Справа № 621/1961/25
Провадження 1-кп/621/241/25
09 вересня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілий - ОСОБА_5 (не з'явився)
обвинувачений - ОСОБА_6
захисник - адвокат ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу №621/1961/25 (провадження ЄРДР №12025221260000200 від 15.04.2025) за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Зідьки Зміївського району Харківської області, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з повною загальною середньою освітою, військовослужбовець військової служби за мобілізацією на посаді механіка-водія 1 самохідного взводу 3 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
Старший солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбвцем Збройних сил України , призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді механіка - водія 1 самохідного взводу 3 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у період воєнного стану, введеного в Україні в зв'язку зі вторгненням піідрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні, в подальшому неодноразово продовженого, вчинив корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 10 квітня 2025 року, близько 23:00 години, (більш точного часу встановити не вдалося за можливе) у ОСОБА_6 , виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з вантажного сідлового тягача марки Renault, розташованого поблизу буд. 5 по вул. Бутівській в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області. З метою реалізації свого кримінально протиправного умислу, ОСОБА_6 , в той же день і час, 10.04.2025, близько 23.00 год., прийшов до будинку АДРЕСА_3 , за місцем розташування вантажного сідлового тягача марки Renault, моделі Premium, реєстраційний номер « НОМЕР_2 », власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де переконавшись в тому, що його дії ніким помічені не будуть, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, в умовах дії воєнного стану, введеного на території України, зняв металеве кріплення з лівої сторони від кабіни вказаного тягача, звідки шляхом вільного доступу викрав: 1) акумуляторну батарею ТМ «Тгіотах», 190 ah, 12 v, EN1250 6СТ-190, бувшу у вжитку, вартістю - 5015 грн.; 2) акумуляторну батарею ТМ «Decaro Start», 190 ah 12 v, EN1250 6CT-190, бувшу у вжитку, вартістю - 6458,80 грн., що належить потерпілому ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_6 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1240/25 від 30.04.2025, на загальну суму 11473,80 грн
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
В судове засідання з'явилися прокурор, обвинувачений та його захисник.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та зазначив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.
З урахуванням думки учасників судового засідання, суд, на підставі положень статті 325 КПК України, вирішує проводити судовий розгляд без участі потерпілих.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав в повному обсязі, в зв'язку з чим учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
З урахуванням засад змагальності та диспозитивності кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обґрунтовано обвинувачення, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності його позиції, суд, на підставі ч.3 статті 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що на даний час дійсно є військовослужбовцем Збройних Сил України, та в квітні 2025 року проходив лікування у госпіталі, в зв'язку з чим іноді приздив додому, де мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Там він мешкає зі своєю дружиною, яка зараз перебуває в декретній відпустці по догляду за їх спільною дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Окрім дружини та спільної дитини, в нього на утриманні перебувають також двоє неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу дружини, а отже родина є багатодітною і вони з дружиною мають посвідчення багатодітних батьків, хоч він і не записаний батьком її дітей. В період поранення в нього виросли витрати на лікування і родина перебувала у скрутному матеріальному становищі, в зв'язку з чим в нього виник умисел на здійснення крадіжки, з метою подальшого перепродажу акумуляторів. Вантажний тягач стояв більше двох місяців неподалік від будинку його місця проживання, і він подумав, що цей тягач покинутий, тому 10.04.2025, у вечірній час, близько 23:00 години, щоб ніхто його не бачив, підійшов до кабіни , яка не була зачинена, і без будь-яких засобів, відкрутив металеві кріплення та зняв акумулятори, які потім переніс неподалік у двір за місцем своєї реєстрації, та заховав, маючи намір в подальшому перепродати. Через декілька днів до нього прийшля працівники поліції, яким він одразу ж в усьому зізнався, добровільно видав викрадене майно та вибачився перед потерпілим. У вчиненому щиро розкаюється, просив призначити покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Зазначив, що продовжує нести військову службу, ніколи не ухилявся від виконання бойових завдань.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими та достовірними, оскільки вони послідовно, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного кримінального правопорушення, пояснюють мотиви його вчинення. Підстав для самообмови судом не встановлено.
Частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло чи інше сховище, вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, які є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
Згідно положень статті 65 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, яке інкриміноване обвинуваченому, відповідно до ч.5 статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно статті 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.
Обставинами , що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Зідьки Зміївського району Харківської області, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з повною загальною середньою освітою, військовослужбовець військової служби за мобілізацією на посаді механіка-водія 1 самохідного взводу 3 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, за місцем проживання скарг, заяв та інших компроментуючих матеріалів та повідомлень про порушення громадського порядку до Зміївської міської ради не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує, що згідно з ч.2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами), при призначенні покарання суди в кожному випадку мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Санкцією частини 4 статті 185 КК України за скоєння крадіжки, вчиненої в умовах воєнного стану, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, в зв'язку з чим, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
При цьому, з огляду на відомості про особу та поведінку обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, щиро покаявся, усвідомив суспільну небезпеку вчиненого ним діяння, добровільно повернув викрадене майно, тобто активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відсутність претензій матеріального й морального характеру у потерпілого, є військовослужбовцем Збройних Сил України, який виконує свій громадянський обов'язок, належну процесуальну поведінку протягом судового розгляду та відсутність відомостей про вчинення інших правопорушень, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без реального відбуття призначеного покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою.
Відповідно до ч.1 статті 75 Кримінального кодексу України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п 2 ч.1 та п.2 ч.2 статті 76 Кримінального кодексу України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно ч.4 статті 76 Кримінального кодексу України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого, слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази по справі, а саме: акумуляторну батарею "TRIOMAX 190A/h 12v", чорного кольору прямокутної форми, б/в, без зовнішніх ушкоджень; акумуляторну батарею "DECARO 190A/h 12v", чорного кольору, прямокутної форми, б/в, без зовнішніх ушкоджень.- вважати повернутими потерпілому.
Арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні ЄРДР №12025221260000200 від 15.04.2025, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 01.05.2025 на акумуляторну батарею "TRIOMAX 190A/h 12v", чорного кольору прямокутної форми, б/в, без зовнішніх ушкоджень; акумуляторну батарею "DECARO 190A/h 12v", чорного кольору, прямокутної форми, б/в, без зовнішніх ушкоджень, - скасувати.
В провадженні наявні документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз: - № 1240/25 від 30.04.2025 в сумі 420,00 грн, які належить стягнути з обвинуваченого відповідно до вимог ч.2 статті 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 368-371, 373, 374, 392-393 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1, ч.2 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації..
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту проголошення даного вироку, а саме з 09 вересня 202 року.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на проведення судової товарознавчої експертиз:
- № 1240/25 від 30.04.2025 в сумі 420,00 грн, які перерахувати на користь судового експерта ОСОБА_11 (бульвар Незалежності, 18 Б, оф.22, місто Бровари Київська область, 07400) р/р НОМЕР_3 .
Речові докази по справі, а саме: акумуляторну батарею "TRIOMAX 190A/h 12v", чорного кольору прямокутної форми, б/в, без зовнішніх ушкоджень; акумуляторну батарею "DECARO 190A/h 12v", чорного кольору, прямокутної форми, б/в, без зовнішніх ушкоджень.- вважати повернутими потерпілому.
Арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні ЄРДР №12025221260000200 від 15.04.2025, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 01.05.2025 на акумуляторну батарею "TRIOMAX 190A/h 12v", чорного кольору прямокутної форми, б/в, без зовнішніх ушкоджень; акумуляторну батарею "DECARO 190A/h 12v", чорного кольору, прямокутної форми, б/в, без зовнішніх ушкоджень, - скасувати.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Вирок складено і проголошено 09.09.2025.
Суддя ОСОБА_12