Справа № 367/9229/25
Провадження по справі № 1-кп/367/975/2025
09 вересня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22025101110000080 від 06 лютого 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноград Харківської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, працюючого комірником, з вищою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України,
1. Суть обвинувачення.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, III та XIII Основного Закону України - Конституції України.
Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХУ) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14,12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Київській, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії Російської Федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Розуміючи вищевказані обставини, громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому судовим розглядом місці, способом та часі, але не пізніше 03.02.2025 за допомогою соціальної мережі «ВКонтакте», з використанням свого облікового запису « ОСОБА_7 » познайомився та розпочав спілкування з представником іноземної держави, співробітником спеціальної служби рф ОСОБА_1 (стосовно якого здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) (далі - ОСОБА_1).
В подальшому, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_1 у невстановлений час, але не пізніше 03.02.2025, у невстановленому місці та спосіб, домовились перенести своє спілкування та співробітництво у месенджер «Telegram».
З цією метою, на виконання раніше досягнутих домовленостей 03.02.2025 о 15 год. 55 хв. ОСОБА_1, використовуючи свій обліковий запис ОСОБА_15 у месенджері «Telegram» відправив повідомлення ОСОБА_7 на його обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», з метою подальшого спілкування та обміном інформації про військові об'єкти, що розташовані на території України, а саме на території Київського регіону.
На виконання свого злочинного умислу, громадянин України ОСОБА_7 діючи умисно, у невстановлений судовим розглядом час, але не пізніше 03.02.2025, перебуваючи у м. Буча Київської області, більш точна адреса не встановлена, у невстановлений судовим розглядом спосіб, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, продовжив спілкування, використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», що зареєстрований за номером мобільного телефону « НОМЕР_1 », username: ОСОБА_13 , перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту та добровільно погодився надавати - допомогу представнику іноземної держави - співробітнику спеціальної служби рф ОСОБА_1, який використовує профіль месенджера «Telegram» - ОСОБА_15, що зареєстрований за номером мобільного телефону « НОМЕР_2 », в проведенні підривної діяльності проти України.
При, цьому громадянин України ОСОБА_7 усвідомлював, що передана ним інформація буде використана представниками іноземної держави на шкоду обороноздатності України та в проведенні підривної діяльності проти України.
Так, 03.02.2025 ОСОБА_7 перебуваючи у м. Буча Київської обл., більш точний час не встановлено, використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», діючи умисно, на виконання раніше наданої представнику іноземної держави обумовленої домовленості, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, надіслав інформацію ОСОБА_1 на його обліковий запис ОСОБА_15 у месенджері «Telegram», шляхом відправлення текстових повідомлень, в яких надав інформацію про місце розташування, наявності військової техніки та особового складу військовослужбовців, функціонування військового об'єкту - військовослужбовців військової частина НОМЕР_3 Національної Гвардії України на території ІНФОРМАЦІЯ_3, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Крім цього, у той же день, тобто 03.02.2025 ОСОБА_7 перебуваючи у м. Буча, Київської обл. більш точне місце та спосіб не встановлені, використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», за допомогою свого персонального мобільного телефони марки «Motorola», назва моделі «Moto е40», imei1: НОМЕР_4 ; imei2: НОМЕР_5 " р/n НОМЕР_6 , діючи умисно, на виконання раніше наданої представнику іноземної держави обумовленої домовленості, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, надіслав інформацію ОСОБА_1 на його обліковий запис ОСОБА_15 у месенджері «Telegram», шляхом відправлення текстових повідомлень, в яких надав о 19 год. 22 хв. геодані, де зазначив інформацію про місце розташування вищевказаного військового об'єкту та Сил оборони України.
В подальшому ОСОБА_7 перебуваючи у м. Буча Київської області, використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», за допомогою свого персонального мобільного телефону марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imei 1; НОМЕР_4 ; imei 2: НОМЕР_5 " р/n НОМЕР_6 , діючи умисно на виконання раніше наданої представнику іноземної держави обумовленої домовленості, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, протягом 27.02.2025 - 29.04.2025 неодноразово здійснив дорозвідку військового об'єкту - військовослужбовців військової частина НОМЕР_3 Національної Гвардії України на території ІНФОРМАЦІЯ_3, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Зокрема, 28.04.2025 з 09 год. 31 хв. по 13 год. 52 хв, а також 29.04.2025 з 16 год. 45 хв. по 21 год. 28 хв. ОСОБА_7 перебуваючи у районі свого фактичного місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3 та у районі місця розташування військовослужбовців військової частина НОМЕР_3 Національної Гвардії України, що знаходяться на території ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», за допомогою свого персонального мобільного телефону марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil: НОМЕР_4 ; imei2: НОМЕР_5 р/n НОМЕР_6 , діючи умисно, на виконання раніше наданої представнику іноземної держави обумовленої домовленості, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, здійснив дорозвідку вищевказаного військового об'єкту, повторно надав уточнюючу додаткову інформацію ОСОБА_1 на його обліковий запис ОСОБА_15 у месенджері «Telegram», шляхом відправлення текстових повідомлень, про наявність військової техніки та особового складу, функціонування військової частина НОМЕР_3 Національної Гвардії України, яка знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_2 .
Передача вищевказаної інформації про переміщення та розміщення підрозділів Сил оборони України в умовах дії воєнного стану представникам іноземної держави - рф становить реальну загрозу Національній безпеці України, зокрема обороноздатності держави, а саме створює загрозу ураження особового складу, військової техніки збройних формувань України, а також зриву проведення військових операцій. Зазначена інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України та Міністерством оборони України.
Крім того, 04.02.2025 ОСОБА_7 перебуваючи у м. Буча Київської обл., більш точне місце та час не встановлені, використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», за допомогою свого персонального мобільного телефону марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil: НОМЕР_4 ; imei2: НОМЕР_5 " p/n НОМЕР_9, діючи умисно, на виконання раніше наданої представнику іноземної держави обумовленої домовленості, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, надіслав інформацію ОСОБА_1 на його обліковий запис ОСОБА_15 у месенджері «Telegram», шляхом відправлення текстових повідомлень, в яких надав інформацію місце розташування, наявності військової техніки та особового складу військовослужбовців, функціонування військового об'єкту, а саме: військовослужбовців військової частини НОМЕР_7 Національної Гвардії України на території ІНФОРМАЦІЯ_4, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Крім цього, 29.05.2025 ОСОБА_7 перебуваючи у районі свого фактичного місця проживання, за адресою; АДРЕСА_3 та у районі місця розташування військовослужбовців військової частина НОМЕР_7 Національної Гвардії України на території ІНФОРМАЦІЯ_4, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», за допомогою свого персонального мобільного телефону марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil: НОМЕР_4 ; imei 2: НОМЕР_5 р/n НОМЕР_6 , діючи умисно, на виконання раніше наданої представнику іноземної держави обумовленої домовленості, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, надіслав інформацію ОСОБА_1 на його обліковий запис ОСОБА_15 у месенджері «Telegram», шляхом відправлення текстових повідомлень, в яких надав о 00 год. 32 хв. геодані за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , де зазначив інформацію про місце розташування вищевказаного військового об'єкту та Сил оборони України.
Передача вищевказаної інформації про переміщення та розміщення підрозділів Сил оборони України в умовах дії воєнного стану представникам іноземної держави - Російської Федерації становить реальну загрозу Національній безпеці України, зокрема обороноздатності держави, а саме створює загрозу ураження особового складу, військової техніки збройних формувань України, а також зриву проведення військових операцій. Зазначена інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України та Міністерством оборони України.
В подальшому, 17.03.2025 ОСОБА_7 перебуваючи у м. Буча Київської обл., більш точний час не встановлено, використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», за допомогою свого персонального мобільного телефону марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil; НОМЕР_4 ; imei 2; НОМЕР_5 р/n НОМЕР_6 , діючи умисно, на виконання раніше наданої представнику іноземної держави обумовленої домовленості, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, надіслав інформацію ОСОБА_1 на його обліковий запис ОСОБА_15 у месенджері «Telegram», шляхом відправлення текстових повідомлень, в яких надав інформацію з приводу військового об'єкта - місце розташування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5, яка знаходилась за координатами: НОМЕР_10, НОМЕР_8 .
Крім цього, у той же день, тобто 17.03.2025 ОСОБА_7 перебуваючи у районі свого фактичного місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3 та у районі місця розташування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5, яка знаходилась за координатами: НОМЕР_10, НОМЕР_8, використовуючи свій обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», за допомогою свого персонального мобільного телефону марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil: НОМЕР_4 ; imei2: НОМЕР_5 р/n НОМЕР_6 , діючи умисно, на виконання раніше наданої представнику іноземної держави обумовленої домовленості, з особистих мотивів, направлених на шкоду обороноздатності України, надіслав інформацію ОСОБА_1 на його обліковий запис ОСОБА_15 у месенджері «Telegram», шляхом відправлення текстових повідомлень, в яких надав о 20 год. 19 хв. геодані, де зазначив інформацію про місце розташування вищевказаного військового об'єкту та Сил оборони України.
Передача вищевказаної інформації про переміщення та розміщення підрозділів Сил оборони України в умовах дії воєнного стану представникам іноземної держави - Російської Федерації становить реальну загрозу Національній безпеці України, зокрема обороноздатності держави, а саме створює загрозу ураження особового складу, військової техніки збройних формувань України, а також зриву проведення військових операцій. Зазначена інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України та Міністерством оборони України. ,
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 111 КК України, а саме - державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України вчинене в умовах воєнного стану.
