Справа №359/9681/19
Провадження №2-р/359/6/25
31 липня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Козачук А.Р.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у цивільній справі:
за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Черних Ніна Володимирівна, про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку в цьому об'єкті нерухомого майна, визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання цього об'єкту нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку в земельній ділянці та стягнення грошової компенсації вартості частки в автомобілі;
за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання права власності на частку в домоволодінні,
встановив:
1. Сутність процесуального питання, що розглядається судом.
1.1. В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою та посилається на те, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 3 листопада 2023 року визнано спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_3 будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва домоволодіння по АДРЕСА_1 ; а також визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в цьому майні. В змісті судового рішення не зазначений перелік будівельних матеріалів та обладнання, використаних в процесі будівництва спірного домоволодіння. Тому ОСОБА_1 просить суд роз'яснити рішення Бориспільського міськрайонного суду від 3 листопада 2023 року та надати відповіді на такі питання: чи охоплює визнання права власності на 1/2 частку в будівельних матеріалах та обладнанні усі матеріали та обладнання, фактично використані в процесі будівництва домоволодіння, введеного в експлуатацію; чи потребує визнання права власності на 1/2 частку в будівельних матеріалах та обладнанні окремого встановлення переліку таких матеріалів та обладнання, якщо будівництво вже завершено та домоволодіння придатне до експлуатації; чи міститься в рішенні суду інформація про готовність домоволодіння до експлуатації; чи можливо визначити повний перелік будівельних матеріалів та обладнання при визнанні права власності на 1/2 частку в цьому майні; чи є обов'язковим зазначення в резолютивній частині рішення суду переліку будівельних матеріалів та обладнання, використаних в процесі будівництва домоволодіння, придатного до експлуатації; чи є ОСОБА_1 співвласником домоволодіння по АДРЕСА_1 , як новоствореного об'єкта нерухомого майна; чи був ОСОБА_4 співвласником будівельних матеріалів та обладнання, використаних в процесі будівництва цього домоволодіння на час ухвалення рішення суду.
1.2. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує заяву і наполягає на її задоволенні.
1.3. Представник відповідача ОСОБА_2 заперечує проти роз'яснення рішення суду та просить суд відмовити у задоволенні заяви.
2. Обставини, встановлені судом, та зміст процесуальних правовідносин.
2.1. Встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 3 листопада 2023 року (а.с.7-22) визнано спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_3 будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва домоволодіння по АДРЕСА_1 ; а також визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в цьому майні.
2.2. Процесуальні правовідносини регулюються главою 9 «Судові рішення» розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України.
2.3. Відповідно до ч.1 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
2.4. Згідно з ч.4 ст.271 ЦПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
2.5. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.21 постанови №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
3. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.
3.1. В пункті 5.8 рішення Бориспільського міськрайонного суду від 3 листопада 2023 року (а.с.16) зазначено про те, що станом на день ухвалення рішення суду будівництво домоволодіння по АДРЕСА_1 було фактично закінчено. Однак право власності на нього залишилось не зареєстрованим. Крім того, не було зареєстровано право власності на спірне домоволодіння як на об'єкт незавершеного будівництва, як того вимагала ч.3 ст.331 ЦК України в редакціях, чинних до та після 7 березня 2018 року. Тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули право спільної сумісної власності лише на будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва домоволодіння по АДРЕСА_1 .
3.2. Наведені мотиви та висновок суду викладені настільки чітко, що не допускають подвійного тлумачення та є зрозумілими навіть для учасників справи, що не володіють юридичними знаннями. В рішенні суду не зазначений перелік будівельних матеріалів та обладнання, використаних в процесі будівництва спірного домоволодіння, у зв'язку з відсутністю практичної потреби. Це узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року у справі №607/10858/22 (провадження №61-7661св24), яка полягає у тому, що немає жодного сенсу для цивільного обороту перелічувати у судовому рішенні всі використані у такому будівництві будматеріали, обладнання тощо, на які суд визнає право власності, оскільки кожна із сторін не зможе надалі окремо від іншої сторони відчужити це використане для будівництво майно третім особам. Крім того, формування у судовому рішенні переліку відповідних матеріалів, обладнання тощо потребуватиме спеціальних знань хоча би через те, що частина з них у спорудженому будинку приховані за іншими. Та й точне встановлення всього переліку будматеріалів, обладнання тощо, з яких побудований об'єкт, здебільшого не є можливим навіть експертним шляхом.
3.3. Крім того, надання відповідей на поставлені позивачем питання призведе до фактичної зміни змісту судового рішення. Як вбачається з ч.1 ст.271 ЦПК України, вжиття такого заходу суворо заборонено.
3.4. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для додаткового роз'яснення рішення Бориспільського міськрайонного суду від 3 листопада 2023 року. Тому у задоволенні заяви, поданої ОСОБА_1 , належить відмовити.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду відмовити.
Повний текст ухвали суду складений 5 серпня 2025 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець