Справа № 392/311/23
Провадження № 2/392/32/25
08 вересня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №392/311/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Неверчак Євген Борисович до товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», акціонерного товариства «Райффайзен Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , приватний нотаріус Сосновський Андрій Васильович, приватний нотаріус Черленюх Людмила Василівна про визнання договору поруки припиненим,-
І. Описова частина
Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати припиненим іпотечний договір від 26.06.2007, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Сосновським Андрієм Васильовичем (реєстраційний №1382 від 26.06.2007);
- визнати припиненим Кредитний договір №014-09.5-75262 від 26.06.2007, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 ;
- припинити обтяження з належного ОСОБА_1 житлового будинку загальною площею 65,4 кв.м. житловою площею 43,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які були зареєстровані:
в Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмилою Василівною рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 61568675 від 13.11.2021 зареєстровано договір іпотеки реєстраційний номер №1382 від 26.06.2007 видавник: приватний нотаріус Сосновський Андрій Васильович, кредитний договір № «014-09.5-75262 від 26.06.2007. Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп фінанс» код ЄДРПОУ: 41937164,
в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у вигляді рішення від 26.06.2007 №5205705 реєстратор - приватний нотаріус Сосновський Андрій Васильович, підстава: договір іпотеки реєстраційний №1382 від 26.06.2007, видавник приватний нотаріус Сосновський Андрій Васильович кредитний договір ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №014-09.5-75262 від 26.06.2007;
- вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про заборони відчуження та іпотеку майна, яке належить ОСОБА_1 і які зареєстровані за іпотечним договором від 26.06.2007, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп фінанси» код ЄДРПОУ:41937164 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору.
В обґрунтування позову зазначила, що 26.06.2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 через Маловисківське відділення Кіровоградської ОД укладено кредитний договір №014-09.5-75262 споживчого кредиту із забезпеченням. Згідно умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль», як Кредитор, надав ОСОБА_2 , як Позичальнику, кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 8160 доларів США. У випадку порушення Позичальником своїх зобов'язань за цим договором, у т.ч. у вигляді невиконання Позичальником зобов'язань з дострокового погашення заборгованості відповідно до умов цього договору, Кредитор має право без отримання додаткової письмової згоди Позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки/застави будь-яким способом у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, або одержати відшкодування з майна Позичальника, або звернутися до поручителя/майнових поручителів відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобов'язання Позичальника за договором.
26.06.2007 через Маловисківське відділення Кіровоградської ОД між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (позивачем) укладено договір поруки №014-095-75262/1, згідно якого позивач, як Поручитель, на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком за борговим зобов'язанням Боржника - ОСОБА_2 повернути кредит в розмірі 8160 доларів США, сплатити проценти за його користування, комерційну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі. У випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, позивач, як Поручитель, та ОСОБА_2 , як Боржник, несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання Боржником зобов'язань в повному обсязі у відповідності до частин 1 та 2 статті 554 ЦК України. Крім того, укладено договір іпотеки, реєстраційний номер №1382 від 26.06.2007, посвідчений та зареєстрований в реєстрі обтяжень приватним нотаріусом Сосновським А.В. Згідно умов цього договору, позивач, як майновий поручитель, поручилась своїм майном у вигляді житлового будинку загальною площею 65,4 кв.м. житловою площею 43,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за виконання кредитних зобов'язань за договором №014-09.5-75262 споживчого кредиту із забезпеченням. Згодом за договором №014-09.5-75262 виникла заборгованість споживчого кредиту із забезпеченням від 26.06.2007. Внаслідок чого кредитор звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовом до позивача (поручителя) та ОСОБА_2 (позичальника) про стягнення заборгованості. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2012 (справа №1112/157/2012) стягнуто солідарно з позивача ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 59246 грн 43 коп. кредитної заборгованості за цим договором. На виконання рішення суду Маловисківським відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження №39591443. Постановою державного виконавця Маловисківського ВД ДВС від 21.08.2018 виконавче провадження закінчено у зв'язку з повним виконанням судового рішення та погашенням боргу.
В грудні 2022 року позивач дізналась, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване обтяження на житловий будинок площею 43,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою досудового врегулювання спору 15.12.2022 на адресу відповідача-1 та відповідача-2 позивач направила листи в яких зазначала, що заборгованість за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року погашена, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, а тому договір іпотеки припинив свою дію у зв'язку з виконанням кредитних зобов'язань, а будь-яка можлива заборгованість втратила право вимоги через сплив позовної давності. Вказані вище записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном, тому позивач просила зняти заборону на відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. На електронну пошту позивача від відповідача-2 надійшов лист від 30.12.2022 №97- 5-4/2021, в якому відповідач-2 повідомив, що між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «ОКСІ БАНК» 02.11.2021 укладено договір відступлення права вимоги №114/2- 45 від 28.10.2021, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги новому Кредитору всіх прав вимоги за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 укладеним із ОСОБА_2 . Разом з відступленням права вимоги за Кредитним договором до нового кредитора були відступлені та перейшли також права, що належали Банку за договором поруки №014-09.5-75262/1 від 26.06.2007, який укладено з позивачем в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором. Далі також повідомлялось про те, що 02.11.2021 АТ «ОКСІ БАНК» відступив всі вказані вище права вимоги на користь відповідача-1 за договором №114/2-45-1 від 29.10.2021 року.
04 січня 2022 поштовою кореспонденцією позивач отримала від відповідача-1 вимогу від 22.12.2022 №22-12/ДФ-5 про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 з посиланням на укладання договору відступлення права вимоги новому кредитору та з вимогою погасити заборгованість на користь ТОВ «Девелоп Фінанс» у тридцяти денний строк з моменту отримання вимоги. 23 січня 2023 поштовою кореспонденцією позивач отримала від відповідача-1 повідомлення від 16.01.2023 №16-01/ДФ-5 про намір звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за договором споживчого кредиту від 26.06.2007 №014-09.5-75262. 24 січня 2023 позивач направила відповідачу-1 заперечення щодо позасудового звернення стягнення на заставне майно і знову просила визнати іпотечний договір припиненим, припинити обтяження майна та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно усі записи про заборону відчуження іпотечного майна. Однак відповіді від відповідача-1 на лист від 24.01.2023 позивач не отримала. Вважає, що право пред'явити вимогу про повернення коштів виникли у 2012 році, коли відбулось прострочення повернення суми. Тобто станом на сьогодні строк позовної давності вже минув, що є підставою припинення права реалізацією іпотеко держателем свого права, передбаченого договором іпотеки, та підставою припинення цього права. Посилаючись на ст. 16, ст.593 ЦК України, висновки Верховного Суду у постанові від 04.02.2015 у справі №6-243-цс14, від 18.09.2019 року у справі №695/3790/15-ц від 02.10.2019 року у справі №126/1056/15-ц звернулася до суду з даним позовом.
Представник відповідача АТ «Райффайзен Банк» подав відзив, в якому просив відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі, вважає позов необґрунтованим, оскільки позичальник несвоєчасно припинив належним чином виконувати свої грошові зобов'язання та не в повному розмірі вносив щомісячні обов'язкові платежі у зв'язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість по сплаті платежів на погашення кредиту та заборгованість по сплаті відсотків. 16.01.2012 року Банком до Маловисківського районного суду Кіровоградської області подано позовну заяву про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 415,26 дол. США, що по курсу НБУ станом на 05.01.2012 року складає 59 246.42 гри., де: 6 290,29 дол. США, що по курсу НБУ складає 50 258.13 гри. заборгованості за тілом кредиту, 312,34 дол. СІІІА, що по курсу НБУ складає 2 495,53 гри. заборгованість за процентами та пеня у розмірі 812,63 дол. CILIA що по курсу НБУ складає 6 492,76 грн. 27.04.2012 р. Маловисківським районним судом Кіровоградської області по справі № 1112/157/2012 ухвалено рішення про задоволення позовних вимог Банку про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь AT «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором. Вважає, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, яке існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 53 Закону № 606-ХІV. Погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Отже, боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 6-1063цс17.
Оскільки державним виконавцем ВДВС Маловисківського РУЮ були стягнуті суми заборгованості в гривневому еквіваленті, які на виконання умов кредитного договору та рішення суду були конвертовані Банком у валюту кредитування, а саме: дол. США згідно з існуючим курсом валют на день погашення боржником заборгованості. Тобто Позивачем в рахунок погашення заборгованості сплачено 2678.87 Дол. США грн, тоді як на момент ухвалення рішення заборгованість за кредитним договором складала 7415,26 Дол. CШA, а тому рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 1112/157/2012 від 27.04.2012 р. виконано частково. Так, під час виконавчого провадження виконання зобов'язання за судовим рішенням у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив'язки до офіційного курсу валют НБУ зумовило невиконання судового рішення у повному обсязі. Крім того вважає, що рішення суду про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ухвалено 27.04.2012 р., а фактично сплачено суму боргу в серпні 2018 року, враховуючи курсову різницю між 2012 та 2018 роками очевидним є факт наявності після виконання рішення суду залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 014-09.5-75262 від 26.06.2007 року станом на 20 жовтня 2020 р. Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27.03.2019 року у справі №520/17304/15-ц в якому зазначено, що у ЦК України та в Законі №1206-VII відсутня така підстава для припинення іпотеки, як сплив позовної давності за вимогами кредитора за основним зобов'язанням. Враховуючи, що строк дії іпотечного договору сторонами не встановлено, а основне зобов'язання не припинилося, тобто зобов'язання за кредитним договором не виконано та заборгованість не погашено, підстав для припинення іпотеки та скасування обтяжень відсутні.
Представник відповідача ТОВ «Девелоп фінанс» подав відзив, в якому просив відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі з урахуванням наступного.
Щодо заміни кредитора у зобов'язанні зазначив, що в позові позивачем не заперечується відступлення до Відповідача 1 права вимоги по кредитному договору №014-09.5-75262 від 26.06.2007 укладеного між AT «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання якою і було укладено оскаржуваний іпотечний договір, але вважає за необхідне зазначити наступне.
28.10.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та AT «ОКСІ БАНК» був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-45 з додатками та актами до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 014-09.5-75262 від 26.06.2007 відступлено (передано) АТ «ОКСІ БАНК».
29.10.2021 між ТОВ «Девелоп Фінанс» та АТ «ОКСІ БАНК» був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-45-1 з додатками та актами до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за Кредитним договором відступлено (передано) ТОВ «Девелоп Фінанс» У результаті укладення вищевказаного Договору про відступлення 2 кредиторам у зобов'язанні, що виникло на підставі Кредитного договору, стало ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС», яке згідно умов договору набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов'язань в межах переданого права вимоги.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської обласні по справі 1112/157/2012 задоволено заяву ТОВ «Девелоп Фінанс», замінено стягувача у виконавчому провадженні № 62324296. Таким чином, станом на дату відступлення Відповідачу 1 прав вимоги по Кредитному договору заборгованість ОСОБА_2 становила 6919,70 дол. США.
Щодо ствердження позивача про погашення ним заборгованості по кредитному договору, зазначив, що в позовній заяві позивач посилається на те, що Договір іпотеки повинен бути визнаний судом припиненим у зв'язку із повним виконанням кредитного договору. З таким твердженням позивача він не погоджується, оскільки у даний час у ОСОБА_2 існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 6919,70 дол. США, що зафіксована в реєстрі боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-45-1 від 29.10.2021 укладеного між ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» і АТ «ОКСІ БАНК» витяг з якого додається. Також, на даний час приватним виконавцем Шмалько О.О. відкрито виконавче провадження № 62324296, щодо примусового виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2012 по справі №1112/157/2012, боржник ОСОБА_2 . А тому, вважає, що зобов'язання за кредитними договорами, на забезпечення якого було укладено спірний Договір іпотеки, не виконані в повному обсязі, а позовна вимога про припинення іпотеки є безпідставною, оскільки лише за умови припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з його повним і належним виконанням боржником, припиняється і зобов'язання за договором іпотеки.
Щодо спливу для відповідача строку позовної давності для повернення коштів зазначив, що сплив позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 «Припинення зобов'язання» ЦК України не передбачено. Виконання боржником зобов'язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, то має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (ч.2 ст. 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо. Крім того, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» (постанова Верховного Суду від 27.07.2021 по справі №545/747/20).
Щодо наявності заборгованості у зв'язку з невиконанням рішення суду вважає, що боржник, який прострочив виконання грошовою зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Посилаючись на постанову Верховного Суду від 05.07.2019 по справі № 905/600/18. Вважає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Так, в позовній заяві позивачем не заперечується, що рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2012 по справі № 1112/157/2012 про стягнення заборгованості було виконано лише у 2018 році, тобто протягом п'яти років позивачем безпідставно не виконувалось рішення суду. Сума заборгованості по кредитному договору згідно рішення суду від 05.04.2013 складає 59246,43 грн. За останні три роки внаслідок ухилення позивача від виконання рішення суду утворилась заборгованість в розмірі 34119,62 грн., а саме: інфляційних витрат в розмірі 28786,46 грн.; 3% річних в розмірі 5333,16 грн. Тобто у позивача наявна заборгованість по кредитному договору та заборгованість індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Щодо способу захисту використаного позивачем для звернення до суду, вважає обраний позивачем спосіб захисту прав неналежним, оскільки не передбачено такого способу захисту прав та інтересу, як визнання договору припиненим. При цьому, посилався на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №686/4303/18.
Процесуальні дії суду
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.06.2023 року відмовлено представнику позивачу у прийнятті до розгляду уточнення до позовної заяви.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2023 року задоволено клопотання представника позивача, прийнято уточнення у цивільній справі № 392/311/23 та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням наданих уточнень.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Позиції учасників справи
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Неверчак Є.Б. подав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Девелоп Фінанс» - адвокат Баранівський В.М. в судовому засіданні 13.02.2025 року зазначив, що після переходу права вимоги від АТ «Райффайзен Банк» до ТОВ «Девелоп Фінанс» у 2020 році, коли не було обмежень у зверненні, яке діє на період воєнного стану згідно ЗУ «Про іпотеку» ОСОБА_1 було направлено вимогу щодо позасудового врегулювання та стягнення на предмет іпотеки, в даній вимозі було зазначена вся сума заборгованості, яку набули за договором відступлення від «Райффайзен Банк Аваль». Вважає, що ОСОБА_2 не виконав зобов'язання в повному обсязі, оскільки сплатив не всю заборгованість, а тому відсутні правові підстави для припинення похідного зобов'язання. Крім того, посилання позивача на закінчення строку позовної давності, не заслуговує на увагу, оскільки ЗУ «Про іпотеку» не передбачено такої підстави як припинення строку позовної давності. Вважає, що даним позовом позивач бажає вивести предмет забезпечення від іпотекодержателя поточного, який є дійсним кредитором. Підтримує позицію, що до складу основного зобов'язання включена сума заборгованості передбачена ст.625 ЦК України. При цьому, з окремим позовом до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості внаслідок тривалого не виконання не зверталися, виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 закрито, інші виконавчі провадження щодо наявної заборгованості відсутні. Вважає, що позов є передчасним та заперечує проти його задоволення. Надалі подав заяву, про розгляд справи у його відсутність, заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача АТ «Райффайзен Банк» подала заяву, про розгляд справи без участі представника відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Сосновський А.В. в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку, будь - яких заяв, клопотань до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Черленюх Л.В. в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про розгляд справи у встановленому законом порядку, будь - яких заяв, клопотань до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку, будь - яких заяв, клопотань до суду не надходило.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Судом встановлено, що 26.06.2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, споживчого кредиту із забезпеченням №014-09.5-75262.
Згідно п. 1.1 Кредитного Договору АТ «Райффайзен Банк Аваль», як кредитор, надав ОСОБА_2 , як позичальнику, кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 8160 доларів США.
Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, кредит надано на строк по 25.06.2017 року, згідно графіку надання кредиту.
Згідно п. 3.1 Кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.
Пунктом 6.5 Кредитного договору, передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та інших випадках, передбачених договором. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення. У випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за цим договором, у т.ч. у вигляді невиконання позичальником зобов'язань з дострокового погашення заборгованості відповідно до умов цього договору, кредитор має право без отримання додаткової письмової згоди позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки/застави будь-яким способом у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, або одержати відшкодування з майна позичальника, або звернутися до поручителя/майнових поручителів відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобов'язання позичальника за договором. (том 1 а.с.25-27, 181-183).
Згідно з додатком №1 до кредитного договору №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року, Графік погодження кредиту ОСОБА_2 у розмірі 8160,00 дол. США передбачено з 26.06.2007 по 25.06.2017 (том 1 а.с.28-30, 184-187).
26.06.2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №014-095-75262/1.
Відповідно до п.1.2 Договору Поруки сторони домовились, що поручитель, на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника - ОСОБА_2 , які виникають з умов кредитного договору №01409.5-75262 від 26.06.2007, а саме: повернути кредит в розмірі 8160 доларів США, сплатити проценти за його користування, комерційну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.
Згідно п. 3.1 Договору Поруки сторони договору домовились, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, позивач, як поручитель і ОСОБА_2 , як боржник, несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боржником зобов'язань в повному обсязі у відповідності до частин 1 та 2 статті 554 ЦК України.
Згідно п. 4.1 Договору Поруки, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі. Також порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя (частина 4 статті 559 ЦК України) (том 1 а.с.23-24, 195-196).
26.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Сосновським А.В., зареєстрований в реєстрі № 1383. Відповідно до умов якого іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна заставленого. Предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями під номером АДРЕСА_1 (том 1 а.с.197-204, том 2 а.с.28-31).
23.06.2009 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року.
Згідно п. 1.2 Додаткової угоди до Кредитного Договору станом на дату укладання цієї Додаткової угоди заборгованість позичальника за кредитним договором, строк сплати якої настав, складає 7143,81 дол. США, у тому числі 6800,00 дол. США - заборгованість за погашення суми кредиту та 343,81 дол. США заборгованість з погашення процентів (том 1 а.с.188-192).
З вищевикладеного слідує, що 26.06.2007 року ОСОБА_2 уклав кредитний договір з АТ «Райффайзен Банк Аваль», а ОСОБА_1 уклала договір поруки, про те, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, позивач ОСОБА_1 , як поручитель та ОСОБА_2 , як боржник, несуть солідарну відповідальність перед банком.
27.04.2012 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі №1112/157/2012 стягнуто солідарно з позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 59246 грн 43 коп. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитної заборгованості за договором від 26.06.2007 року (том 1 а.с.53-55).
21.08.2018 року постановою державного виконавця Маловисківського відділу ДВС виконавче провадження №39591443 закінчено у зв'язку з повним виконанням виконавчого листа виданого у справі 1112/157/12 та погашенням боргу у розмірі 59246,43 грн (том 1 а.с.52).
20.11.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено Договір про відступлення прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано у реєстрі за №1693 (том 1 а.с.205-208, том 2 а.с.2-3).
28.10.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та AT «ОКСІ БАНК» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-45 відповідно до умов якого право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 014-09.5-75262 від 26.06.2007 відступлено (передано) АТ«ОКСІ БАНК» (том 1 а.с.127-131, том 2 а.с.7-11).
29.10.2021 між ТОВ «Девелоп Фінанс» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-45-1 відповідно до умов якого право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за Кредитним договором відступлено (передано) ТОВ «Девелоп Фінанс» (том 1 а.с.132-136).
Відповідно до Реєстру боржників № 114/2-45-1 від 19.11.2021 року, ТОВ «Девелоп Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014-09.5.75262 від 26.06.2007 року в розмірі 8160 дол. США (том 1 а.с.137-138).
24.11.2021 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Девелоп Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано у реєстрі за №1754 (том 1 а.с.209-212).
На підставі вказаних вище Договорів про відступлення прав вимоги та Додатку до нього, відбулось відступлення прав за Кредитним та Іпотечним договорами, які були укладені між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №315132952 від 15.11.2022 року, встановлено, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61568675 від 13.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. зареєстровано договір іпотеки за реєстр. №1382 від 26.06.2007, по кредитному договору №014-09.5-75262 від 26.06.2007, в якому боржником є ОСОБА_2 , майновим поручителем ОСОБА_1 , а іпотекодержателем ТОВ «Девелоп Фінанс», об'єкт обтяження є: житловий будинок загальною площею 65,4 кв.м. житловою площею 43,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.37-38).
04 січня 2022 ОСОБА_1 отримала від відповідача-1 вимогу від 22.12.2022 №22-12/ДФ-5 про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007. Згідно вимоги відповідач повідомив позивача, що між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «ОКСІ БАНК» 02.11.2021 року укладено договір відступлення права вимоги №114/2-45 від 28.10.2021, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги новому Кредитору всіх прав вимоги за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007, укладеним із ОСОБА_2 . Разом з відступленням права вимоги за Кредитним договором до нового кредитора були відступлені та перейшли також права, що належали Банку за договором поруки №014-09.5-75262/1 від 26.06.2007, який було укладено з позивачем в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором. Крім того, повідомлено, що 02.11.2021 АТ «ОКСІ БАНК» відступив всі вказані вище права вимоги на користь відповідача-1 за договором №114/2-45-1 від 29.10.2021 та повідомлено про укладення між відповідачем та АТ «ОКСІ БАНК» договору про відступлення прав за договорами іпотеки з додатком до нього, який посвідчено приватним нотаріусом Черленюх Л.В. за реєстрованим №1754. Відповідно до якого в Державному реєстрі іпотек змінено іпотекодержателя на відповідача щодо предмета іпотеки, а саме житлового будинку загальною площею 65,4 кв.м. житловою площею 43,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі у вимозі відповідач-1 вимагає погасити заборгованість на користь ТОВ «Девелоп Фінанс» у тридцяти денний строк з моменту отримання вимоги.
15.12.2022 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» у Кіровоградській області із заявою про зняття заборони відчуження майна, в яких наполягала, що заборгованість за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 погашена, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, а тому договір іпотеки припинив свою дію у зв'язку з виконанням кредитних зобов'язань, а будь-яка можлива заборгованість втратила право вимоги через сплив позовної давності. Вказані вище записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном, тому вона просила зняти заборону на відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (а.с.39-42).
22.12.2022 року ТОВ «Девелоп Фінанс» надіслано ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року, а саме з вимагою у тридцяти денний строк з моменту отримання вимоги погасити заборгованість за вищевказаним кредитним договором (том 1 а.с.59-60).
30.12.2022 року та 03.11.2021 року АТ «Райффайзен Банк» на запит ОСОБА_1 щодо зняття заборони відчуження майна, повідомлено останню, що між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «ОКСІ БАНК» 02.11.2021 року укладено договір відступлення права вимоги №114/2- 45 від 28.10.2021, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги новому Кредитору всіх прав вимоги за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 укладеним із ОСОБА_2 . Разом з відступленням права вимоги за Кредитним договором до нового кредитора відступлені та перейшли також права, що належали Банку за договором поруки №014-09.5-75262/1 від 26.06.2007 року, який укладено з позивачем в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором. Далі також повідомлено про те, що 02.11.2021 АТ «ОКСІ БАНК» відступив всі вказані вище права вимоги на користь відповідача-1 за договором №114/2-45-1 від 29.10.2021, про що ОСОБА_1 , як поручителя, письмово проінформовано у листі - повідомленні Банку (а.с.32, 33).
04.01.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Девелоп Фінанс» із заявою про зняття заборони відчуження майна (а.с.48-50).
16.01.2023 року ТОВ «Девелоп Фінанс» повідомив ОСОБА_1 про те, що 28.10.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-45 з додатками та актами до нього, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Чернелюх Л.В. за реєстровим номером 1693, відповідно до якого право вимоги позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором 014-09.5-75262 від 26.06.2007 року та до ОСОБА_1 , як майнового поручителя за іпотечним договором від 26.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Маловисківського РНО Кіровоградської області за реєстровим номером 1382 відступлено АТ «ОКСІ БАНК». В подальшому, 29.10.2021 року між ТОВ «Девелоп Фінанс» та АТ «ОКСІ Банк» був укладений договір відступлення права вимоги №114/2- 45 від 28.10.2021, з додатками та актами до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року та до ОСОБА_1 , як до майнового поручителя за іпотечним договором від 26.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Маловисківсьокго РНО Кіровоградської області за реєстрованим номером 1382 відступлено(передано) ТОВ «Девелоп Фінанс». Крім того, між ТОВ «Девелоп Фінанс» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки з додатками до нього, відповідно до якого в державному реєстрі іпотек житлового будинку загальною площею 65,4 кв.м. житловою площею 43,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.57-58).
23 січня 2023 ОСОБА_1 від відповідача-1 ТОВ «Девелоп Фінанс» отримала повідомлення від 16.01.2023 №16-01/ДФ-5, в якому відповідач повідомляє про намір звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за договором споживчого кредиту від 26.06.2007 №014-09.5-75262.
У відповіді на повідомлення ТОВ «Девелоп Фінанс» від 24.01.2023 року про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за договором споживчого кредиту від 26.06.2007 року №014-09.5-75262 ОСОБА_1 повідомила, що вона заперечує щодо наявності заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 (том 1 а.с.43-47).
За виконавчим листом у справі №1112/157/12 виданого 08.10.2012 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 59246,43 грн, виконано в повному обсязі, що підтверджується копією постанови старшого державного виконавця Маловисківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Вовк О.О. про закінчення виконавчого провадження №39591443 від 21.08.2018 року (том 1 а.с.52).
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.08.2022 року у справі №1112/157/2012 замінено у виконавчому провадженні стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Девелоп Фінанс» ( том 1 а.с.139).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки за індексним номером 286618882 від 24.11.2021 року приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В. на підставі договору іпотеки зареєстрованого за №1382 від 26.06.2007 року приватним нотаріусом Сосновським А.В. внесено відомості про реєстрацію іпотеки за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.140).
Згідно наданого представником відповідача АТ "Райффайзен Банк" розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року, заборгованість ОСОБА_2 становить 9155,60 дол. США (том 1 а.с.109-110).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частин першої-другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 Цивільного кодексу України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 Цивільного кодексу України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 Цивільного кодексу України).
Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України "Про іпотеку", який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої статті 593 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 Цивільного кодексу України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України "Про іпотеку". Зокрема, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 в справі № 522/1528/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/3806/20 від 23.02.2022 зазначено, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов'язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов'язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов'язання продовжує існувати.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: у справі № 910/16461/16 від 14.02.2018; в справі№ 500/4127/16-ц від 14.11.2018; справі № 337/1000/19 від 06.08.2020.
Виходячи зі змісту статтей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання буде вважатися виконане належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до статтей 598,599 Цивільного кодексу України є припинення зобов'язання. Таким чином, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.
Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зазначено в частині 1 статті 598 ЦК України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
За системним аналізом вищезазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання.
Законом України "Про іпотеку" в статті 4 передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. При цьому іпотекодержатель зобов'язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою.
Абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що іпотека належить до обтяжень речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
При цьому відповідно до пункт 1 частини першої статті 2 цього ж Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Конституцією України в статті 41 закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до приписів статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Захист власності кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В такий спосіб наявність зареєстрованих забезпечувальних обтяжень нерухомого майна (іпотеки) після виконання зобов'язань за основним договором вочевидь підтверджує наявність у позивача права або законного інтересу за захистом якого він звертається до суду, оскільки порушує права власника на вільне володіння, користування та розпорядження зазначеним майном, створює для нього та зацікавлених осіб правову невизначеність щодо його статусу.
Отже, передаючи спір на вирішення суду Позивач прагне захистити свої майнові права та інтереси.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Щодо позовних вимог про припинення кредитного договору №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 та припинення іпотечного договору від 26.06.2007 року, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2012 (справа №1112/157/2012) стягнуто солідарно з позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість по кредитному договору №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року у розмірі 59246 грн 43 коп.
На обґрунтування своєї позиції, позивачем, крім інших доказів, до позовної заяви додано постанову старшого державного виконавця Маловисківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Вовк О.О. про закінчення виконавчого провадження №39591443 від 21.08.2018 року за виконавчим листом №1112/157/12 виданого 08.10.2012 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року у розмірі 59246,43 грн, у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення (том 1 а.с.52).
На підставі чого, суд вважає, що ОСОБА_1 за рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області сплатила в повному обсязі заборгованість за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що припинення основного зобов'язання є підставою для припинення зобов'язання, що витікає з договору іпотеки, укладеного в забезпечення виконання основного зобов'язання, а також приймаючи до уваги, що договір іпотеки від 26.06.2007 року фактично припинив свою дію, у зв'язку з повним виконанням своїх зобов'язань боржником за основним зобов'язанням, інших даних які б спростовували чи заперечували даний факт не надано, тому відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку», статті 593 Цивільного кодексу України, іпотека, надана позивачем як майновим поручителем, припиняється як вид забезпечувального зобов'язання, а відтак, суд приходить до висновку, що іпотеку на спірний житловий будинок слід визнати припиненою.
