Справа № 524/6574/25
Провадження №2/524/4572/25
09.09.2025 року місто Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
03.06.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 75286446 від 20.06.2021 у розмірі 19731,00 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 13731 грн - заборгованість по відсоткам, а також про стягнення сплаченого судового збору - 2422,40 грн та витрат, які понесені на професійну правничу допомогу - 3500 грн. До позову долучене клопотання про витребування доказів по справі із обгрунтуванням причин неможливості їх отримання.
У обґрунтування позову посилається на те, що 20.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 75286446 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн., строк позики - 25 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланим на вказану відповідачем електронну адресу у порядку ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. За загальними умовами договору позики позичальник надав відповідачу у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача, відповідач отримав грошові кошти на умовах платності користування та зобов'язався їх повернути, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами. Однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення наданих йому коштів.
19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877) укладений договір факторингу № 1911, згідно якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, у тому числі за договором позики № 75286446 від 20.06.2021.
03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) укладений договір факторингу № 310323-ФМ, згдно якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, у тому числі за договором позики № 75286446 від 20.06.2021.
Оскільки позичальник не виконав свої зобов'язання добровільно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді від 13.06.2025 по справі відкрите провадження, залучено сторони до участі у справі, призначений розгляд по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Витребувана за клопотанням представника позивача у АТ КБ «Приват Банк» інформація щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунка № НОМЕР_1 , виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «Приват Банк», за період з 20.06.2021 по 23.06.2021.
12.08.2025 до суду надійшла витребувана інформація за клопотанням представника позивача від АТ КБ «Приват Банк», згідно якої на ім'я відповідача емітована картка № НОМЕР_1 із наданням виписки по цьому картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «Приват Банк», за період з 20.06.2021 по 23.06.2021.
Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» у судове засідання не прибув, просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надав письмову заяву.
Відповідач у судове засідання неодноразово не з'являвся, про місце та час судового розгляду повідомлений на підставі п. 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, згідно якої днем вручення судових повісток відповідачу є день проставлення у поштових повідомленнях відміток про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, постановляючи заочне рішення (ч.4 ст.223 ЦПК України).
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч.1 ст. 280 ЦПК України).
З урахуванням зазначеного, на підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, з'ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що 20.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 75286446 на умовах повернення позики в кінці строку позики, згідно якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн., строк позики - 25 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка / фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
У договорі позики встановлений строк позики 25 днів та наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою.
Того ж дня, позикодавець на виконання п.1 договору позики № 75286446 від 20.06.2021, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.
Зазначене стверджується електронною платіжною інструкцією № №c9d89d21-718c-48ac-afbe-ec32c9beb0b9 від 20.06.2021, що є первинним бухгалтерським документом, складеним та підписаним в електронній формі.
Листом № 10/04/25-53 від 10.04.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомило та підтвердило, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № c9d89d21-718c-48ac-afbe-ec32c9beb0b9 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховані кошти на виконання умов договору позики № 75286446.
Згідно довідки № КД-000020706/ТНПП від 15.04.2025 ТОВ «ФК Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» згідно умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і завершення наступної платіжної операції, зокрема 20.06.2021, сума 6000 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу c9d89d21-718c-48ac-afbe-ec32c9beb0b9.
19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладений договір факторингу № 1911, згідно якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, у тому числі за договором позики № 75286446 від 20.06.2021.
03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» укладений договір факторингу № 310323-ФМ, згідно якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, у тому числі за договором позики № 75286446 від 20.06.2021.
Позичальник не виконав свої зобов'язання добровільно, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ппідписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з його умовами, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без їх обґрунтування доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 по справі № 732/670/19.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» своє зобов'язання за договором позики виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Зазначений договір позики є чинним, відомостей про його оскарженння відповідачем не надано, а тому підлягає виконанню сторонами.
Таким чином, відповідач жодних доказів на спростування факту укладення договору, перерахування та отримання ним кредитних коштів чи розміру заборгованості не надав.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абз.2 ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч. 1 ст. 3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор являє собою алфавітно-цифрову послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 Закону).
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (ч.8 ст.11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним, є оригіналом такого документа (ст. 12 Закону).
Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. ст. 610, 611 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1049 ЦК України).
Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов'язання кредитодавець виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.
Відповідач договірні зобов'язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано.
Існування заборгованості перед позивачем підтверджується доданими до позову документами. Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; (2) у разі відмови в позові - на позивача; (3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України).
Ураховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений за подання позову до суду судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 3500 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позову договір про надання правничої допомоги від 01.11.2024, витяг з актів приймання-передачі виконаних робіт до договору від 01.11.2024.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, необгрунтованість заперечень з боку відповідача з приводу розміру заявлених витрат, з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у цій справі у заявленому представником позивача розмірі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 75286446 від 20.06.2021 у розмірі 19731 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» сплачений судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2422 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу - 3500 грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник