Справа № 541/1202/25
Номер провадження 2/541/750/2025
Іменем України
03 вересня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Третяка О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А., Непокупної Л.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката Гришко І.Ю.,
представника відповідачки, адвоката Акрітова П.К.,
представника третьої особи Дороганя М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Миргородської міської ради Полтавської області, виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Миргородської міської ради Полтавської області, виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, яка проживає разом з ним.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 28.11.2017. За час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.06.2024 визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно судового наказу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з ОСОБА_2 стягуються на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини доходу з 27.09.2024 до повноліття дитини. З 2021 року по даний час мати дитини - ОСОБА_2 коштів на утримання дитини не надає, з донькою не спілкується, не цікавиться долею дитини, не бере участі у вихованні дитини та її утриманні. Позивач з 28.04.2022 року самостійно виконує батьківські обов'язки. ОСОБА_1 працював електрослюсарем в ТОВ «Група компаній «Агро-АЗС-Сервіс». З 23.08.2022 року позивач призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період. Наразі перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 14.03.2024 року, отримує грошове забезпечення, якого вистачає для утримання дитини. Встановлення даного факту необхідно для захисту інтересів дитини.
Ухвалою судді від 17 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08 травня 2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що відповідачка останні три роки проживає за кордоном. Мати з дитиною не спілкується, матеріально не забезпечує, має заборгованість по сплаті аліментів. Мати дитини ніякої участі в житті дитини не приймає, її долею не цікавиться. Донька проживає з батьками позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Через похилий вік, вони не мають змоги належним чином опікуватися донькою. Позивач перебуває в лавах Збройних Сил України, має достатній рівень матеріального забезпечення. Усі відпустки проводить разом з дитиною. Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовця може бути звільнено з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
Представник позивача, адвокат Гришко І.Ю. підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідачки, адвокат Акрітов П.К. просив відмовити в задоволенні позову. Пояснив, що відповідачка знаходиться за кордоном, але має намір забрати дитину до себе. Фактично вихованням дитини займаються батьки позивача, так як ОСОБА_1 перебуває в лавах ЗСУ.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Миргородської міської ради, як органу опіки та піклування в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що неодноразово намагався зв'язатися з відповідачкою телефоном, однак остання відмовилася спілкуватися.
В судове засідання представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 75 - 76).
Представник третьої особи - військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явилася, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. До суду будь-яких заяв не надав (а.с. 104).
Допитані в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснили суду, що останні три роки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з батьками позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини ОСОБА_1 несе службу в лавах ЗСУ, самостійно виховує та утримує дитину. Проводить усі відпустки з дитиною. Батько матеріально забезпечує доньку. Мати дитини більше п'яти років не цікавиться долею дитини, так як виїхала до Польщі. Не телефонує дитині.
Допитана в якості свідка неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності психолога пояснила, що проживає з батьком та його батьками більше трьох років за адресою: АДРЕСА_1 . Батько за можливості проводить з нею час, матеріально забезпечує, купує все необхідне. Маму не пам'ятає. Мама інколи може написати смс-повідомлення на Новий рік чи День народження. По телефону з нею не розмовляє. Батько в останню відпустку возив в Карпати.
Суд, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позовну заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що позивач перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 28.11.2017 (а.с.12). За час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.06.2024 визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-21). Згідно судового наказу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з ОСОБА_2 стягуються на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини доходу з 27.09.2024 до повноліття дитини. (а.с.22). З 2021 року по даний час мати дитини - ОСОБА_2 коштів на утримання дитини не надає, з донькою не спілкується, не цікавиться долею дитини, не бере участі у її вихованні та утриманні. Позивач з 28.04.2022 року самостійно виконує батьківські обов'язки. ОСОБА_1 працював електрослюсарем в ТОВ «Група компаній «Агро-АЗС-Сервіс» (а.с.30,31). З 23.08.2022 року позивач призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період. Наразі перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 14.03.2024 року, отримує грошове забезпечення, якого вистачає для утримання дитини (а.с.32,33). Мати дитини має заборгованість зі сплати аліментів на доньку в сумі 10551,50 грн (а.с.34). Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 30.05.2025, за місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 створено задовільні умови для проживання та розвитку дитини. Дитина забезпечена необхідним (а.с.80). Позивач створює усі умови необхідні для проживання дитини та забезпечує її потреби. Дитина вже тривалий час проживає разом з батьком.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 7-9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За приписами ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», її місця у взаємовідносинах між батьками. У цьому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів», що мають юридичне значення встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи те, що встановлення факту матиме для заявника юридичні наслідки, іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, суд вважає доведеним той факт, що позивач самостійно виховує та утримує малолітню доньку, а тому вважає за необхідне позовну заяву задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 14, 81, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Миргородської міської ради Полтавської області, виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - задовольнити.
Визнати встановленим факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей Миргородської міської ради Полтавської області, місцезнаходження: вул. Сорочинська, 14-а, м. Миргород Полтавської області, код ЄДРПОУ 45128625.
Третя особа: Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 17, м. Миргород Полтавської області, код ЄДРПОУ 04057468.
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повне судове рішення складено 08.09.2025 року.
Суддя: О. Г. Третяк