Справа № 164/1906/25
п/с 1-в/164/460/2025
09 вересня 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника адміністрації державної
установи «Маневицька виправна колонія № 42» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироку відповідно до вимог положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024, в частині засудження за ч. 4 ст. 185 КК України, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся в суд з клопотанням про приведення вироку у відповідність до вимог закону про декриміналізацію. Вимоги обґрунтовано тим, що 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив застосувати до нього закон про декриміналізацію дрібного викрадення чужого майна.
Заслухавши пояснення засудженого, який клопотання підтримав, думку представника адміністрації установи, висновок прокурора, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львів від 30 червня 2022 року, ОСОБА_5 було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
ОСОБА_5 засуджений за вчинення 08.06.2022 крадіжки майна вартістю 10 500 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львів від 30 червня 2022 року відносно ОСОБА_5 залишено без змін.
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 12 липня 2022 року, ОСОБА_5 було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
ОСОБА_5 засуджений за вчинення 07.06.2022 крадіжки майна вартістю 1 600 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 12 липня 2022 року відносно ОСОБА_5 залишено без змін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27.06.2023 на підстав ч.4 ст.70 КК України - визначено остаточне покарання у виді 5 -ти років 1 місяця позбавлення волі.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 1 січня 2022 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян (загальна податкова соціальна пільга) становила 1240,50 гривень, отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 2481 гривень.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинено крадіжку майна, що мало місце 08.06.2022, його неправомірну діяльність кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України за вироком Галицького районного суду м. Львів від 30 червня 2022 року та беручи до уваги, що вартість викраденого майна шляхом крадіжки за вказаним епізодом перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2022 рік,вказане діяння є кримінальним правопорушенням - злочином.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироків до вимог положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024- задовольнити.
Встановити такою, що підпадає під декриміналізацію діяння, вчинення крадіжки засудженим ОСОБА_5 , згідно вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 12 липня 2022 року, за епізодом 07.06.2022 - на суму 1 600 грн.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 2 ст. 74 КК Українизвільнити від відбування покарання, призначеного йому вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 12 липня 2022 року, за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_5 діяння.
В зв'язку з декриміналізацією вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 12 липня 2022 року, ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 27.06.2023, згідно якої на підстав ч.4 ст.70 КК України визначено остаточне покарання у виді 5 -ти років 1 місяця позбавлення волі - застосуванню не підлягає.
ОСОБА_5 вважати засудженим за вироком Галицького районного суду м. Львів від 30 червня 2022 року за ч. 4 ст. 185 КК України з призначеним покаранням у виді 5 років позбавлення волі, рахуючи строк відбування покарання з 10.06.2022.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1