Житомирський апеляційний суд
Справа №935/1967/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/588/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
02 вересня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
представника власників майна - адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власників майна - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025060650000240 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Вказаною ухвалою слідчого судді від 18 серпня 2025 року накладено арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на майно:
-спеціальний вантажний автокран марки «МАЗ 6303», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_8 ;
-вантажний -спеціалізований сідловий тягач марки «DAF», модель «CF85», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 є ОСОБА_9 ;
-напівпричіп «SCHWARZMULLER SPA-ЗЕ», д.н.з. НОМЕР_5 , власником якого відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 є ОСОБА_9 з наявними у причепі металевими конструкціями, з метою збереження речових доказів в рамках кримінального провадження №12025060650000240.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що майно вилучене у ході проведення ряду обшуків, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки вилучені речі можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі представник власників майна - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання прокурора Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про накладання арешту на майно.
Зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги, що клопотання прокурора не містить відомостей щодо пред'явлення будь-якій особі підозри у даному кримінальному провадженні; не містять відомості щодо пред'явлення цивільного позову і обґрунтованість його розміру, не визначений розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вважає, що з матеріалів клопотання не вбачається, що відносно майна на яке накладається арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказам злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Посилається на те, що зазначені автомобілі, марки «МАЗ 6303». реєстраційний номер НОМЕР_7 належить на праві особистої власності ОСОБА_8 і марки «DAF» модель CF85, реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі з напівпричепом марки «SCHWARZMULLER SRA- ЗЕ» реєстраційний номер НОМЕР_5 належить на праві особистої власності ОСОБА_9 , на даний час ніякої підозри у вчиненні кримінального правопорушення не пред'явлено.
Наголошує, що санкція ч.4 ст.185 КК України не передбачає конфіскації майна для відшкодування завданих збитків, при тому, що арештовані автомобілі не можуть бути конфісковані і підлягають поверненню власникам ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ..
Також зазначає, що судом не взято до уваги що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 надавали послуги по перевезенню вантажу і завантаження вантажу, докази надавалися суду про надання послуг по перевезенню і завантаження вантажу і відношення до вантажу власника майна не мають жодного відношення.
Вважає, що судом позбавлено без надання належної оцінки матеріалам клопотання ФОП ОСОБА_8 і ОСОБА_9 можливістю користуватися/розпоряджатися за цільовим призначенням своїм майном, Власники несуть збитки, працівники позбавлені можливості заробити кошти для утримання сімей в такий тяжкий час і держава в сплаті податків.
Звертає увагу суду на те, що шо ухвала про арешт автомобілів, була винесена без повідомлення власників.
Зазначає, що слідчий суддя не з'ясував чи є наданий час у відділення поліції №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області майданчик зберігання речових доказів відповідно до постанови КМУ від 19.11.2012 р. за № 1104.
Також твердить, що судом не взято до уваги, що 12.08.2025 року було проведено огляд місця події, який фактично є обшуком, оскільки під час його проведення було виявлено транспортні засоби, за відсутності ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення огляду володіння особи та доказів про дозвіл власника (володільця) на проведення такого огляду.
Посилається на те, що слідчим суддею не надано належної тому, що постанова слідчого якою автомобілі визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12025060650000240 не містить жодного посилання на те, яким саме критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, відповідає зазначене у клопотанні майно, а також яке доказове значення воно має для досудового розслідування кримінального провадження №12025060650000240, що свідчить про її суто формальний характер. Прокурор до клопотання про арешт майна не долучив жодних доказів та не навів жодних доводів, що дозволило б встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, пояснення представника власників майна - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що СВ ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025060650000240 від 12.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч.3 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування 12.08.2025 у період часу з 16 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. проведено огляд місця події на території ПП «Іскор» що розташоване за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 149, у ході якого виявлено та вилучено кран марки МА36303, з державними номерними знаками НОМЕР_1 , автомобіль марки DAF CF 85, з державними номерними знаками НОМЕР_3 , з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA-3E, з державними номерними знаками НОМЕР_8 з наявними у ньому металевими конструкціями.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 від 13.08.2025 року вказане вище майно було визнано речовим доказом.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 є власником спеціального вантажного автокрану марки «МАЗ 6303», д.н.з. НОМЕР_1 ,
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ОСОБА_9 є власником вантажного-спеціалізованого сідлового тягача марки «DAF», модель «CF85», д.н.з. НОМЕР_3 .
Також відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ОСОБА_9 є власником напівпричепу «SCHWARZMULLER SPA-ЗЕ», д.н.з. НОМЕР_5 .
Згідно з ч. 2 та ч. 3 цієї статті арешт з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо це майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, у даному випадку це майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час під час кримінального провадження
Таким чином, висновки слідчого судді щодо потреби, в арешті даного майна, з метою уникнення подальших протиправних дій в рамках даного кримінального провадження є обґрунтованими.
Колегія суддів приходить до висновку, що надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, як майна, яке відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може бути об'єктом кримінально протиправних дій, отримане (набуте) внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Натомість вказане рішення слідчого судді не перешкоджає володільцю майна в подальшому заявляти клопотання про скасування арешту.
Твердження адвоката ОСОБА_6 , що автомобілі, марки «МАЗ 6303». реєстраційний номер НОМЕР_7 належить на праві особистої власності ОСОБА_8 і марки «DAF» модель CF85, реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі з напівпричепом марки «SCHWARZMULLER SRA- ЗЕ» реєстраційний номер НОМЕР_5 належить на праві особистої власності ОСОБА_9 , на даний час ніякої підозри у вчиненні кримінального правопорушення не пред'явлено, є передчасними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вищезазначені транспортні засоби були виявлені безпосередньо під час завантаження чужого майна, а тому могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення.
Крім того, на даний час автомобілі не оглянуті експертом, а також може виникнути потреба у проведенні трасологічної експертизи.
Колегія суддів також враховує ту обставину, що органом слідства здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025060650000240 по іншому епізоду за яким частина викрадених раніше у ПП «Іскор» металоконструкцій могла бути перевезена 11.08.2025 року на промислову територію у м. Житомирі.
Порядок зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію, передбачені ст.100 КПК України, яке не містить норм щодо порядку розгляду клопотань особи щодо порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі майна на відповідальне зберігання, а також повноважень слідчого судді щодо розгляду таких клопотань.
Частиною 1 ст. 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166,170, 174 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту частин 6, 7 статті 100 КПК України, слідчий суддя здійснює розгляд таких клопотань у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України.
За рішенням слідчого судді речові докази можуть передаватись для реалізації, їх технологічної переробки або знищуються.
За змістом ст. ст. 40, 98-100 КПК України питання про передачу речових доказів на відповідальне зберігання віднесене до повноважень слідчого, тому саме такий після визнання речей та документів речовими доказами зобов'язаний вирішити питання про їх збереження, у тому числі і передачу на відповідальне зберігання у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 3 ст.26 КПК України слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Посилання в апеляційній скарзі, що слідчий суддя не з'ясував чи є у відділенні поліції майданчик зберігання речових доказів не віднесена до компетенції слідчого судді.
Згідно до ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Відповідно до ч.2 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
За змістом ч.3 ст.233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
Якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що в протоколі огляду місця події від 12.08.2025 не йдеться про пошук конкретних предметів, а про фіксацію загального стану місця події, розташування об'єктів, наявність слідів.
Крім того, першочерговою метою огляду місця події було встановлення обстановки та обставин, а не вилучення предметів, які могли бути доказом.
А тому доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 що було проведено огляд місця події, який фактично є обшуком, колегія суддів відкидає.
Посилання апелянта на те, що слідчий суддя розглянув клопотання слідчого без виклику осіб на правильність висновків суду не впливають представник володільця майна - адвокат ОСОБА_6 приймав участь в засіданні суду першої інстанції так і апеляційної інстанції, надавав пояснення з приводу заявленого прокурором клопотання, зазначивши доводи на його спростування, Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, суд направляв судову повістку ОСОБА_9 за місцем його проживання. (а.с. 20)
Доводи щодо відсутності підстав для накладення арешту на вказане майно, викладені в апеляційній скарзі, були перевірені у судовому засіданні апеляційного суду, який визнає їх такими, що не спростовують висновків слідчого судді, зазначених в оскаржуваному судовому рішенні.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що на даній стадії суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які перешкодили чи могли перешкодити прийняттю законного та обґрунтованого рішення та давали б підстави для скасування ухвали слідчого судді та прийняття нової ухвали про скасування арешту, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника власників майна - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025060650000240 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: