Справа № 953/9370/25
н/п 2/953/3894/25
"09" вересня 2025 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету України, Держави України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (адреса: 61000, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, буд. 18) до Державного бюджету України, Держава Україна, Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області про зобов'язання вчинення певних дій,
05.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Державного бюджету України, Держави України, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, в якій просить зобов'язати Державний бюджет України виплатити їй компенсацію, пов'язану із прибуттям до місця досудового розслідування та задовольнити моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.
Вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї матеріали, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідачем по справі у розумінні норм чинного законодавства може бути лише фізична чи юридична особа.
Так, зі змісту позовної заяви слідує, що відповідачами по вказаній справі позивачка зазначає - Державний бюджет України, Державу Україну, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області.
Визначення терміну бюджет містить в п. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, зокрема бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Суд звертає увагу на те, що державний бюджет не є ані фізичною, ані юридичною особою.
Крім того, держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом з тим залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не ДКС України чи її територіальний орган (постанова Великої палати Верховного Суду від 27.11.2019, № 242/4741/16-ц).
З огляду на викладене позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів у вказаній позовній заяві, а також зазначити їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Крім того, подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як зазначено вище, позивач просить зобов'язати Державний бюджет України виплатити їй компенсацію пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування та задовольнити моральну шкоду в розмірі 300 000,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.
Вимога позивача про компенсацію, пов'язану із прибуттям до місця досудового розслідування, є вимогою майнового характеру.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у місячному розмірі 3028 грн.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3000,00 грн.
Однак, до позовної заяви позивачем не залучено квитанції про сплату судового збору у розмірі 3000,00 грн.
В позовній заяві позивач посилається на кримінальне провадження №12025226130000362 від 16.07.2025 та просить судовий збір накласти на відповідача господарку квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , а також посилається на звільнення її від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Так, законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказані правові норми підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом. Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об'єкта посягань.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Частиною 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим позивач не додала до позовної заяви докази про вчинення будь-якого кримінального правопорушення де вона визнана потерпілою, і вчиненням якого позивачу заподіяно матеріальні збитки, а також не надала докази на підтвердження розміру заподіяних збитків.
Таким чином, заявник має надати квитанцію про сплату судового збору на суму 3000,00 грн., які повинні бути перераховані на наступний рахунок: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654; код класифікації доходів бюджету: 22030101, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).
Згідно ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 175 і 177 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету України, Держави України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (адреса: 61000, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, буд. 18) до Державного бюджету України, Держава Україна, Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області про зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Колесник С.А.