Справа № 167/868/25
Номер провадження 2/167/506/25
(заочне)
09 вересня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Требика В.Б.,
з участю:
секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 18718,40 грн.
Позов обґрунтовується тим, що 10 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 10.03.2025-100000539, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 9000 грн. на строк 98 днів, які зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ними. Позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов кредитного договору № 10.03.2025-100000539 ОСОБА_1 свої зобов'язання по погашенню кредиту належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 18718,40 грн., з яких: 8416,70 грн. тіла кредиту, 5891,70 грн. процентів та 4410 грн. неустойки.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документу) в судове засідання не з'явилася. У позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомляв, відзиву на позов не подав. Місцеперебування відповідача суду невідоме і надійшли відомості щодо виклику ОСОБА_1 у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК), за зареєстрованим місцем проживання (ч. 10 ст. 130 ЦПК).
Процесуальні дії у справі
18 серпня 2025 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
10 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.03.2025-100000539, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявкою ОСОБА_1 , відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцептом), підписаних одноразовим ідентифікатором Е496 (арк. спр. 15-21). За умовами даного договору кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 9000 грн. (п. 2 заявки) строком на 98 днів з дати його надання (п. 3 заявки), а позичальник зобов'язався повернути кредит в строк до 15 червня 2025 року (п. 4 заявки) та сплатити проценти (п. 3.1 оферти).
Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 11 заявки).
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6 заявки).
Денна процетна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,93% (денна процентна ставка) = (8161,52/9000)/98*100% (п. 10 заявки).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 11016,75%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 17161,52 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 8161,52 грн. (п. 14 заявки).
Відповідно до п. 15 заявки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання нараховується неустойка у розмірі 90 грн.
Пунктом 4.1 оферти передбачено, що кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-62ХХ-ХХХХ-9133.
З копії листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 4 серпня 2025 року № 93-0408 вбачається, що 10 березня 2025 року грошові кошти за договором кредиту
№ 10.03.2025-100000539 у розмірі 9000 грн. були перераховані на картку
№ НОМЕР_1 (номер транзакції в системі iPay.ua - 676110143) (арк. спр. 24).
Згідно з поданою позивачем довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором від 10 березня 2025 року № 10.03.2025-100000539 станом
на 15 червня 2025 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 18718,40 грн., з яких: 8416,70 грн. тіла кредиту, 5891,70 грн. процентів, 4410 грн. неустойки (арк. спр. 13).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
З копій пропозиції про укладення договору (оферти), заявки ОСОБА_1 , відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), підписаних одноразовим ідентифікатором Е496, вбачається, що між сторонами 10 березня 2025 року укладено кредитний договір № 10.03.2025-100000539, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 9000 грн. на строк 98 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 15 червня 2025 року та сплатити проценти.
10 березня 2025 року кредитні кошти перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.
У підписаному відповідачем кредитному договорі від 10 березня 2025 року
№ 10.03.2025-100000539 визначена сума кредиту, проценти за надання кредиту, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв'язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2025 року № 10.03.2025-100000539 в розмірі 18718,40 грн., з яких: 8416,70 грн. тіла кредиту та 5891,70 грн. процентів.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.
Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2025 року 10.03.2025-100000539: 8416,70 грн. тіла кредиту та 5891,70 грн. процентів.
Щодо заявлених ТОВ «Споживчий центр» вимог про стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 4410 грн. суд зазначає таке.
Приписами ч. 1 ст. 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, виходячи із цих приписів, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 4410 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 1851,68 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 76,44%.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -
Позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість по кредитному договору
від 10 березня 2025 року № 10.03.2025-100000539: 8416 (вісім тисяч чотириста шістнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок тіла кредиту, 5891 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто одну) гривню 70 (сімдесят) копійок процентів, а також 1851 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну) гривню 68 (шістдесят вісім) копійок судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Суддя: В.Б. Требик