справі №926/1311/15 у позові про стягнення зазначених у ньому сум було відмовлено, тому такий акт та довідка не можуть підтверджувати заборгованість замовника;
- частина вільних площ була передана третім особам, як видно із відповідних актів передачі квартир, уже після підписання акту звірки взаємних розрахунків від 03.07.2015, що вказує на неможливість включення відповідних сум у акт звірки та довідку;
- у справі №926/1311/15 апеляційний суд зробив висновок, що наявність довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат не може слугувати доказом виконання відповідачем робіт за відсутності належним чином складених та підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт, зважаючи на заперечення відповідача щодо здійснення позивачем таких робіт;
- іншою обставиною, яка за висновком суду вказує на існування у TзOB «Чернівецький молодіжний житловий комплекс» заборгованості за виконані підрядником TзOB «Рембудсервіс-Інвест» роботи, а відтак і можливість їх зарахування, є факт здачі в експлуатацію (реєстрація відповідних декларацій) секції 1 та 2 блоку І об'єкту 25.12.2014 та 16.04.2015, що було встановлено у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 25.12.2015 у справі №926/1688/15 за позовом TзOB «Чернівецький молодіжний житловий комплекс» до TзOB «Рембудсервіс-Інвест» про розірвання договору №1 генерального підряду від 19.02.2007; цим рішенням встановлено, що на виконання умов договору підрядником частково виконані будівельні роботи та як вбачається з вищевказаних декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованих управлінням ДАБІ у Чернівецькій області 25.12.2014 та 16.04.2015, було прийнято в експлуатацію будівництво групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І-ша черга блок 1 (секція 1) та (секція 2); з цього суд зробив висновок в оскаржуваному рішенні про те, що позивач не надав доказів оплати виконаних відповідачем робіт по спорудженню житлового будинку по вул. Руська, 235-В в м. Чернівці у сумі 33 258,8 тис. грн. (підтверджується деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації), а відтак відповідач правомірно розпорядився правами позивача на 15 квартир на суму 3 893 165,00 грн., які були зараховані у рахунок боргу відповідача при складанні 03.07.2015 акту звірки взаємних розрахунків;
- виконання чи не виконання не є встановленою обставиною у справі №926/1688/15, а висновком, правовою оцінкою факту у ній, який у відповідності до ч.7 ст.75 ГПК України не є обов'язковим для господарського суду;
- неприпустимим є визначати заборгованість замовника будівництва перед його підрядником виходячи виключно із зазначеною у декларації про готовність об'єкта до експлуатації його кошторисної вартості без доказів виконання підрядником робіт за відсутності належним чином складених та підписаних актів їх приймання, при запереченні такого виконання замовником, адже ці дозвільні документи лише декларують кошторисну вартість, яка використовується замовником для цілей його бухгалтерського обліку, як власника результатів будівництва, проте не є доказом того, що саме на таку суму і саме вказаним у декларації генеральним підрядником ці роботи виконані, тим більше, що у доданій відповідачем декларації вказано про перенесення робіт із оздоблення фасадів та прибудинкової території;
- покладання судом на позивача-замовника будівництва обов'язку довести оплату кошторисної вартості, вважаючи, що відповідач-підрядник виконав роботи на цю суму, є наслідком невідповідності висновків суду обставинам справи в результаті їх встановлення на підставі неналежних недопустимих і недостатніх доказів;
- у справі №926/1311/15, незважаючи на наявність рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.12.2015 у справі №926/1688/15 та наявність довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, у стягненні із замовника було відмовлено, з огляду на відсутність належним чином складених та підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт, зважаючи на заперечення відповідача щодо здійснення їх підрядником;
- на спростування висновку суду в оскарженому рішенні про те, що позивач не надав доказів оплати виконаних відповідачем роботи по спорудженню житлового будинку по вул. Руська, 235-В в м. Чернівці у сумі 33 258,8 тис. грн, які підтверджені лише деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації, апелянт вказує на неможливість оплатити ці суми, якщо інших відповідних документів для оплати начебто виконаних робіт від підрядника до цього часу не надходило;
- з метою зняття питань стосовно можливості спорудження об'єкта за бездіяльності підрядника, звертаємо увагу, що у справі №926/1311/15, апеляційним судом при відмові у стягнення із замовника заявленої суми за виконані роботи було враховано, що відповідачем подано до апеляційного суду докази, які підтверджують виконання робіт, зазначених у наданих позивачем актах, інвесторами за рахунок власних коштів (арк.арк. справи 27-187 том ІІІ);
- відповідно до ст.876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт, є замовник, а відтак, якщо результати цього будівництва були відчужені підрядником за відсутності заборгованості замовника перед ним, то спростувати відсутність такої заборгованості має саме підрядник шляхом подання належним чином складених та підписаних актів виконаних ним робіт, зокрема форми КБ-2 та КБ-3, як то і передбачалося договором підряду;
- з метою встановлення заборгованості замовника за виконані підрядником роботи суд мав би застосувати передбачений приписом ч.2 ст.74 ГПК України порядок, відповідно до якого у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події, а в разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою;
- позивач наполягав на невиконанні підрядником робіт, тому суд мав би зобов'язати останнього надати належні докази їх виконання., проте жодних доказів виконання робіт, підрядником так і не надано;
- відсутність факту може бути доведена лише неможливістю спростування такої відсутності іншою особою, в контексті цих правовідносин, відсутність заборгованості за начебто виконані роботи підрядником, не може доводитися замовником, бо не може бути доведено відсутність чогось, така відсутність заборгованості презюмується до того моменту допоки вона не буде спростована підрядником, який і має надати докази виконання ним робіт та їх вартість;
- суд, в порушення норм процесуального права (оцінка доказів на предмет належності та допустимості і достатності, обов'язок доказування) визнав наявною заборгованість, яка є недоведеною відповідачем, неправомірно поклавши обов'язок доведення розміру такої на самого ж боржника-позивача, що є достатньою підставою для скасування рішення відповідно до п. 2) ч.1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України;
- у рішенні значна увага приділена встановленню обставин, якими позивач не те що не обґрунтовував свої вимоги, а й усно пояснював, що ці обставини не мають жодного стосунку до його вимог, а відтак і досліджувати та встановлювати їх, незважаючи на наполягання відповідача не має необхідності оскільки це не стосується предмету спору;
- звертаючись із позовом позивач вказував на обставину передачі третім особам 15 квартир у будинку АДРЕСА_1 та на загальну вартість цих договорів 3 893 165,00 грн, а підтверджувалив це висновком експерта Перепелюк С.М. за результатами проведення судово-економічної експертизи на звернення ТзОВ «БФ «Чернівціжитлобуд» від 04.12.2023, де ці обставини були одним із питань дослідження, проте суд, незважаючи на доводи позивача про вихід за межі спору здійснив оцінку інших встановлених у висновку питань та в результаті вказав, що висновок експерта про те, що витрачені ТзОВ «Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» 4 877 223,99 грн. на придбання товарно-матеріальних цінностей є також сумою фактичних витрат здійснених цим відповідачем як замовником за договором №1 генерального підряду від 19.02.2007 в редакції від 27.11.2007 в період 2007-2014 є безпідставним та таким, що ґрунтується не на досліджених матеріалах, а на припущеннях експерта, оскільки дійти до таких висновків на підставі лише дослідження банківських виписок неможливо;
- позивач наголошує, що не обґрунтовував своїх вимог витраченими коштами на це будівництво, а відтак і не посилалися на цю частину висновку, бо переконаний, що оскільки власником результатів будівництва є замовник, то навіть у разі повної відсутності його витрат на це, підрядник, який не довів виконання ним відповідних робіт та їх вартість, не може збагачуватися за рахунок таких результатів, а відтак - їх власник вправі повертати неправомірно привласнене.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:
- суд першої інстанції цілком обґрунтовано не взяв до уваги, висновок експерта про те, що витрачені ТОВ «Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» 4 877 223,99 грн. на придбання товарно-матеріальних цінностей є також сумою фактичних витрат за період 2007-2014 років здійснених цим відповідачем як замовником за договором №1 генерального підряду, оскільки дійти до такого висновку на підставі лише дослідження банківських виписок неможливо, а отже такий висновок ґрунтується не на досліджених матеріалах, а на припущеннях експерта;
- інших доказів оплати позивачем за договором №1 генерального підряду позивачем - ТзОВ «Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» не надано;
- використовуючи додатковою угодою №1 повноваження, відповідач згідно з договорами підряду, додатковими договорами до них та складеними на їх виконання актами прийому-передачі розпорядився правами на 15 квартир у будинку №235-В (І черга - блок 1 (секція1) та (секція2) по вул. Руській м. Чернівці, передавши їх третім особам (фізичним особам), загальна вартість цих договорів становить 3 893 165,00 грн., тобто, реалізація відповідачем TзOB «Рембудсервіс-Інвест» майнових прав на квартири третім особам з послідуючим зменшенням договірної ціни робіт за договором №1 генерального підряду на суму їх реалізації була одним зі способів розрахунків між сторонами за цим договором генерального підряду;
- пунктом 15 декларацій від 25.12.2014 та від 16.04.2015 про готовність об'єкта до експлуатації позивач підтвердив, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи;
- згідно із зареєстрованими деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації - вартість будівництва групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235- В в м. Чернівці (І черга - блок 1 (секція1) та (секція 2) за затвердженою проектною документацію становить 33 258,8 тис. грн., що відповідає зведеному кошторисному розрахунку №5808.1/2012;
- підтвердженням прийняття двох багатоквартирних житлових будинків в експлуатацію є надані позивачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 25.12.2014 №ЧВ143143560570 та від 16.04.2015 №ЧВ143151060414, підписані директором позивача ТОВ «Чернівецький молодіжний житловий комплекс» Фонарюком А.З. та зареєстровані у Державній архітектурнобудівельній інспекції;
- факт реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією обох декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та факт її підписання з боку позивача (замовника) без зауважень та застережень свідчить про виконання на цих об'єктах всіх необхідних робіт передбачених договором підряду;
- вказане також підтверджує, що мета укладеного договору генерального підряду в частині будівництва двох вказаних багатоквартирних житлових будинків була досягнута, роботи виконані відповідачем та прийняті позивачем, а об'єкти прийняті в експлуатацію;
- зі змісту акту від 03.07.2015 вбачається, що цей акт звірки розрахунків по договору №1 генерального підряду охоплював, в т.ч. і взаєморозрахунки сторін пов'язані з виконанням відповідачем положень додаткової угоди №1 від 03.01.2013 до цього договору щодо реалізації ним вільної житлової площі в об'єкті будівництва шляхом укладання відповідних правочинів з третіми особами (всі правочини укладалися до дати підписання цього акту звірки) та відповідним зменшенням договірної ціни робіт за договором генпідряду на загальну вартість такої реалізованої житлової площі;
- 05.08.2015 TзOB «Рембудсервіс-Інвест» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до TзOB «Чернівецький молодіжний житловий комплекс» про стягнення 14 076 505 грн. боргу за виконані та не оплачені у повному обсязі роботи за договором №1 генерального підряду від 19.02.2007, наявність якого підтверджувалася підписаними сторонами за період з І кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та вказаним актом звірки; рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2015 у справі №926/1311/15 позов задоволений; постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 вказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено: апеляційний суд виходив з того, що сторонами не надано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), які б підтверджували виконання ТзОВ «Рембудсервіс-Інвест» робіт за договором підряду на заявлену до стягнення суму (14 076 505 грн.), а надані ТзОВ «Рембудсервіс-Інвест» копії актів приймання виконаних підрядних робіт не є належними та допустимими доказами виконання ним робіт оскільки останні не відповідають типовій формі первинної облікової документації №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», затвердженій наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554 (чинній до 01.01.2014) та формі №КБ-2 в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» додатку Т до Національного стандарту «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 №293 (чинних з 01.01.2014); отже, предмет спору у справі №926/1311/15 не стосується зарахованих в рахунок оплати за договором підряду сум вартості житлової площі в об'єкті будівництва, що реалізовувалася відповідачем згідно додаткової угоди №1 від 03.01.2013 до договору №1 генерального підряду відповідно до укладених з третіми особами правочинів;
- у вересні 2015 року позивач TзOB «Чернівецький молодіжний житловий комплекс» розірвав договір №1 генерального підряду від 19.02.2007 із відповідачем TзOB «Рембудсервіс-Інвест», що реалізувалося шляхом надсилання 02.09.2015 відповідачеві листа-вимоги №4, який останній отримав 07.09.2015; вказане встановлено у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 25.12.2015 у справі №926/1688/15; цим рішенням встановлено, що на виконання умов договору від 27.11.2007 підрядник частково виконав будівельні роботи та як вбачається з вищевказаних декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованих управлінням ДАБІ у Чернівецькій області 25.12.2014 та 16.04.2015, було прийнято в експлуатацію будівництво групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І-ша черга блок 1 (секція 1) та (секція 2), тобто, секції 1 та 2 блоку І об'єкту здані в експлуатацію 25.12.2014 та 16.04.2015, в іншій частині договір залишився не виконаним;
- звертаючись із позовом до суду у цій справі, TзOB «Чернівецький молодіжний житловий комплекс» просило стягнути з відповідача TзOB «Рембудсервіс-Інвест» 3 893 165 грн., не конкретизуючи в прохальній частині позовної заяви правову суть цієї вимоги (тобто, чим на думку позивача, є вказана сума: заборгованістю за договором підряду, чи збитками, чи безпідставно набутими коштами тощо);
- зі змісту позовної заяви так само неможливо конкретизувати правову суть цієї вимоги оскільки позивач посилався як на положення ст.224,225 ГК України (відшкодування збитків) так і на ст.1212 ЦК України (безпідставно набуте майно);
- позивач також зазначав, що суд керуючись принципом «суд знає закон» має самостійно визначити правову природу відносин сторін та провести правильну їх кваліфікацію, вибравши та застосувавши необхідні норми права, тобто позивач фактично переклав свої процесуальні функції як сторони по справі на суд, з чого випливає, що предметом поданого позову фактично є не матеріально правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти рішення, а суто матеріальна вимога, яка виражається лише в грошовій сумі, яку просить стягнути позивач, пов'язуючи її з відносинами сторін за договором №1 генерального підряду, без визначення правової сутності цієї вимоги;
- позивач протягом майже дев'яти років після розірвання договору №1 генерального підряду не пред'являв вимоги/претензії щодо невиконання чи неналежного виконання договору або вимог про повернення коштів за передані квартири;
- обидва багатоквартирні житлові будинки побудовані, введені в експлуатацію і з 2015 року заселені та використовуються відповідно до свого цільового призначення; позивач не навів жодного належного та допустимого доказу порушення еквівалентності - перевищення вартості реалізованих відповідачем TзOB «Рембудсервіс-Інвест» 15 квартир над вартістю виконаних ним за договором генерального підряду робіт;
- доводи позивача фактично ґрунтуються на виокремленні (вириванні) з контексту розрахунків сторін, які здійснювалися між ними за договором №1 генерального підряду протягом періоду 2007-2014 років окремого епізоду таких розрахунків (реалізації відповідачем TзOB «Рембудсервіс-Інвест» майнових прав на 15 квартир третім особам на загальну суму 3 893 165 грн.) та твердженні про безпідставність отримання відповідачем коштів за них, поки відповідач не доведе зворотне;
- доводи апелянта та його виклад обставин справи, ґрунтуються на підставі припущень та тверджень, які, як він вважає, має спростовувати відповідач (концепція негативного доказу), що суперечить принципу змагальності в господарському судочинстві.
Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.
Відповідно до укладеного TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» (забудовник) та TзOB “Рембудсервіс-Інвест» (підрядник) договору №1 генерального підряду від 19.02.2007, в новій редакції від 27.11.2007, підрядник зобов'язався на свій ризик власними і залученими силами та засобами організувати та виконати комплекс робіт по спорудженню житлового будинку по вул. Руська, 235-В в м. Чернівці відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, договірної ціни, здати в обумовлені строки роботи замовнику, усувати протягом гарантійного терміну недоробки, які зумовлені неякісним виконанням робіт, а забудовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати будівельний майданчик, здійснювати оплату робіт та прийняти виконані роботи.
Обсяг і зміст робіт визначається проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору. (пункт 2.1 договору).
Договірна ціна робіт, що виконується на об'єкті (а саме: блок І: секція 1 та 2) на момент підписання даного договору складає 44 000 000 грн, в т.ч. ПДВ. Договірна ціна є динамічною. (пункт 3.1 договору).
Пунктами 3.2, 3.3.1-3.3.5, 3.4 договору передбачено випадки та порядок можливої зміни договірної ціни.
25.10.2012 TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» затверджено зведений кошторисний розрахунок №5808.1/2012 «Перерахунок кошторису на будівництво житлових будинків по вул.Руській, №235-В в м.Чернівці (секція №1 та №2), відповідно до якого всього по зведеному кошторисному розрахунку сум 33 255,806 тис.грн., в тому числі зворотних сум 48,533 тис.грн.
03.01.2013 між цими ж сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №1 генерального підряду від 19.02.2007 у редакції від 27.11.2007, відповідно до умов якої, у зв'язку з недостатністю у Чернівецького регіонального управління ДСФУ “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» кредитних ресурсів, які виділяються ним молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на придбання ними житла та необхідністю завершення будівельних робіт, сторони погодили наступне:
1. Забудовник надає право підряднику з метою будівництва житла для молоді та реалізації державних програм забезпечення грoмaдян доступним житлом розпоряджатися вільною житловою площею в багатоквартирному житловому будинку по вул. Руська, 235-В в м. Чернівці, що будується згідно з договором генпідряду (надалі - об'єкт будівництва) шляхом її реалізації третім особам за ціною визначеною підрядником;
2. Підрядник здійснює реалізацію вільної житлової площі в об'єкті будівництва шляхом укладання відповідних правочинів, зміст яких визначається за погодженням сторін таких правочинів;
3. Сторони погоджуються, що договірна ціна робіт за договором генпідряду зменшується на загальну вартість житлової площі в об'єкті будівництва, що реалізовуватиметься підрядником згідно умов цієї додаткової угоди.
Використовуючи надані цією додатковою угодою повноваження, відповідач розпорядився правами позивача на 15 квартир.
Згідно з актами прийому-передачі квартир, довідками ТзОВ “Рембудсервіс-Інвест», договорами підряду, які укладались у період з 04.12.2013 до 24.04.2014, та додатковими договорами до них, ТзОВ “Рембудсервіс-Інвест» передало третім особам 15 квартир у будинку № 235В по вул. Руській м. Чернівці.
Загальна вартість цих договорів становить 3 893 165,00 грн.
25.12.2014 управлінням ДАБІ у Чернівецькій області зареєстровано за №ЧВ143143560570 подану позивачем TOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І черга - блок 1 (секція 1).
16.04.2015 управлінням ДАБІ у Чернівецькій області зареєстровано за №ЧВ143151060414 подану позивачем TOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І черга - блок 1 (секція 2).
Пунктом 15 обох вищевказаних декларацій ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» підтвердив, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.
Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацію по кожній з секцій становить 16 627,90 тис. грн., у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 12 869,8479 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 167,07 тис. грн.
Тобто, згідно зареєстрованими деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації - вартість будівництва групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І черга - блок 1 (секція 1) та (секція 2) за затвердженою проектною документацію становить 33 258,8 тис. грн., що відповідає вищевказаному Зведеному кошторисному розрахунку №5808.1/2012.
03.07.2015 позивач та відповідач склали акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2015 за договором №1 генерального підряду від 27.11.2007, відповідно до якого заборгованість TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» перед TзOB “Рембудсервіс-Інвест» складає 14 076 505 грн.
Відповідно до підписаного сторонами додатку до цього акту 14 076 505 грн. складається з неоплачених станом на 01.07.2015 сум за виконані роботи по об'єктах І-шої черги - блок 1 завершене будівництво (секція 1 та секція 2), незавершенне будівництво (секція 3 та секція 4), трансформаторна підстанція та об'єктах ІІ-гої черги - блок 2 (секції 5,6,7,8).
Згідно з цим додатком станом на 01.07.2015 по об'єкту І-шої черги - блок 1 завершене будівництво (секція 1 та секція 2) фактичні витрати становлять 33 255 800 грн. (30 383 606 грн. виконано робіт TзOB “Рембудсервіс-Інвест» та 2 872 194 грн. витрати TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс»).
Фактично оплачено виконаних робіт відповідачеві TзOB “Рембудсервіс-Інвест» по цьому об'єкту будівництва (секція1 та секція 2) на 01.07.2015 на суму 17 148 182 грн (13 607 527 грн. оплачено TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» та 3 540 655 грн оплачено TзOB “Рембудсервіс-Інвест»). Заборгованість ТзОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» за виконані роботи по цьому об'єкту на 01.07.2015 становить 13 235 424 грн.
