Справа № 296/5043/25
2/296/2328/25
"12" серпня 2025 р.м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Царіцина Ірина Сергіївна, про визнання прав та обов'язків забудовника на житловий будинок з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Царіцина І.С., про визнання прав та обов'язків забудовника на житловий будинок з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності.
Відповідно до розпорядження №167 від 05.08.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу №296/5043/25 передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову зазначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову зазначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам,- не нижче його балансової вартості.
Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Однак, звертаючись до суду з позовною заявою про визнання прав та обов'язків забудовника на житловий будинок з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності, тобто фактично з вимогою майнового характеру, позивачами всупереч вимог ст.ст.175, 176 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціну позову, яка має бути зазначена виходячи з дійсної вартості нерухомого майна. Також будь - яких доказів на підтвердження саме дійсної вартості спірного нерухомого майна на час звернення до суду не надано, що позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати судового збору.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
Таким чином, позивачам необхідно зазначити ціну позову виходячи з вартості майна та сплатити кожному з позивачів судовий збір за вимогою майнового характеру виходячи з зазначеної ціни позову на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків. На виконання зазначеної ухвали позивачі повині подати до суду позовну заяву відповідно до вимог ЦПК України з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст.175, 176, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Царіцина Ірина Сергіївна, про визнання прав та обов'язків забудовника на житловий будинок з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н. М. Анциборенко