Справа №295/11945/25
1-кс/295/4616/25
02.09.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
встановив:
Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернулась до суду із скаргою, де зазначила, що СВ відділу поліції № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025060610000238 від 09.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
07.08.2025 року в ході проведення обшуку слідчим в рамках відповідного кримінального провадження вилучено автомобіль марки «Mersedes-benz», н.з. НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 11.08.2025 року клопотання про арешт майна повернуто прокурору та встановлено строк в 72 години для усунення недоліків.
У скарзі адвокат посилається на положення ч.3 ст. 172 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. Звертає увагу, що у такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку. Оскільки станом на 19.08.2025 року клопотання про арешт майна до суду не надходило, утримання такого майна, з твердженням учасника, не відповідає ознакам правомірності.
З огляду на викладене, адвокат просить зобов'язати повноважну особу органу досудового розслідування повернути тимчасово вилучене майно ОСОБА_4 .
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
Відділом поліції № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12025060610000238 від 09.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського району м. Житомира від 29.08.2025 року накладено арешт на майно, що було вилучене під час проведення обшуків 07.08.2025, а саме:
- автомобіль марки «VOLVO FH 12-42Т, д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, з причепом д.н.з. НОМЕР_3 ;
- автомобіль марки «Mercedes-BENZ 108CDI VITO», білого кольору , д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
За змістом ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту; за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
У відповідності до ч.3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
З відповідного нормативного врегулювання слідує, що за фактичного вирішення питання про арешт тимчасово вилученого майна таке майно набуває статусу арештованого, тобто з поширенням правого режиму процесуального обтяження за правилами окремих вимог, передбачених ст.ст. 170-174 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
З огляду на ту обставину, що ухвалою слідчого судді вирішено питання про арешт майна з метою забезпечення доказів по кримінальному провадженню, клопотання про скасування арешту на майно не подавалося, заявлена вимога про повернення майна не підлягає до задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 167-169, 170-174, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
Відмовити у задоволені скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1