Справа № 375/2239/25
Провадження № 1-кп/375/181/25
08 вересня 2025 року
Рокитнянський районний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025111250000207 від 17.07.2025, про продовження запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зеленьки, Миронівського району Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, освіта професійно-технічна, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має. не депутат, не працює, раніше судимий:
- 09.07.2006 вироком Миронівського районного суду Київської області за ч. З ст. 185 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на З роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із, встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік;
-28.09.2007 вироком Миронівського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 122. ст. 71 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;.
-25.03.2010 вироком Кагарлицького районного суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки;
-24.06.2010 вироком Кагарлицького районного суду Київської області за ч, 2 ст. 1 5. ч. 3 ст. 186. ч. 1 ст. 152, ст. 70 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 7 років:
- 02.02.2016 вироком Миронівського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнено 15.09.2019 умовно-достроково на б місяців 9 днів.
- 14.06.2021 Фастівським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 186 КК України, до покарання виді позбавлення волі строком на 5 років, та 21.02.2025 звільнений з Білоцерківської виправної колонії №35 по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,-
08.09.2025 прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що 03.09.2025 до Рокитнянського районного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111250000207 від 17.07.2025за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
На думку прокурора, на даний час ризики переховування та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків не зменшилися, а тому є потреба у продовженні запобіжного заходу, який раніше був застосований до обвинуваченого.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав посилаючись на достатність доказів, підтверджуючих обґрунтованість підозри, та існування передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_5 сприяв розкриттю кримінального правопорушення, намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду не має, ризики, які назвав прокурор є необгрунтованими.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді від 20.07.2025 обрано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування по 18 вересня 2025 включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування, суду або незаконно впливати на свідків, суд бере до уваги, що ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій, не перестала існувати і на даний час.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, .
Отже існує ймовірність того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, зможе впливати на них з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та судом враховано тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути мотивом для обвинувачуваного переховуватися від органу досудового розслідування і суду.
Судом також враховано, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень.
З урахуванням наявності обвинувачення у вчиненні ряду умисних кримінальних правопорушень, та обгрунтованою підозрою у повторному вчиненні злочину, суд вважає наявним ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Судом оцінено сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховано: наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому (позбавлення волі на строк до 10 років); дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який був неодноразово судимим, останній раз звільнений з місць позбавлення волі 21.02.2025.
Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , про які вказує прокурор, є досить високою.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким.
Враховуючи вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у період незнятої та непогашеної судимості, суд не вбачає можливості застосувати до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Адже тільки цей запобіжний захід, враховуючи поведінку ОСОБА_5 , буде необхідним для уникнення ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Щодо можливості встановлення застави
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Однак, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , було вчинено із застосуванням насилля над потерпілим.
За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд не вбачає за можливе встановити для обвинуваченого альтернативний вид запобіжного заходу - заставу.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 315 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.
Продовжити, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 днів, з утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, за адресою: вулиця Дегтярівська, 13, м. Київ, - до 06 листопада 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Повний текст ухвали складено 09.09.2025.
Суддя ОСОБА_1