КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/1137/24
Провадження № 1-кп/552/354/25
09.09.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024175430000023 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, позбавленої батьківських прав, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
16 січня 2024 року у денний час доби точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп'яніння перебуваючи у будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшовши до малолітнього потерпілого, свого сина ОСОБА_8 умисно нанесла йому один удар долонею лівої руки у ділянку обличчя в області правого ока, після чого силою схопила ОСОБА_8 руками за верхні кінцівки та почала трясти, чим спричинила потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: гематоми м'яких тканин обличчя, яка кваліфікується, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та синець правого плеча, який кваліфікується, як легке тілесне ушкодження.
У судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнала та суду повідомила, що тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 не наносила, вважає, що він міг їх отримати, граючись з собакою, або граючись впавши з дивана.
Однак вина обвинуваченої підтверджується наступними перевіреними в судовому засіданні доказами.
Допитаний в судовому засіданні малолітній потерпілий ОСОБА_8 , через Центр захисту та соціально - психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) суду повідомив, що дійсно, оскільки він грався мобільним телефоном матері поки та спала, а коли прокинулась то розгнівалась і вдарила його в обличчя.
Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілого - ОСОБА_5 , яке є його бабусею, повідомила суду, що її дочка ОСОБА_9 залишилася вдома з дитиною та з батьком (людина похилого віку, який самостійно не пересувався), а вона та ї онук ОСОБА_10 пішли у свої справах зранку. Повернувшись додому, першим повернувся ОСОБА_10 , вони побачили побиту дитину ОСОБА_11 , у якого були червоні сліди від ударів на обличчі. ОСОБА_11 сказав бабусі, що у нього болить голова та його побила мама, дитина плакала. Альону характеризує як аморальну особу, яка зловживає алкоголем, участі у вихованні дитини не приймає, дитину не утримує, дитину постійно ображає, дитина її боїться.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повністю підтвердив показання законного представника потерпілого ОСОБА_5 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка також є бабусею потерпілого, повідомила суду, що ОСОБА_7 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, участі у вихованні дитини не приймає, дитину не утримує, дитину постійно ображає, дитина її боїться. Про травми, які отримала дитина в січні довідалась від ОСОБА_5 та самої дитини. Дитина на наступний день пояснила, що мама його побила через те, що він грався з її телефоном. Ушкодження на обличчі також свідок бачила, дитину возили до лікаря.
Крім показань потерпілого, законного представника потерпілого та свідків вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наступними доказами:
-Довідкою з «Дитячої міської лікарні», згідно якою у ОСОБА_8 виявлено ЗЧМТ, струс головного мозку, підшкірна гематома в ділянці правого ока (т.1, а.с.105);
-долученим до матеріалів кримінального провадження оптичним носієм, на якому зафіксовано розмова обвинуваченої, згідно якої вона не заперечує нанесення тілесних ушкоджень та фотознімками потерпілого з тілесними ушкодженнями (т.1, а.с.116 -118);
-протоколом огляду цифрового носія від 18.01.2024 на якому зафіксовано повідомлення малолітнього потерпілого ОСОБА_8 про спричинення йому тілесних ушкоджень (т.1, а.с. 120-121);
-протоколом огляду місця події від 19.01.2024 із фото таблицею до нього, проведеного в будинку АДРЕСА_1 , в якому потерпілий отримав тілесні ушкодження (т.1, а.с. 123-129);
-оптичним диском з допитом свідка ОСОБА_14 , згідно якого останній підтвердив нанесення потерпілому тілесних ушкоджень (т.1, а.с.131);
-записами з журналу звернень до приймального відділення КП «ДМКЛ ПМР» осіб у зв'язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та журналу амбулаторних хворих, де зафіксовано звернення з приводу отримання тілесних ушкоджень малолітнім ОСОБА_8 (т.1, а.с.140-144)
-протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_8 від 30.01.2024 в ході проведення якого останній розповів про обставини та показав механізм отримання ним тілесних ушкоджень (т.1, а.с.144-149);
-висновком судово-медичного експерта №48 від 30.01.2024, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження, у вигляді: гематоми м'яких тканин обличчя, яка кваліфікується, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та синець правого плеча, який кваліфікується, як легке тілесне ушкодження. Тілесні ушкодження обох груп могли утворитися не менш ніж від 2-х кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук, стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень як при падінні з висоти власного росту так і при самоспричиненні малоймовірно (т.1, а.с.149-150);
-додатковим висновком судово-медичного експерта № 86 від 31.01.2024 показання дані потерпілим ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту, загалом не протирічать давності, механізму, утворення, локалізації виявлених тілесних ушкоджень (т.1, а.с.151-152);
-рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20.06.2025, згідно якого ОСОБА_7 позбавлена батьківських прав відносно дитини ОСОБА_8 (т.1, а.с.165-167).
Аналізуючи наведені вище докази суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Допитані в судовому засіданні малолітній потерпілий ОСОБА_8 та законний представник потерпілого ОСОБА_5 надали суду показання, які повністю узгоджуються з іншими наведеними у вироку доказами, зокрема із показаннями свідків та протоколами долучених до матеріалів кримінального провадження слідчих дій та висновками експертиз. Жодних обставин щодо наявної у потерпілого мети обмовити обвинувачену в судовому засіданні встановлено не було.
Протягом досудового слідства, під час проведення слідчих дій та в судовому засіданні законний представник потерпілого та свідки впевнено вказують на ОСОБА_7 , як на особу, яка вчинила відносно ОСОБА_8 кримінальне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як дії, які виразились у умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У силу ст. 66 КК України обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченої не встановлено.
У силу ст. 67 КК України обставинами, що обтяжує покарання обвинуваченої є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносних особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченої, наявність обставин, що обтяжує покарання і відсутність обставин, що його пом'якшує, а тому покарання ОСОБА_7 слід призначити у виді обмеження волі.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді двох років обмеження волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обрати у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.6 ст.194 КПК України, а саме:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_8 ;
2) обмеження спілкування з дитиною ОСОБА_8 ;
3) заборона наближатися на 500 метрів до місця, де ОСОБА_8 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з ОСОБА_8 , інших контактів через засоби зв?язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження лікування від алкогольної залежності, направлення для проходження програми для кривдників.
Речові докази: оптичні диски зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
Головуючий ОСОБА_1