Отже, зі змісту вказаного акту від 03.07.2015 вбачається, що цей акт звірки розрахунків по договору №1 генерального підряду охоплював, в т.ч. і взаєморозрахунки сторін пов'язані з виконанням відповідачем положень додаткової угоди №1 від 03.01.2013 до цього договору щодо реалізації ним вільної житлової площі в об'єкті будівництва шляхом укладання відповідних правочинів з третіми особами (всі правочини укладалися до дати підписання цього акту звірки) та відповідним зменшенням договірної ціни робіт за договором генпідряду на загальну вартість такої реалізованої житлової площі.
05.08.2015 TзOB “Рембудсервіс-Інвест» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» про стягнення 14 076 505 грн. боргу за виконані та не оплачені у повному обсязі роботи за договором №1 генерального підряду від 19.02.2007, наявність якого підтверджувалася підписаними сторонами за період з І кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та вказаним актом звірки.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2015 у справі №926/1311/15 позов задоволено. стягнуто з TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» на користь ТзОВ “Рембудсервіс-Інвест» 14 076 505 грн. боргу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 вказане рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що сторонами не надано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), які б підтверджували виконання ТОВ “Рембудсервіс-Інвест» робіт за договором підряду на заявлену до стягнення суму (14 076 505 грн.), а надані ТОВ “Рембудсервіс-Інвест» копії актів приймання виконаних підрядних робіт не є належними та допустимими доказами виконання ним робіт оскільки останні не відповідають типовій формі первинної облікової документації №КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт», затвердженій наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554 (чинній до 01.01.2014) та формі №КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт» додатку Т до Національного стандарту “Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 №293 (чинних з 01.01.2014).
Предмет спору у справі №926/1311/15 не стосується зарахованих в рахунок оплати за договором підряду сум вартості житлової площі в об'єкті будівництва, що реалізовувалася відповідачем згідно з додатковою угодою №1 від 03.01.2013 до договору №1 генерального підряду відповідно до укладених з третіми особами правочинів.
У вересні 2015 року позивач TзOB “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» розірвав договір №1 генерального підряду від 19.02.2007 із відповідачем TзOB “Рембудсервіс-Інвест», що реалізувалося шляхом надсилання 02.09.2015 відповідачеві листа-вимоги №4, який останній отримав 07.09.2015. Вказане встановлено у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 25.12. 2015 у справі №926/1688/15, яке залишено без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 та Вищого господарського суду України від 15.06.2016.
У цьому рішенні суду у справі №926/1688/15 встановлено, що на виконання умов договору від 27.11.2007 підрядник частково виконав будівельні роботи та як вбачається з вищевказаних декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованих управлінням ДАБІ у Чернівецькій області 25.12.2014 та 16.04.2015, було прийнято в експлуатацію будівництво групи багатоквартирних житлових будинків на вул. Руській, 235-В в м. Чернівці (І-ша черга блок 1 (секція 1) та (секція 2).
Тобто, секції 1 та 2 блоку І об'єкту здані в експлуатацію 25.12.2014 та 16.04.2015.
В іншій частині договір залишився не виконаним.
Доказів оплати виконаних робіт по спорудженню житлового будинку по вул. Руська, 235-В в м. Чернівці у сумі 33 258,8 тис. грн., які підтверджуються деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації, матеріали справи не містять.
04.12.2023 №67 судовий експерт Перепелюк С.М. склала висновок експерта №67 за результатами проведення судово-економічної експертизи на звернення ТзОВ БФ «Чернівціжитлобуд» (кредитора боржника).
Відповідно до цього висновку експерту на дослідження надано такі документи (в копіях): договір №1 генерального підряду від 19.02.2007 в редакції від 27.11.2007 з додатками та додатковою угодою №1 від 03.01.2013; 2. договори підряду з додатковими договорами, акти прийому- передачі квартир, довідки; 3. Банківські виписки TзOB “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» за 2007-2014 роки.
На вирішення судово-економічної експертизи поставлені такі питання:
1. Чи підтверджується документально надходження на банківські рахунки TзOB “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» коштів від інвесторів на будівництво житлового будинку по вул.Руській, 235-В в м.Чернівці за період 2007-2014 роки і яка їх фактична сума?
2. Яка фактична сума витрат (коштів, ТМЦ) здійснена ТзОВ “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» як замовника за договором №1 генерального підряду від 19.02.2007 в редакції від 27.11.2007 за період 2007-2014 роки?
