Справа № 538/704/25
Провадження № 1-кп/538/145/25
09 вересня 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12024170560000824 від 29.11.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 14.08.2009 Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 81 КК України 19.12.2014 року; 18.02.2020 Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу, покарання виконано 18.02.2020,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 КК України, у вечірній час доби, близько 18 години, 21 листопада 2024 року, перебував по АДРЕСА_2 біля господарства АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_6 . В цей час, у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення майна, що знаходиться у вказаному дворі та будинку. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 користуючись тим, що в будинку тимчасово ніхто не проживав, відчинивши хвірточку, проник до території огородженого господарства, яке є сховищем для майна ОСОБА_6 та в подальшому відірвавши металеве кільце вхідних дверей будинку, проник до приміщення будинку, після чого діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, протиправно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, викрав майно належне ОСОБА_6 , а саме: куртку пасічника, вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи становить 697 грн. 67 коп., медогонку власного виготовлення у брухті оцинкованого металу вагою 13 кг 300 г, вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи становить 68 грн. 23 коп. Також з території господарства ОСОБА_4 викрав належні ОСОБА_6 два вулики з рамками та бджолосім'ями вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи 9059 грн. 99 коп., які перевіз до господарства за адресою: АДРЕСА_4 , тим самим обернув майно ОСОБА_6 на власну користь. Своїми зазначеними протиправними діями, що виразилися у крадіжці майна, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 9825 грн. 89 коп.
В один з наступних днів в період з 22.11.2024 р. по 27.11.2024 року у вечірній час, близько 19 години по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що в будинку тимчасово ніхто не проживав, відчинивши хвірточку, проник до території огородженого господарства, яке сховищем для майна ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, протиправно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, викрав два вулики з рамками та бджолосім'ями вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи 9059 грн. 99 коп., які перевіз до господарства за адресою: АДРЕСА_4 , тим самим обернув майно ОСОБА_6 на власну користь, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що дійсно в листопаді минулого року ходив в с. Гірки збирати горіхи та побачив на подвір'ї ОСОБА_6 вулики та вирішив їх викрасти; повернувся додому, взяв мотоблок, попросив знайомого про допомогу, ввівши його в обману в частині того, що вулики придбав, та в темну пору доби викрав з території господарства ОСОБА_6 два вулики, завантаживши на мотоблок, та відвіз за місцем свого проживання; потім наступної доби так само викрав ще два вулики, також викрав і медогонку, ящик та куртку пасічника; пояснив, що хотів займатися бджолами для дочки та дітей співмешканки; під час судового розгляду щиро покаявся, просив вибачення у потерпілого, зазначив, що має бажання долучитися до лав ЗСУ, укласти контракт, на даний час подав відповідну заяву та проходить ВЛК.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що чи то 21, чи то 22 листопада 2024 р. йому зателефонували знайомі та повідомили, що з його двору були викрадені два вулики, десь через тиждень він сам туди приїхав і виявив відсутність 4 вуликів, а також інших речей, необхідних для ведення бджолярства.
Обвинувачений не заперечував правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, потерпілого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Таким чином, своїми умисними корисливими протиправними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаного з проникненням до сховища, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорущення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, суд, призначаючи обвинуваченому міру покарання, враховує характер та тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке є корисливим, відноситься до тяжких злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні як на досудовому слідстві так і під час розгляду справи в суді, дані, які характеризують його особу.
Так, обвинувачений має на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює.
В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.
На підставі ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання є рецедив злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, зокрема те, негативна характеристика на нього з місця проживання відсутня , має на утриманні неповнолітню дитину, і хоча раніше судимий, проте наявні пом'якшуючі покарання обставини, незважаючи на обставину, що обтяжує покарання, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
При цьому вищевказані обставини, а також позиція потерпілого, який не наполягав на суворості покарання, та бажання обвинуваченого долучитися до лав ЗСУ, незважаючи на досудову доповідь, відповідно до якої виправлення особи без ізоляції не можливе, дають суду підстави для висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання і тому відповідно до ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а щодо судових витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати за проведення товарознавчих експертиз в сумі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн 04 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні:
1) ручну пилку з ручкою зеленого кольору, яка зберігається у камері зберігання речових доказів у ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, знищити;
2) 4 вулики з бджолосім'ями, куртку пасічника, медогонку власного виробництва, які передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6 , повернути власнику ОСОБА_6 ;
3) мотоблок марки «ZIRKA» та саморобний причеп сірого кольору, які передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 , повернути власнику ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Лохвицького
районного суду ОСОБА_7