2. Позиція прокурора, обвинуваченого та захисника.
Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, речові докази звернути в дохід держави, застосувавши спеціальну конфіскацію, зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення.
Обвинувачений не заперечував проти покарання, запропонованого прокурором.
Захисник просив врахувати пом'якшуючу обставину як активне сприяння обвинуваченого у розкритті кримінального правопорушення, взяти до уваги те, що кримінальним правопорушенням не спричинено негативних наслідків та із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
3. Дослідження доказів та мотиви суду щодо прийнятого рішення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 111 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Повідомив, що заходив час від час до забороненої соціальної мережі "Вконтакте", та познайомився там із особою, яка йому написала. Ця особа запропонувала перейти до спілкування в месенджер "Телеграм", на що обвинувачений погодився. Вони спілкувались, і обвинувачений надсилав особі текстові повідомлення та геодані стосовно місця розташування військовослужбовців, військової техніки, а також місце перебування мобільної вогневої групи ДФТГ, які сбивали дрони. Обставини, які зазначені в обвинувальному акті він визнає.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_7 , прокурор та захисник правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 111 КК України, як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:
ОСОБА_7 зі слів офіційно працює комірником, є розлученим та має дитину, яка проживає у Польщі з колишньою дружиною, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується формально нейтрально, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, про що свідчать: повідомлення КНП «Бучанський консультативно - діагностичний центр» Бучанської міської ради, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відповідно до статті 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_7 , є щире каяття.
Що стосується твердження захисника про наявність у обвинуваченого активне сприяння розкриттю злочину, то суд виходить з наступного.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 7 квітня 2021 р. у справі№263/15605/17 вказав, що активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.
Захисник не зазначив у чому саме полягала його активність та ініціативність у сприянні правоохоронним органам.
Не вбачається добровільної допомоги обвинуваченим слідству і з матеріалів кримінального провадження.
Визнання ним своєї вини та надання у суді правдивих показань не свідчать про активне сприяння розкриття злочину, що узгоджується із вищенаведеним висновком.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 не встановлено.
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи обвинуваченому покарання, колегія суддів враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст.50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.
Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч.2 ст.59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії із застосуванням додаткового покарання, визначеного санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України.
Саме таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Водночас, на підставі ч.5 ст. 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання з 29 травня 2025 року по 09 вересня 2025 року включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено в постанові ККС ВС справа № 676/2199/19, з огляду на норми статей 96-1 та 96-2 КК України спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи в передбачених КК України випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання. Верховний Суд у своїх постановах вказував на те, що при застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку необхідно не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК України, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil: НОМЕР_4 ; imei2: НОМЕР_5 р/n НОМЕР_6 з сім карткою номеру мобільного телефону НОМЕР_1 ; системний блок «Grant 319K Black» чорного кольору з жорстким диском «Toshiba» s/n 256XAM7HS X13».
Отже, суд вважає, що в даному випадку має бути застосована спеціальна конфіскація до мобільного телефону марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil: НОМЕР_4 ; imei2: НОМЕР_5 р/n НОМЕР_6 з сім карткою номеру мобільного телефону НОМЕР_1 ; системного блоку «Grant 319K Black» чорного кольору з жорстким диском «Toshiba» s/n 256XAM7HS X13».
Цивільний позов та судові витрати у кримінальному провадженні - відсутній.
Арешт, накладений згідно ухвал Солом'янського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року та 25 червня 2025 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 50, 59, 65-67, 70-72, 96-1, 96-2, частиною 2 статті 111 КК України, статтями 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України та призначити покарання у виді 15 (П'ЯТНАДЦЯТИ) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Зарахувати в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання з 29 травня 2025 року по 09 вересня 2025 року включно .
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутній.
Скасувати арешти, накладені ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 та ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року на мобільний телефон марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil: НОМЕР_4 ; imei2: НОМЕР_5 р/n НОМЕР_6 з сім карткою номеру мобільного телефону НОМЕР_1 ; системний блок «Grant 319K Black» чорного кольору з жорстким диском «Toshiba» s/n 256XAM7HS X13».
На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, конфіскувати у власність держави мобільний телефон марки «Motorola», назва моделі «Moto е40» imeil: НОМЕР_4 ; imei2: НОМЕР_5 р/n НОМЕР_6 з сім карткою номеру мобільного телефону НОМЕР_1 ; системний блок «Grant 319K Black» чорного кольору з жорстким диском «Toshiba» s/n 256XAM7HS X13»,що належать ОСОБА_14 та знаходяться у камері зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_6 ( номер Книги обліку речових доказів № 52/250, порядковий номер 213,214).
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3