09.09.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/659/25
Провадження № 3/533/251/25
09 вересня 2025 року селище Козельщина
Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2017 та 2024 року народження; працює у ФОП на посаді формувальника; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася,
- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30 липня 2025 близько 21 години 00 хвилин громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своїх малолітніх дітей, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виразилось в тому, що ОСОБА_1 залишила дітей вдома без нагляду приблизно на годину, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про місце, дату та час судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16). Про причини неявки у судове засідання суд не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, заперечень відносно протоколу про адміністративне правопорушення до суду не подала. У протоколі про адміністративне правопорушення у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» міститься її пояснення такого змісту: «з протоколом згодна, заперечень не маю».
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч. 1 ст. 184 КУпАП не є обов'язковою.
Відтак, суддя відповідно до вимог ст. 268 КУпАП уважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи у межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя установила таке.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини... Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ст. 150 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності . Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей , яке тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання, умов проживання неповнолітніх/малолітніх дітей, догляду тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 30.07.2025 серії ВАД № 394223, з яким погодилася ОСОБА_1 , про що свідчать її пояснення у відповідній графі протоколу такого змісту «з протоколом згодна, заперечень не маю» (а.с. 3);
- витягом з програми «АРМ 102», відповідно до якого 30.07.2025 прийнято заяву від ОСОБА_4 про те, що її чоловік ОСОБА_5 не впускає її додому до малолітньої дитини. Під час виїзду на місце події працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та здійснила завідомо неправдивий виклик до спеціальних служб (поліції) та повідомила про факт вчинення домашнього насильства, якого не було, оскільки чоловіка заявниці на місці не було. Як з'ясувалося, вона з чоловіком спілкувалася по телефону. Чоловік сказав, щоб вона йшла додому до дітей, які залишилися вдома самі. Після того, як заявниця прийшла до місця проживання, виявила, що двері зачинені. Не розібравшись у ситуації - викликала працівників поліції, а двері, як з'ясувалося, зачинив малолітній син (а.с. 4);
- заявою ОСОБА_1 від 30.07.2025, у якій вона просила розгляд її повідомлення по факту вчинення домашнього насильства припинити, оскільки даного факту не було. До поліції зателефонувала, не переконавшись, що чоловік вдома, двері будинку зачинила її дитина, чоловіка на місці події не було (а.с. 5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30.07.2025, відповідно до яких 30 липня 2025 року він був вдома разом з мамою ОСОБА_1 та сестрою ОСОБА_3 . Близько 21 години його мама поклала спати сестру, його залишила вдома, після чого пішла. Він, щоб не було страшно, після того як мама пішла, взяв та замкнув вхідні двері будинку на замок. Через деякий час їх мама повернулась додому, коли постукала - він відчинив двері… Тата вдома не було (а.с. 6);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.07.2025, в яких вона зазначила, що 30 липня 2025 року близько 21 години 00 хвилин вона знаходилася вдома за місцем свого проживання разом із дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона поклала свою доньку спати, а синові сказала, щоб він був вдома. Сама пішла до своєї знайомої у гості, де відпочивала ти вживала спиртні напої... Коли вона прийшла додому, то виявила, що двері будинку були зачинені зсередини. Вона припустилася, що чоловік повернувся додому та може виникнути сварка. Після цього вона викликала працівників поліції (а.с.7);
- копією свідоцтва про народження від 25 листопада 2024 року, серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8);
- копією свідоцтва про народження від 17 жовтня 2017 року, серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 9).
Отже, суддя уважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки остання як мати малолітніх дітей ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання малолітніх дітей. Незабезпечення необхідних умов виховання дитей, на думку судді, полягало у неналежному догляді за малолітніми дітьми, залишенні їх на тривалий час без батьківського догляду та взагалі без догляду дорослих, що могло потягнути тяжкі наслідки для життя та здоров'я дітей.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності; визнання нею вини; можливість виправлення особи після вжиття адміністративних заходів; суддя уважає, що накладення штрафу на ОСОБА_1 не призведе до виховального ефекту та позначиться на матеріальному забезпеченні малолітніх дітей. Тому, ураховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП) та загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (ст. 33 КУпАП), уважаю за можливе обмежитись стягненням у виді попередження, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 605 грн 60 коп.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 22, 33, 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. 276-280, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Реквізити сплати судового збору:
- стягувач - Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вулиця Липська, 18/5, місто Київ, Київська область, 01601; ідентифікаційний код 26255795;
- отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».
Строк пред'явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня винесення постанови, а при оскарженні - постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.П. Козир