Справа № 643/11769/25
Провадження № 2-а/643/170/25
05.09.2025
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Олійник О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старший лейтенант Буренко Олег Михайлович про скасування постанови,
16 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; скасувати постанову серії ЕНА № 3311565 від 21 жовтня 2024 року, а справу закрити; поновити строк на оскарження постанови від 21.10.2024 року.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 18.07.2025 року, адміністративний позов залишено без руху.
Зазначеною ухвалою вказано на необхідність усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 18.07.2025 року, була отримана особисто позивачем ОСОБА_1 06.08.2025 року.
11.08.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження постанови серія ЕНА № 3311565 від 21.10.2024 ОСОБА_1 зазначив, що про порушення свого права він дізнався 13.03.2025. До зазначених правовідносин застосовуються загальна позовна давність строком у три роки.
Вивчивши матеріали справи та додані до позовної заяви документи, суд дійшов такого висновку.
Предметом спору у даній справі є протиправні, на думку позивача, дії поліцейського щодо складання постанови від 21.10.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП та скасування цієї постанови.
Позивач, скориставшись своїм правом про оскарження постанови від 21.10.2024, 02.11.2024 звернувся зі скаргою до Решетилівського районного суду Полтавської області, тобто в десятиденний строк. Але, як вказує позивач, 05.11.2024 Решетилівський районний суд Полтавської області виніс рішення, яким позивачу роз'яснив, що він має право звернутись за альтернативною підсудністю та повернув його скаргу. Після чого, позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2024 у справі № 643/13291/24 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовлено.
Не погодившись з рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2024, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2024 скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовлено.
Як зазначає сам позивач, про порушення свого права він дізнався 13.03.2025, а тому просить поновити строк на оскарження постанови від 21.01.2024, почавши відлік процесуального строку з дня отримання копії повного тексту постанови Другого апеляційного адміністративного суду - 13.03.2025 року, позаяк вважає, що строк позовної давності застосовується у три роки до цих правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 6 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, для ухвалення судом рішення про поновлення строку звернення до суду, необхідно навести реальні фактичні обставини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду.
Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Згідно зі ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує постанову про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення, зафіксоване правопорушення не в автоматичному режимі.
Дану позовну заяву позивачем подано до суду 16.07.2025, тобто із пропуском встановленого десятиденного строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування підстав для поновлення процесуального строку позивачем зазначено, що про порушення свого права він дізнався 13.03.2025, тобто після ухвалення 13.03.2025 Другим апеляційним адміністративним судом постанови.
Проте, дані доводи позивача не заслуговують на увагу суду, оскільки про порушення своїх прав, як зазначає позивач він дізнався 13.03.2025, а позов до суду подав лише 16.07.2025, тобто після спливу більш ніж чотирьох місяців, тоді коли кінцевий строк подачі позову спливав 23.03.2025 року, тобто через 10 днів після того, як позивач отримав копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду.
Крім того, сам позивач зазначає, що був звільнений з військової служби з 21.11.2023 року, а тому йому ніщо не заважало дотримуватися строку звернення до суду і звернутися з позовом вчасно.
Суд зазначає, що п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що оскаржувану постанову від 21.10.2024 складено не в автоматичному режимі, тому посилання позивача на вищезазначені норми КУпАП суд відхиляє.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Суд наголошує, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не зазначено суд дійшов висновку про необхідність застосування положень ст. 123 КАС України.
Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст.123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, позаяк підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старший лейтенант Буренко Олег Михайлович про скасування постанови - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя - О.О. Олійник