Справа № 289/1001/25
Номер провадження 6/289/18/25
08.09.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 24.07.2025 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
28.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 24.07.2025 у справі № 289/1001/205 за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги судом задоволено частково та стягнуто з відповідача 53460,00 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати в розмірі 2009,02 грн., стягненню підлягає загальна сума 55469,02 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що на даний час відповідач не має фінансової можливості виконати вказане судове рішення повністю та погасити заборгованість перед позивачем у повному обсязі, що зумовлено наслідками повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, він втратив постійне місце роботи, являється внутрішньо-переміщеною особою з м. Луганськ, лише в травні 2025 року йому вдалося працевлаштуватися в ТОВ «ДП ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС» та почати отримувати більш-менш стабільний дохід близько 8000,00 грн. Підприємницьку діяльність відповідач не здійснює, додаткових видів заробітку не має, винаймає житло, заощаджень не має, отже погашення присудженої заборгованості у повному обсязі одним платежем є фактично неможливим. Разом з тим, відповідач не ухиляється від виконання рішення та має бажання поетапно виконати свої обов'язки перед кредитором, тому просить суд розстрочити виконання вказаного рішення суду про стягнення з нього на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за кредитним договором у розмірі 53460,00 грн. та судові витрати в розмірі 2009,02 грн. строком на 12 місяців із щомісячною платою боргу рівними платежами у розмірі 4622,42 грн. Розгляд справи просить провести за його відсутності.
Представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направила до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду з посиланням на те, що складене матеріальне становище відповідача не може вважатися винятковою обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, і не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду. На думку сторони позивача звернення відповідача із заявою про розстрочення виконання судового рішення є зловживання відповідачем своїми процесуальними правами з метою затягування його притягнення до цивільно-правової відповідальності за порушення умов кредитного договору, відповідачем не зазначено жодних обставин, що істотно ускладнюють виконання відповідачем судового рішення або робить неможливим його виконання із посиланням на відповідні докази. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення, а розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
В судове засідання учасники справи не з'явилися. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 24.07.2025 частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту №496353-КС-005 від 24.08.2024 у розмірі 53460,00 грн. та судові витрати у розмірі 2009,02 грн., а всього 55469,02 грн. В решті заявлених позовних вимог відмовлено (а.с.186-190).
Рішення набрало законної сили 25.08.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За змістом ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому, а підстави для відстрочки виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.
Водночас обставини, на які посилається заявник, як на достатні для розстрочення виконання рішення суду, такими не являються.
Так, заявник ОСОБА_1 надав до суду Індивідуальні відомості про свої доходи за 2023, 2024 та 2025 рік, а саме довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5, з якої, зокрема, вбачається, що розмір сукупного доходу ОСОБА_1 за період з травня по серпень 2024 року становить77245,76 грн., а в 2025 році сума заробітку зазначена в травні та червні місяці та становить 16684,00 грн. (а.с.208), а також незавірену ксерокопію довідки від 26.05.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.2009).
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Разом з тим, оцінивши надані заявником докази у їх сукупності і взаємному зв'язку, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, оскільки скрутний майновий стан не є тими виключними обставинами, що перешкоджають належному виконанню рішення суду або роблять неможливим його виконання протягом встановленого законодавством строку, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, будучи особою працездатного віку, не має фінансової можливості виконати рішення суду, при цьому ним не надано суду доказів неспроможності підшукати та працевлаштуватись на роботу. Доводи про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України не свідчить ні про наявність виняткових обставин, ні про поважність причин невиконання рішення суду. Доказів впливу економічної ситуації в країні на фінансовий стан відповідача, матеріали заяви не містять.
За таких обставин, виходячи з принципів верховенства права, обов'язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, враховуючи викладені вище обставини справи та норми закону, які регулюють вирішення даного питання, практику Верховного Суду щодо його вирішення, оскільки заявник не надав доказів на обґрунтування вимог про необхідність відстрочення судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення у цій справі, а тому задоволенні заяви слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 24.07.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталія СІРЕНКО