Справа № 274/3627/25
Провадження № 2-і/274/60/25
04.09.2025 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судових засідань Рудич М.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича пр компенсацію судових витрат у цивільної справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності -
21.08.2025 року представник відповідача - адвокат Путілін Є.В. через систему "Електронний суд" звернувся до суду із зазначеною заявою, згідно якої просить стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн.
Вимоги заяви обґрунтовано тим, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у справі №274/3627/25 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав його повторної неявки в підготовче засідання, в зв'язку із чим вважає, що позивач недобросовісно використовував свої процесуальні права та обов'язки. В свою чергу, відповідач поніс витрати, які підлягають компенсації.
Представник відповідача - адвокат Путілін Є.В. в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.
Відповідач ОСОБА_1 заяву підтримав з підстав зазначених в ній.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, на адресу суду скерував 03.09.2025 року заяву про розгляд заяви за його відсутності, в задоволенні заяви просить відмовити.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.08.2025 року позовну заяву позовну заяву в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності - залишено без розгляду в зв"язку з повторною неявкою позивача в підготовче засідання ( а.с. 61-62).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав:
- копію Договору про надання правничої допомоги від 10.06.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Путіліним Є.В.;
- детальний опис робіт №ПЄ-0001 від 20.08.2025 здачі-прийняття робіт (надання послуг);
- квитанцію до прибуткового касового ордера №200816 від 20.08.2025 на сімі 4500 грн ( а.с. 68 - 70).
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За змістом ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Із системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України випливає, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
У заяві про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в сумі 4500 грн, заявник не зазначив, які дії позивача ОСОБА_2 у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
Як убачається з роз'яснень, що містяться в п. 38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому, саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Таким чином, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Таким чином, для стягнення компенсації наданих представником відповідача послуг, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги відповідачу, згідно з процесуальним обов'язком доказування, необхідно було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи мав позивач на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Згідно частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно звернення за отриманням правової допомоги у справі є правом відповідача, а не обов'язком.
Виходячи з викладеного вище, суд уважає, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на професійну правову допомогу.
Представником відповідача та відповідачем не доведено відповідними належними доказами існування необґрунтованих, винних чи недобросовісних дій позивача у даній справі, зловживання ним процесуальними правами. Достовірних доказів необґрунтованості дій позивача в судовому засіданні також не встановлено. При цьому, саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача, відтак суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем судових витрат.
Керуючись ст. 76-81,89, 211, 142 ч.5, 258-261,354 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про компенсацію судових витрат у цивільної справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали суду виготовлено 09 вересня 2025 року
Суддя: Т.М.Вдовиченко