Справа №295/9346/25
Категорія 38
2/295/3504/25
08.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Полонця С.М.,
секретаря с/з - Лукасевич А.Є.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №03238-08/2024 в розмірі 23700,00 грн., за кредитним договором №03230-08/2024 в розмірі 16500,00 грн., за кредитним договором №03237-08/2024 в розмірі 11700,00 грн., за кредитним договором №8145583 в розмірі 6400,00 грн., за кредитним договором №1415369 в розмірі 15849,55 грн., а всього в розмірі 74149,55 грн. та судові витрати. При цьому посилається на те, що між фінансовими установами та відповідачем ОСОБА_1 було укладено два кредитні договори. У подальшому за договорами факторингу до позивача перейшли всі права грошової вимоги до відповідача за вищевказаними договорами в загальній сумі 74149,55 грн. Умови вказаних кредитних договорів відповідач не виконувала належним чином та має заборгованість в загальному розмірі 74149,55 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.07.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надала.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
03.08.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №03238-08/2024, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 120 днів до 30.11.2024 року зі сплатою процентів за користування кредитом.
У подальшому за договором факторингу №24122024 від 24.12.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором в сумі 23700,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8700,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 10000,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
03.08.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №03230-08/2024, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 3500,00 грн. строком на 120 днів до 30.11.2024 року зі сплатою процентів за користування кредитом.
За договором факторингу №24122024 від 24.12.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором в сумі 16500,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6000,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 7000,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
03.08.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №03237-08/2024, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 2500,00 грн. строком на 120 днів до 30.11.2024 року зі сплатою процентів за користування кредитом.
За договором факторингу №24122024 від 24.12.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором в сумі 11700,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4200,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 5000,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
02.08.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту №8145583, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом кожні 30 днів.
За договором факторингу №24042025 від 24.04.2025 року ТОВ «Авентус Україна» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором в сумі 6400,00 грн., з яких: 6400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.
03.08.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №1415369, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 345 днів зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії.
За договором факторингу №27112024/1 від 27.11.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» відступило за плату ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором в сумі 15849,55 грн., з яких: 4996,71 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 6652,84 грн. - сума заборгованості по процентам за користуванням кредитом; 4200,00 грн. - неустойка (штраф, пеня).
З моменту отримання права вимоги до відповідача за вищезазначеними кредитними договорами, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Приписи частин 1, 3 статті 509 ЦК України передбачають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, факт існування кредитних відносин між фінансовими установами та відповідачем підтверджується кредитними договорами. Жодних доказів розірвання або визнання недійсними вищезазначених кредитних договорів, у тому числі з підстав неотримання грошових коштів, відповідачем суду не надано.
Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання вказаних кредитних договорів ЦК України та уклали ці договори, в яких передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам вищезазначених кредитних договорів відповідач не виконала своїх зобов'язань у повному обсязі.
Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у повному обсязі порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані відповідачу в кредит. Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитних договорів та існування заборгованості за вказаними договорами в загальному розмірі 74149,55 грн., а також враховуючи позицію відповідача, яка не оспорила ні суму позову, ні правильність проведених позивачем розрахунків, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 611, 1054 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за договором про надання фінансового кредиту №03238-08/2024 від 03.08.2024 року в розмірі 23700 грн. 00 коп., за договором про надання фінансового кредиту №03230-08/2024 від 03.08.2024 року в розмірі 16500 грн. 00 коп., за договором про надання фінансового кредиту №03237-08/2024 від 03.08.2024 року в розмірі 11700 грн. 00 коп., за договором про надання споживчого кредиту №8145583 від 02.08.2024 року в розмірі 6400 грн. 00 коп., за договором про споживчий кредит №1415369 від 03.08.2024 року в розмірі 15849 грн. 55 коп., а всього в розмірі 74149 грн. 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: