Справа № 404/3446/24
Номер провадження 2/404/954/24
03 вересня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Суркової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кропивницькому, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про позбавлення батьківських прав, -
У квітні 2024 року позивач звернулася до суду із позовом, яким просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги мотивує тим, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, який був розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.10.2016 року. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу син проживає з позивачкою, перебуває на її утриманні. Батько дитини його життям не цікавиться і ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, не спілкується з ним, не цікавиться станом його здоров'я, життям, матеріальним станом.
За вказаного, позивач змушена звернутись до суду із вказаною позовною заявою.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.05.2024 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання.
Відповідно до ухвали судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.07.2024 року витребувано від Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради - висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
17.03.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У зв'язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.
Позивач до суду не з'явилась, подала заяву, в якій підтримала вимоги позову, просила їх задовольнити; не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся,правом подачі відзиву не скористався.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явився.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, із наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.10.2016 року розірвано /ас.6/.
Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження /а.с.5/.
ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 18.08.2018 року та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » /а.с.7/.
Факт ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків щодо надання матеріальної допомоги на утримання сина в добровільному порядку підтверджується довідками Подільського ВДВС м. Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, які підтверджують заборгованість відповідача по сплаті аліментів /а.с.9-13/
Відповідно до висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 707/19 від 27.01.2025 року, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, враховуючи рішення комісії захисту прав дитини від 15.01.2025 року, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.90-91/.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 №789-ХІІ, яка є частиною національного законодавства України у відповідності до статті 9 Конституції України визначено, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також дитині забезпечується такий захист i піклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
В абзаці 2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Встановлено, що матеріали справи не мають жодного доказу піклування відповідача про фізичний і духовний розвиток дитини, його матеріальне забезпечення, медичний догляд, необхідне спілкування із дитиною та створення інших умов для його нормального розвитку.
Таким чином суд, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та, враховуючи при цьому, що відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків по вихованню дитини та його матеріальному забезпеченню, самоусунувся від виховання дитини, вважає, що є достатньо підстав для задоволення позову в цілому.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача 1 211, 20 грн. судового збору на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 164, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: товариство садоводів-любителів «Будівельник» діл. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 26241020.
Повне судове рішення складено 09.09.2025 року.
Суддя
Фортечного районного суду
міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО