Справа № 277/944/25
іменем України
"04" вересня 2025 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, позивача - не з'явився, відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №736022608 від 10.08.2021 в розмірі 23579 грн 45 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.08.2021 між
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному Кредитному договорі між сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов'язання за кредитним договором та було здійснено переказ коштів на рахунок відповідача, який в свою чергу взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 23579,45 гривень, а саме: - 21979,29 гривень заборгованість по кредиту; 1600,16 гривень заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №736022608 від 10.08.2021.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01 та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю та відповідно до Реєстру Боржників було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №736022608 від 10.08.2021.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 23579,45 гривень та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 07.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У судові засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги в частині основного боргу визнав, просив не стягувати відсотки за користування кредитом. Крім того, просив суд зменшити витрати на правову допомогу, яку просить стягнути позивач.
В судовому засіданні 04.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10 серпня 2021 року між Кредитодавцем - товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Позичальником ОСОБА_1 укладено Договір Кредиту № 736022608, який підписаний Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором MN24D9K, за умовами якого: - за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит на суму 22000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом /п.1.1./; - кредит надається строком до 09.09.2021 /п.1.3./; - нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі 310,25 відсотків річних від суми Кредиту за весь час користування, починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до закінчення строку, на який видавався Кредит («Дисконтна процентна ставка») /п.1.4./; «Базова процентна ставка» становить 620,50 відсотків річних /п.1.5/ (а.с.33-36).
Відповідно до п.4.1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту. Уклавши цей договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язаний неухильно дотримуватись Правил.
До матеріалів справи додано Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукт «Смарт» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.32-33).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» сформовано заявку на отримання грошових коштів у кредит від 10.08.2021 на суму 22000 гривень, строк кредиту 30 днів, на ім'я ОСОБА_1 , номер карти: 4149-49ХХ-ХХХХ-7161 (а.с.20).
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»: - позичальник ОСОБА_1 , сума кредиту 22000 гривень, строк кредитування 30 днів, заявка подана 10.08.2021 о 11:10 годині, акцепт оферти позичальником одноразовий ідентифікатор MN24D9K відправлено позичальнику 10.08.2021 о 11:14 годині, введено позичальником 10.08.2021 о 11:35 (а.с.13).
Алгоритмом дій товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів узгоджено порядок укладення електронних договорів зі позичальниками (а.с.14-19).
Згідно платіжного доручення від 10.08.2021, товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано кошти в розмірі 22000 гривень отримувачу ОСОБА_1 на картку 4149-49ХХ-ХХХХ-7161, призначення платежу переказ коштів згідно договору №736022608 від 10.08.2021 (а.с.10).
Відповідно до повідомлення АТКБ «Приватбанк», 10.08.2021 на картку 4149-49ХХ-ХХХХ-7161 надійшли кошти в розмірі 22000 гривень.
28 листопада 2018 року між Фактором - товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Клієнтом - товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в п.4.1. якого визначено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (а.с.73-78).
В укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»: - Додатковій угоді № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від 28 листопада 2019 року, визначено, що строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2020 року; - Додатковій угоді № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від 31 грудня 2020 року, викладено текст Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у новій редакції та визначено, що строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2021 року; - Додатковій угоді № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від 31 грудня 2021 року, визначено, що строк дії цього Договору продовжено до 31 грудня 2022 року включно; - Додатковій угоді № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від 31 грудня 2023 року, визначено, що строк дії цього Договору продовжено до 31 грудня 2024 року включно.
Згідно реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання Договору факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, під номером 15744 вказано ОСОБА_1 , Кредитний договір № №736022608 від 10.08.2021, заборгованість 23511,25 гривень (а.с.71-72).
30.10.2023 між Фактором товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та Клієнтом - товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, в п.4.1. якого визначено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Згідно реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, вказано ОСОБА_1 , Кредитний договір №736022608 від 10.08.2021, заборгованість 23511,25 гривень (а.с.63-64).
04 червня 2025 року між Фактором товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Клієнтом товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю за умовами п.1.1. якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому.
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу, Клієнт товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передав, Фактор товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» прийняв Реєстр Боржників, після чого до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 04.06.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», вказано ОСОБА_1 , Кредитний договір №736022608 від 10.08.2021, заборгованість по основному боргу 21979,29 гривень, заборгованість по відсоткам 1600,16 гривень (а.с.55-56).
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалися.
Під час розгляду справи достовірно встановлено, що відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, тобто порушив умови кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, і якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.1, ч. 2 ст. 598 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ст. 530 ЦК України.
За порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.
Як вбачається з досліджених письмових доказів, умови кредитного договору первісним кредитором виконані в повному обсязі, а позичальником - відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.
Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитними договорами відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII,пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII,відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII,електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Частинами першою, другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, при цьому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було передано на підставі Договору факторингу право грошової вимоги до відповідача ТОВ «Таліон Плюс» та зазначено розмір заборгованості 23511,25 гривень.
В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» передало право грошової вимоги до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». На підставі договору факторингу, згідно реєстру боржників, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передано право грошової вимоги до відповідача ТОВ «Юніт Капітал», сума заборгованості вказана в розмірі 23579,45 гривень, таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України, має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами Кредитного договору №736022608 від 10.08.2021, сторони встановили строк кредитування - 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, позичальник отримав кошти 10.08.2021, умовами договору визначено проценти за користування кредитом в розмірі 0,01% в день.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі договору, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 23579,45 грн, в тому числі за тілом кредиту - 21979,29 грн, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом в розмірі 1600,16 грн.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, Позивачем надано: - Договір про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал»; - додаткову угоду № 25770570941 від 05.06.2025 до Договору про надання правової допомоги; - Акт прийому-передачі наданих послуг, виконаних Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з , а саме: - складання позовної заяви 5000 гривень; - вивчення матеріалів 1000 гривень; - підготовка адвокатського запиту - 500 грн, підготовка клопотання - 500 грн (а.с.39-42).
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, є недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Крім того, відповідач у судовому засіданні просив зменшити суму судових витрат на правничу допомогу.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, клопотання відповідача про зменшення суми витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №736022608 від 10.08.2021 в розмірі 23579 (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 45 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп.
У стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (вул. Рогнідинська, 4, літера А, оф.10, м. Київ; код ЄДРПОУ 43541163).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складено 09 вересня 2025 року.
Суддя: Т. Г. Корсун