Щодо доводів представників відповідачів АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Девелоп Фінанс» про те, що позивачем обрано не належний спосіб захисту, суд зазначає наступне.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19), іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором припиняється як це зобов'язання, так і зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов'язання.
Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц - зазначено, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)). Отже, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації. Якщо власник предмета іпотеки або інша зацікавлена особа вважає, що таке право іпотеки припинено або взагалі не існувало, то може звернутися з позовною вимогою про визнання права іпотеки припиненим чи про визнання відсутності права іпотеки, оскільки судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для державної реєстрації припинення права іпотеки (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Отже, ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21 (провадження № 61-6732св23), суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України). Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)). Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)). … за таких обставин та з урахуванням наявних підстав вважати іпотеку припиненою, касаційний суд вважає за можливе встановити факт припинення іпотеки та скасувати запис про заборону відчуження на іпотечне майно та про іпотеку, які внесені на підставі договору іпотеки від 26 грудня 2006 року. Касаційний суд акцентує увагу, що ця постанова Верховного Суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування заборони відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку».
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Особливість спорів про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань полягає в тому, що позивач просить суд підтвердити (визнати) існуючий стан прав і обов'язків у договірних відносинах з іншою стороною для правової визначеності сторін договору в цих відносинах, однакового розуміння ними своїх прав та обов'язків за цим договором.
Звертаючись до суду із позовом, представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив, зокрема, визнати припиненим кредитний договір укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 та визнати припиненим іпотечний договір укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . На обґрунтування позовних вимог, як фактичних підстав позову посилався на те, що зобов'язання за кредитним договором припинилися у зв'язку із їх належним (повним) виконанням.
Оцінюючи правомірність та ефективність обрано способу захисту, суд виходить із того, що договір, в першу чергу, є домовленістю сторін. Договір як документ - є оформленням цієї домовленості. Під договором також розуміється й правовідношення, що виникло на підставі цієї домовленості, а змістом такого правового відношення є певні права та обов'язки сторін.
Зі змісту зазначених підстав позову є очевидним те, що позивач, звертаючись до суду, обґрунтовував свої вимоги припиненням саме іпотечного договору укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , тобто похідного зобов'язання, а не самого кредитного договору укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , як домовленості чи документу.
Як зазначалось у пунктах 5.32 - 5.38 Постанови Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 910/9872/21, звернення з позовом про визнання договорів іпотеки припиненими може розглядатись як належний спосіб захисту, що помилково не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій. Водночас, оскільки зазначений позов випливає з договірних відносин, то відповідачем у справі за такою позовною вимогою може бути саме сторона за цим договором, яка не визнає або оспорює право позивача.
Щодо позовних вимог позивача про припинення обтяжень з належного їй житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Зважаючи на приписи статті 509 Цивільного кодексу України, суд відзначає, що надані позивачем докази дають підстави дійти висновку про повне погашення заборгованості за кредитним договором, на забезпечення виконання якого укладено позивачем іпотечний договір від 26.06.2007 року, що у свою чергу надає підстави стверджувати про припинення основного зобов'язання та, як наслідок, припинення іпотеки.
Суд вважає доводи позивача, такими, що заслуговують на увагу, оскільки поза розумним сумнівом, наявний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Єдиному реєстрі іпотек порушує право позивача на вільне розпорядження належним їй майном.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі статтею 74 Закону України "Про нотаріат" одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки) або за рішенням суду.
Суд враховує, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.
Водночас з урахуванням обставин цієї справи, зокрема щодо наявних відомостей в Єдиному реєстрі іпотек про реєстрацію іпотеки за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , позивач фактично позбавлена можливості в інший спосіб поновити свої права, а отже суд вважає, що в даному випадку звернення до суду з вимогою про припинення обтяжень (іпотеки) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Єдиному реєстрі іпотек та зняття заборони на нерухоме майно, за умови встановлення обставин щодо припинення відповідної іпотеки, може розглядатися як належний спосіб захисту, пред'явлений до належного відповідача.
Отже, з урахуванням наведеного суд вважає, що у даному випадку позовні вимоги про припинення обтяжень та зняття заборони на нерухоме майно є належним способом захисту прав позивача, а доводи відповідачів такими, що не знайшли свого підтвердження.
Щодо доводів представників відповідачів АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Девелоп Фінанс» про те, що позивач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання та в якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України має заборгованість, суд зазначає наступне.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року усправі №127/15672/16 дійшла висновку, що, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
Судом встановлено, що ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.08.2022 року замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Девелоп Фінанс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Маловисківським районним судом Кіровоградської області у цивільній справі №1112/157/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.06.2007 року №014-09.5-75262.
Отже, у разі заміни сторони зобов'язання до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі N 906/1174/18 (пункти 37, 38).
З викладеного слідує, що відповідач ТОВ "Девелоп Фінанс", який стверджує, що він як новий кредитор набув право вимоги у грошовому зобов'язанні, яке виникло на підставі договору кредиту №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року, має підтвердити цілком конкретними доказами своє право вимагати від Відповідача АТ "Райффайзен Банк" сплати заборгованості за цим договором.
Відповідач ТОВ "Девелоп Фінанс", як на підставу свого права вимоги у даній справі, посилається на наступні докази: договір про відступлення права вимоги №114/2-45-1 від 29.10.2021 року, ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.08.2022 року у справі №1112/157/2012 про заміну сторони виконавчого провадження, розрахунок заборгованості АТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 6919,70 Дол.США.
При цьому, станом на день ухвалення судом рішення відповідачем ТОВ "Девелоп Фінанс" не подано зустрічної позовної заяви чи окремої позовної заяви про стягнення з позивача ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 заборгованості у розміру 6919,70 Дол.США.
Важливо також відмітити, що підстави для стягнення з боржника штрафних санкцій є предметом окремого правового регулювання в рамках цивільного законодавства (ст. 625 ЦК України).
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приймаючи участь у справі необхідно пам'ятати, що процес доказування повинен ґрунтуватися виключно на доказах, належність та допустимість яких буде непорушною.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
А тому, суд відхиляє доводи представника відповідача ТОВ «Девелоп Фінанс» про наявність заборгованості у ОСОБА_1 , 34119,62 грн, з яких 28786,46 грн - інфляційних витрат, 5333,16 грн, 3% річних (згідно розрахунку до договору відступлення права вимоги №114/2-45-1 від 29.10.2021 року 6919,70 дол. США.), оскільки, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що ним подано позов про стягнення заборгованості у розмірі 6919,70 дол. США, чи стягнення заборгованості передбаченої ч. 2 ст.625 ЦК України, за останні три роки внаслідок ухилення позивача від виконання рішення суду утворилась заборгованість у ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 34119,62 грн, чи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявне відкрите виконавче провадження про таке стягнення.
Тобто, відповідачами не надано будь - яких доказів наявної заборгованості за кредитним договором №1401/0808/88-018 від 01.08.2008 року. Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що основне зобов'язання за кредитним договором №014-09.5-75262 від 26.06.2007 року, що забезпечене іпотекою, виконане, а тому воно припинилося, як і припинилися зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов'язання.
Посилання позивача, що право пред'явити вимогу про повернення коштів у відповідача АТ "Райффайзен Банк" виникли до 2012 року, коли відбулось прострочення повернення суми. Тобто станом на сьогодні, строк позовної давності вже минув, що є підставою припинення права реалізацією іпотеко держателем свого права, передбаченого договором іпотеки, та підставою припинення права реалізацією іпотекодержателем свого права, передбаченого договором іпотеки та підставою припинення цього права, суд не враховує, як підставу для задоволення позову, оскільки, як було встановлено судом раніше, відповідач (відповідачі) не подали зустрічної позовної заяви чи окремого позову до суду про стягнення заборгованості за останні три роки в розмірі 34119,62 грн, а тому вказану підставу для задоволення позову суд не враховує.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Щодо розподілу судових витрат
Частиною ч.2 п.1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову.
Позивачем сплачено при поданні позову судовий збір у розмірі 3220,80 грн., тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 263-265, 270, 354-356, ст. 4-5, 15-16, 203, 391, 509, 526, 546, 575, 593, 598-599, 626, 1054, ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати припиненим іпотечний договір від 26.06.2007, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Сосновським Андрієм Васильовичем (реєстраційний №1382 від 26.06.2007);
Визнати припиненим Кредитний договір №014-09.5-75262 від 26.06.2007, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 .
Припинити обтяження з належного ОСОБА_1 житлового будинку загальною площею 65,4 кв.м. житловою площею 43,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які були зареєстровані:
в Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмилою Василівною рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 61568675 від 13.11.2021 зареєстровано договір іпотеки реєстраційний номер №1382 від 26.06.2007 видавник: приватний нотаріус Сосновський Андрій Васильович, кредитний договір № «014-09.5-75262 від 26.06.2007. Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп фінанс» код ЄДРПОУ: 41937164,
- в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у вигляді рішення від 26.06.2007 №5205705 реєстратор - приватний нотаріус Сосновський Андрій Васильович, підстава: договір іпотеки реєстраційний №1382 від 26.06.2007, видавник приватний нотаріус Сосновський Андрій Васильович кредитний договір ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №014-09.5-75262 від 26.06.2007;
Вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про заборони відчуження та іпотеку майна, яке належить ОСОБА_1 і які зареєстровані за іпотечним договором від 26.06.2007, що був укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп фінанси» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1610,40 грн.
Стягнути з акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1610,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоп Фінанс", код ЄДРПОУ 41937164, місцезнаходження: провулок Рильського, буд.4, поверх 6, м. Київ;
відповідач: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, буд.4а, м. Київ;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Сосновський Андрій Васильович, ЄДРПОУ 00002326, місцезнаходження: вул. Центральна, буд.57, м. Мала Виска, Новоукраїнського району Кіровоградської області;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Чернелюх Людмила Василівна, ЄДРПОУ 00008996, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова