ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/8016/25
№ провадження 2-а/646/92/2025
09.09.2025 місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши в порядку адміністративного судочинства матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 з вимогою відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити його від відповідальності за правопорушення та притягнути до відповідальності ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Згідно із частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Як зазначено у частині першій статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Суд зазначає, що подана позовна заява містить внутрішні суперечності, адже позивач не визначає відповідача, водночас заявляє, що це заява про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і просить суд притягнути до відповідальності іншу особу.
Наведене формулювання позовних вимог є взаємосуперечливим і неузгодженим за змістом, що свідчить про його невідповідність установленим процесуальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
Ураховуючи викладене вище, позивачу необхідно конкретизувати зміст і характер позовних вимог, а також визначитись зі складом учасників справи, з урахуванням процесуального статусу кожного з них.
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч наведеній вище правовій нормі, у позовній заяві позивачем не зазначено відповідних відомостей.
Окремо суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Оскільки позовна заява подана позивачем у паперовій формі через канцелярію суду, матеріали повинні містити належну кількість копій позовної заяви та доданих до неї документів для вручення іншим учасникам справи, проте такі копії відсутні.
Більш того, відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд звертає увагу позивача, що копії документів, доданих до позовної заяви не завірені належним чином.
Згідно із пунктом 5.26 ДСТУ 4163-2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави уважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як зазначено у преамбулі Закону України «Про судовий збір», цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви у цих правовідносинах не передбачають, натомість містять ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
Тобто, позивачу, оскаржуючи постанову про адміністративне правопорушення, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до частин першої, третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Ураховуючи те, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків: уточнення змісту позовних вимог та учасників справи; зазначення у позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання копії позовної заяви з додатками до неї для учасників справи; належним чином завірених копій доказів, доданих до заяви, а також доказів на підтвердження сплати ним судового збору у розмірі 605,60 гривень, або документів, що підтверджують звільнення від сплати судового збору у порядку встановленому законом.
Керуючись частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заявуОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Суд попереджає позивача, що у разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Іщенко