3. Яка загальна вартість квартир, що ТзОВ «Рембудсервіс-Інвест»(підрядник) передавались замовникам в будинку №235В по вул.Руській в м.Чернівці в 2015 році, відповідно до додаткової угоди №1 від 03.01.2013 до договору №1 генерального підряду від 19.02.2007 в редакції від 27.11.2007?
Згідно з висновком експерта:
1. документально підтверджується надходження на банківські рахунки ТзОВ “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» коштів від інвесторів на будівництво житлового будинку по вул. Руській, 235-В в м Чернівці за період 2007-2014 років в сумі 15 198 337,58 грн.;
2. встановлено, що фактична сума витрат (коштів, ТМЦ) здійснена ТзОВ “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс», як замовника за договором №1 генерального підряду від 19.02.2007 в редакції від 27.11.2007 в період 2007-2014 становить 12 299 33,99 грн (7 422 110 грн (кошти за виконані роботи) + 4 877 223,99 грн (ТМЦ);
3. встановлено, що загальна вартість квартир, що ТОВ “Рембудсервіс-інвест» (підрядник) передавались замовникам в будинку №235-В по вул. Руській м. Чернівці в 2015 році відповідно до додаткової угоди №1 від 03.01.2013 до договору №1 генерального підряду від 19.02.2007 в редакції від 27.11.2007, становить 3 893 165 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
У позовній заяві підставою позову зазначено статтю 1212 Цивільного кодексу України.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Як правильно вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
У спірних правовідносинах, відносини сторін щодо розпорядження відповідачем правами на 15 квартир та передачу їх за відповідними договорами третім особам були врегульовані укладеним сторонами договором №1 генерального підряду від 27.11.2007 з врахуванням додаткової угоди до нього, що свідчить про наявність між сторонами договірних відносин та виключає можливість застосування положень ст.1212 ЦК.
Окрім того, в позовній заяві підставою позову було зазначено відповідні положення Господарського кодексу України про відшкодування збитків.
Відповідно до ст.224 ГК України (чинного станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст.225 ГК України (чинного станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення) визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування обраного позивачем заходу відповідальності - стягнення збитків - позивач має довести наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).
Обов'язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.
Відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).
В поданому позові позивач не обґрунтував в чому полягала протиправність дій відповідача по розпорядженню правами на 15 квартир та передачі їх за відповідними договорами третім особам. При цьому, позивач сам зазначає, що відповідач розпорядився правами на квартири, використовуючи надані йому договором повноваження.
Позивач також не обґрунтовує в чому полягають збитки, тобто які витрати він поніс внаслідок дій відповідача по розпорядженню правами на 15 квартир та передачі їх за відповідними договорами третім особам.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач не довів належними, допустимими та вірогідними доказами того, що відповідач розпорядився майном позивача безпідставно, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що оскільки він наполягав на невиконанні підрядником робіт, тому суд мав би зобов'язати відповідача надати належні докази їх виконання, проте жодних доказів виконання робіт, підрядником так і не надано.
На переконання апелянта відсутність факту може бути доведена лише неможливістю спростування такої відсутності іншою особою, в контексті цих правовідносин, відсутність заборгованості за начебто виконані роботи підрядником, не може доводитися замовником, бо не може бути доведено відсутність чогось, така відсутність заборгованості презюмується до того моменту допоки вона не буде спростована підрядником, який і має надати докази виконання ним робіт та їх вартість.
Колегія суддів відхиляє такі доводи позивача, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, яка розкриває принцип змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.
Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).
Звертаючись з позовом до суду позивач має обов'язок довести наявність обставин, якими він обґрунтовує підстави для задоволення позовних вимог, а відповідач має довести наявність обставин, на які він посилається у своїх запереченнях.
Відтак не можна стверджувати, що суд переклав обов'язок доведення розміру заборгованості на самого ж боржника-позивача, оскільки саме позивач посилається на те, що за відсутності заборгованості, тобто безпідставно, відповідач розпорядився майном позивача, не заперечуючи при цьому існування додаткової угоди до договору підряду, у якій погодився уповноважити відповідача на таке розпорядження.
Також апелянт звертає увагу на встановлення судом обставин, якими позивач не обґрунтовував свої вимоги і вважає, що ці обставини не підлягають дослідженню та встановленню.
Так, апелянт зазначає, що звертаючись із позовом вказував на обставину передачі третім особам 15 квартир у будинку АДРЕСА_1 та на загальну вартість цих договорів 3 893 165,00 грн, а підтверджував це висновком експерта Перепелюк С.М. за результатами проведення судово-економічної експертизи на звернення ТзОВ «БФ «Чернівціжитлобуд» від 04.12.2023, де ці обставини були одним із питань дослідження, проте суд, здійснив оцінку інших встановлених у висновку питань та в результаті вказав, що висновок експерта про те, що витрачені ТзОВ «Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» 4 877 223,99 грн. на придбання товарно-матеріальних цінностей є також сумою фактичних витрат здійснених цим відповідачем як замовником за договором №1 генерального підряду від 19.02.2007 в редакції від 27.11.2007 в період 2007-2014 є безпідставним та таким, що ґрунтується не на досліджених матеріалах, а на припущеннях експерта, оскільки дійти до таких висновків на підставі лише дослідження банківських виписок неможливо.
Апелянт ще раз наголошує, що не обґрунтовував своїх вимог витраченими коштами на це будівництво, а відтак і не посилався на цю частину висновку, бо переконаний, що оскільки власником результатів будівництва є замовник, то навіть у разі повної відсутності його витрат на це, підрядник, який не довів виконання ним відповідних робіт та їх вартість, не може збагачуватися за рахунок таких результатів, а відтак - їх власник вправі повертати неправомірно привласнене.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав оцінку висновку експерта в цілому, та визнавши його в частині питання №2 таким, що зроблений на припущеннях експерта, відхилив такий висновок.
Водночас, вартість переданих 15 квартир встановлена на підставі інших наявних у справі доказів (договорів підряду, актів прийому-передачі та довідок), а також ця вартість визнається обома сторонами.
Відтак доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, заявленої під час розгляду справи в суді першої інстанції, слід зазначити, що згідно з приписами частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.
Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Розподіл судового збору.
В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.
При цьому, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про повернення судового збору в розмірі 14 015,38 грн.
Так, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено арбітражному керуючому Ярошу В.Ю. строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, зокрема, надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 70 076,97 грн.
06.05.2025 апелянт подав клопотання про усунення недоліків скарги, до якого додано платіжну інструкцію від 02.05.2025 про сплату судового збору в розмірі 70076,97 грн.
Водночас, у клопотанні про усунення недоліків скарги апелянт просив повернути з державного бюджету зайво сплачений судовий збір в розмірі 14 015,38 грн.
Вказане клопотання апелянт мотивує тим, що апеляційний суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги неправильно визначив розмір судового збору.
На переконання скаржника, оскільки коефіцієнт 0,8 (застосування його передбачено Законом України «Про судовий збір» за подання процесуальних заяв до суду в електронній формі для пониження розміру судового збору) був застосований під час подання позовної заяви і, відповідно, за подання позовної заяви було сплачено 46 717,99 грн., то базою визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги також має бути 46 717,99 грн.
Отже, на думку апелянта, за подання апеляційної скарги апелянту слід було сплатити судовий збір в розмірі 56 061,59 грн. (46 717,99х150%х0,8=56 061,59). Оскільки ліквідатором сплачено 70 076,97 грн, які були визначені ухвалою, прошу повернути решту 14 015,38 грн зайво сплаченого судового збору Ярошу В.Ю., на його рахунок, з якого він був сплачений.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що відповідно до п.2.4. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З цієї норми випливає, що під час визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги базовою ставкою, від якої відраховується 150 відсотків, є саме ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Понижуючий коефіцієнт при цьому застосовується саме до розміру судового збору, який був визначений за подання апеляційної скарги в електронній формі.
Відповідно до п.2.2. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову є майнова вимога, ціна позову становить 3 893 165,00 грн., отже за подання позовної заяви до сплати підлягав судовий збір в розмірі 58397,47 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання апеляційної скарги до сплати підлягає судовий збір в розмірі 70076,97 грн. (58397,47х150%х0,8=70 076,97).
Саме таку суму було сплачено апелянтом в порядку усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання апелянта про повернення частини сплаченого судового збору не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Яроша В.Ю. - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2025 у справі №926/701-б/22 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її пролошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 08.09.2025.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.