Справа № 694/1166/25 провадження № 2/694/685/25
(заочне)
08.09.2025 2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Звенигородка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №00-9013754 від 03.08.2023, що становить 19 525,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі укладеного 03 серпня 2023 року договору кредитної лінії № 00-9013754 (далі кредитний договір) ТОВ «Качай Гроші» надано ОСОБА_1 кредит в сумі 5 500 грн. з оплатою процентів за користування кредитом в розмірі за фіксованою ставкою, знижена процентна ставка становить 2,0 % за кожен день користування кредитом, строком на 120 днів до 01 грудня 2023 року, а також комісією за надання кредитних коштів, яка становить 5 % від суми кредиту, яка складає 275,00 грн.
Позичальник грошові зобов'язання за кредитним договором (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії) належним чином не виконував, у зв'язку із чим виникла заборгованість.
10 квітня 2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «Качай Гроші» укладено договір факторингу №1-10042024, відповідно доумов якогоТовариство набуло право грошовоївимоги задоговором кредитної лінії № 00-9013754 до ОСОБА_1 .
За вказаних обставин позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 19 525,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 5 500 грн., заборгованості за процентами 13 750,00 грн., заборгованості за комісією 275,00 грн.
Відзив на позов не надходив.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповдіно до змісту якої на задоволенні позову наполягав в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечував.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, яку він отримав особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. Крім того відповідач вчасно повідомлений про місце розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті, однак відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Судом встановлено, що 03 серпня 2023 року договору кредитної лінії № 00-9013754 (далі кредитний договір) ТОВ «Качай Гроші» надано ОСОБА_1 кредит в сумі 5 500 грн. з оплатою процентів за користування кредитом в розмірі за фіксованою ставкою, знижена процентна ставка становить 2,0 % за кожен день користування кредитом, строком на 120 днів до 01 грудня 2023 року, а також комісією за надання кредитних коштів, яка становить 5 % від суми кредиту, яка складає 275,00 грн.
Указаний договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ОСОБА_1 кредит одержав 03 серпня 2023 року, що підтверджується інформаційною довідкою.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк (ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.
Відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого, відповідно до розрахунку допустив заборгованість в сумі 19 525,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 5 500 грн., заборгованості за процентами 13 750,00 грн..
Суд вважає, що кредитодавець виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте неналежним чином виконував зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість.
Розмір заборгованості за кредитним договором суд визнає обґрунтованим.
10 квітня 2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «Качай Гроші» укладено договір факторингу № №1-10042024, відповідно до умов якого товариство набуло право грошової вимоги боржника ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-9013754 від 03 серпня 2023 року.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Суд визнає, що невиконанням умов кредитного договору порушені права нового кредитора у зобов'язанні, тому позивач має право вимагати сплати позичальником заборгованості.
Щодо стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що вказаним кредитним договором передбачено обов'язок позичальника сплатити комісію, пов'язану з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 5% від суми Кредиту та дорівнює 275 грн. 00 коп, однак у кредитному договорі не зазначено, які саме послуги банку включено до обслуговування кредитної заборгованості.
Закон «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017 року, передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. При цьому відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Щодо надання відповідачу інших, крім передбачених ст.11 Закону «Про споживче кредитування», безоплатних послуг за обслуговування кредитної заборгованості, то відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження тих обставин, що такі послуги відповідачу дійсно надавалися.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 06.11.2023 року по справі №204/224/21.
Позивач не був позбавлений можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які були надані Банком відповідачу за таку плату. Разом з тим, такі докази в матеріалах справи відсутні. Так само відсутній належний розрахунок заборгованості за комісією по кредитному договору, а тому суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за кредитним договором №00-9013754 від 03.08.2023 у розмірі 275 грн.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №00-9013754 від 03.08.2023, як в обумовлені договором строки, та враховуючи відсутність відомостей про те, що відповідач на час розгляду справи виконав свої зобов'язання за Договором №00-9013754 від 03.08.2023, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить стягнути на його користь судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в сумі 2 422 грн. та витрат на правову допомогу 9 000 грн.
Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №0515950020 від 23.04.2025 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., який він просить стягнути з відповідача.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (98,6 %) в розмірі 2 388,28 грн.
В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 02 вересня 2024 року № 02-09/2024-5 із прайс-листом адвокатського об'єднання, заявку на надання юридичної допомоги №5 від 01.03.2025 та витяг з акту про надання юридичної допомоги №7 від 31.03.2025.
Згідно з договором, заявкою, витягом з акту, розмір винагороди за надання правової допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (усної консультації, складення позовної заяви) становить 9 000 грн.
Як встановлено ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін тощо (постанова Верховного Суду від 01 вересня 2022 року в справі № 640/16093/21).
Справа, в якій ухвалюється рішення, є нескладною, обсяг наданих в ній правничих послуг полягає в складенні позовної заяви, написання та подання якої не потребувало значної витрати часу й проведення тривалої аналітичної та/або технічної роботи, використання виключних професійних знань представника.
За вказаних обставин суд вважає достатнім, розумним та реальним розміром витрат, пов'язаних з правничою допомогою, які підлягають визначенню в цій справі, 4 000 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 19 250,00 грн. заборгованості за кредитним договором та, згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог сплачений позивачем судовий збір розмірі 2 388,28 грн та витрати на правничу допомогу 4 000 грн.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 280 282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором від 03 серпня 2023 року №00-9013754 в сумі 19 250,00 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) в розмірі 5 500 грн, та заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 13 750.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати, пов'язані з правничою допомогою, в сумі 4 000 грн. та судовий збір 2 388,28 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення її без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення 10 січня 2025 року (або постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, тел.0443740990, адреса електронної пошти: office@factoringp.in.ua, індекс 03150).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_1 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 ).
Суддя О.Ю.Смовж