Справа № 390/560/25
Провадження №2/390/273/25
"09" вересня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Гершкул І.М.,
при секретарі Лазаренко А.С.,
за участю:
представника відповідача - адвоката Ковальчук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3522585000:02:000:0549, площею 7,1163 га,, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. У 2012 році чи дещо раніше, позивач точно не пам'ятає, між нею та відповідачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки за яким позивачка передала відповідачу земельну ділянку в оренду на строк 15 років. 16.11.2012 року відбулася державна реєстрація Договору оренди 2012 року, строк дії договору розпочався 17.11.2012 року, останнім днем строку дії договору є 17.11.2027 року. Відповідач не виконує обов'язки, передбачені договором оренди, оскільки станом на час подання позову не сплатив позивачу орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки. Востаннє відповідач вніс позивачці орендну плату за 2021 рік. У ДПС України відсутні офіційні підтвердження внесення відповідачем позивачці орендної плати за 2022-2024 роки. Відповідач навіть не зробив нарахування орендної плати позивачці, не подав, як податковий агент позивачки, податкову звітність, не сплатив до Державного бюджету України та місцевого бюджету за позивачку податок з доходів фізичних осіб і військовий збір. Відповідач допустив істотне порушення умов Договору 2012 року, яке виразилося у систематичній несплаті орендної плати, а тому позивач звернулася до суду та просить розірвати Договір 2012 року та стягнути з відповідача на її користь заборгованість з орендної плати за Договором 2012 року за 2022, 2023 та 2024 роки.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, проте від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розгляд справи провести без участі сторони позивача, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову, не заперечувала щодо наявності заборгованості по сплаті орендної плати. Крім того, надала письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що причиною несплати у 2022, 2023 та 2024 році орендної плати була відсутність у відповідача інформації про реквізити карткового рахунку, на який можливо здійснити оплату у безготівковому порядку та відомостей про місце проживання позивачки для можливості направити кошти засобами поштового зв'язку. Останнім відомим місцем проживання позивачки було АДРЕСА_1 . Проте, з початком повномаштабного вторгнення, як повідомили сусіди позивачки, остання за вказаною адресою не проживає, що також підтверджується відомостями, наведеними у позовній заяві, де фактичним місцем проживання позивачки зазначено АДРЕСА_2 . Оскільки ОСОБА_2 не вчиняла дії, до вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку щодо оплати орендної плати за спірним договором оренди, то виконання забов'язання було відстрочене на час прострочення кредитора. Тож, оскільки має місце прострочення кредитора - позивачки, то її доводи про несплату відповідачем орендної плати є необгрунтованими та безпідставними. Позивачкою порушено принцип добросовісності та заборони суперечливої поведінки, а тому найбільш розумним і справедливим буде відмова позивачу в захисті її права внаслідок зловживання нею таким правом, захистивши тим самим право добросовісної сторони - орендаря. Так позивачка, протягом значного періоду часу, отримувала від відповідача, належні їй за договором платежі, підтвержуючи тим самим наявність між сторонами договірних правовідносин, які продовжуються. Разом із тим, у 2025 році, без будь-якого попереднього звернення до відповідача з вимогами-претензіями про сплату орендної плати, позивачкою передчасно заявлено вимоги про дострокове розірвання договору оренди. Дії позивачки, яка порушила, перш за все, свої обов'язки щодо прийняття плати за землю, а потім пред'явила позов про розірвання договору оренди, суперечать її попередній поведінці і є недобросовісними. Заявляючи відповідний позов про розірвання договору оренди землі з мотивів нібито істотного порушення договору, після тривалого мовчання з цього приводу, позивач у спірних правовідносинах діє недобросовісно, зловживаючи своїм правом, діючи всупереч доктрині «venire contra factum proprium». Створення в орендаря (відповідача) відчуття (протягом 10 років), що власник (позивач) не буде користуватись своїм правом на припинення договору може мати наслідком застосування доктрини непротирічної поведінки. Адже своєю поведінкою попередня власниця створила в іншої сторони видимість направленості своєї волі на збереження відносин, тобто орендар з огляду на тривалу бездіяльність власників обґрунтовано покладався на стабільність спірного правовідношення. Правопорядок має забезпечити захист розумно сформованих під впливом цієї видимості очікувань і не дозволяти іншій стороні в подальшому ігнорувати створену видимість та діяти всупереч їй. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Враховуючи викладене, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.108-117).
Від представника позивача надійшли заперечення позивача на письмові пояснення відповідача, в яких зазначає, що аргументація заперечень відповідача не грунтується на жодних доказах і не має належних правових підстав. Відповідач зазначає, що нібито наявні фактичні обставини справи, які свідчать про виконання відповідачем своїх забов'язань, на які посилається позивач, як на підставу розірвання договору оренди, проте в подальшому відповідач зазначає, що ним не виконувалося забов'язання з внесення орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки. Пояснення, які грунтуються на суперечливих положеннях, слід визнати необгрунтованими. З приводу реквізитів карткового рахунку, представник зазначив, що вони не є єдиним способом, за яким відповідач міг внести орендну плату, адже без цих реквізитів відповідач якимось дивним способом (але точно відомим для відповідача) вніс орендну плату за 2013-2021 роки. Відповідач не тільки не скористався, а навіть не спробував скористатися жодним із вказаних способів внесення орендної плати, так як доказів про протилежне відповідачем не надано. Якщо, на думку відповідача, позивач поводився бездіяльно під час отримання орендної плати (як кредитор ухилявся від прийняття виконання відповідачем зобов'язання), то відповідач міг виконати зобов'язання, шляхом внесення грошових коштів, як орендної плати, в депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу. Крім того, відповідач мав можливість направити позивачу листи-повідомлення про нарахування орендної плати та про можливі варіант отримання такої плати, що визнається Верховним Судом в якості достатнього для підтверження вжиття орендарем заходів для внесення орендної плати, навіть тоді, коли орендарю не відомі достатні відомості про орендодавця. Однак, відповідач такі дії не вчинив і матеріали справи не містять доказів про жодні дії відповідача, які він міг вчинити на виконання за договором у частині внесення орендної плати. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач поводилася бездіяльно під час отримання орендної плати. Відповідач стверджує, що ним не внесено орендну плату з причин відсутності відомостей про місце проживання відповідача, натомість сам зазначає у своїх заперечення, що знає місце проживання позивача, тобто відповідач мав можливість надіслати на таку адресу поштовий переказ та виконати договірне зобов'язання. Фактичне проживання чи не проживання позивача за відомою для відповідача адресою місця проживання позивачки не могло бути перешкодою у здійсненні відповідачем грошового переказу. Фактине проживання чи не проживання позивача за відомою для відповідача адресою могло стати перешкодою для позивача в отриманні поштового переказу, однак в такому разі неотримання позивачем орендної плати не могло б кваліфікуватися як таке, що спричинене порушенням відповідачем договірних забов'язань. Відома відповідачу адреса зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_1 . Інша адреса: АДРЕСА_2 , була місцем фактичного проживання позивача, яка мешкала за цією адресою виключно в 2024 році і то періодично, на теперішній час позивачка знаходиться за своїм зареєстрованим місцем проживання та інколи періодично відвідує доньку за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, відповідач не довів: виконання ним чи спробу виконання своїх забов'язань за договором оренди землі щодо сплати орендної плати, наявність перешкод у виконанні ним забов'язання з внесення орендної плати, прояв позивачем бездіяльності в отриманні орендної плати від відповідача. Більше того, навіть на період розгляду даної справи судом відповідач досі не приступив до виконання договірного зобов'язання з внесення позивачу орендної плати за 2022-2024 роки. Щодо посилання відповідача на сусідів, які повідомили про не проживання позивача за місцем реєстрації, представник зазначив, що відповідач не повідомив дані таких сусідів. Така інформація не відповідає дійсності, так як позивач постійно мешкає за вказаною адресою протягом 2022-2025 років, а на час звернення до суду тимчасово проживала за адресою, вказаною в позові, допомагаючи донці в догляді за дітьми. Крім того, дана інформація не має ніякого значення для виконання відповідачем забов'язань за договором. Крім того, зауважив, що доказами, які є в матеріалах справи підтверджено вчинення відповідачем систематичного прострочення виконання договірного зобов'язання, але жодними доказами не доведено прострочення кредитором, адже у кредитора відсутні жодні зобов'язання, які ним мали вчинятися для отримання орендної плати. Відповідачем не доведено порушення діями позивача принципу заборони суперечливої поведінки, оскільки позивач завжди отримувала орендну плату за поперені роки (2013-2021 роки), а за подальші роки (2022-2024 роки) вона не отримала орендну плату, так як відповідач її не виплатив чи не спробував виплатити жодним можливим способом, хоча позивач постійно очікувала надходження від відповідача орендної плати. Більше того, позивач навіть зверталася до відповідача з вимогою сплатити орендну плату, відповідь на свої звернення не отримала. Для позивача судова форма захисту її прав та інтересів є єдиною ефективною формою, тому позивач подала даний позов до суду та просить його задовольнити (а.с.130-143).
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання.
Відповідно ст.ст.526, 530, 610, 611, 629, 651 ЦЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтями 13, 15, 21, 24, 25, 32 Закону України ''Про оренду землі'' передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Орендодавець має право вимагати від орендаря воєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку; орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 141 ч.1 п. «д» ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
З постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18о) вбачається, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущенного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом шостим частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації №152-р від 25.03.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 7,12 га. у межах згідно з планом на території Миколаївської сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії IV-КР №028293 (а.с.20).
Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3512258572021 від 21.01.2021 року та №НА-99447239112024 від 30.08.2024 року, а також інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, свідчать, що земельна ділянка кадастровий номер 3522585000:02:000:0549, загальною площею 7,1163 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Відомості про оренду: 16.11.2012 року зареєстровано речове право строком на 15 років щодо земельної ділянки, орендар: ФГ ОСОБА_3 . Відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки: станом на 21.09.2023 року 273284,56 грн., станом на 30.08.2024 року 287222,07 грн. (а.с.21-32).
13.03.2025 року адвокатом Кричуном Ю.А. на адресу відповідача направлено адвокатський запит щодо отримання копії договору оренди земельної ділянки, відомостей про розмір нарахованої та виплаченої (внесеної) орендної плати за 2022-2024 роки, докази виплати такої орендної плати (а.с.42-43).
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору по ОСОБА_1 №1123-24-00527 станом на 11.01.2024 за період з 1-го кварталу 2021 року по 3-ій квартал 2023 року, №1123-24-02938 станом на 21.02.2024 року за період з 1-го кварталу 2023 року по 4-ий квартал 2023 року, №1123-25-04705 станом на 21.02.2025 року за період з 1-го кварталу 2024 року по 4-ий квартал 2024 року, свідчать про відсутність джерел/сум нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору у період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року (а.с.44-45).
Договір оренди землі від 19.07.2012 року свідчить, що 19.07.2012 року між ОСОБА_1 та ФГ Ковалевського В.І. укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,12 га., грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 178545 грн., строк дії договору 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації, розмір орендної плати складає 3 %, визначеної відповідно законодавства вартості орендованої земельної частки (паю), орендар проводить розрахунки протягом терміну, зазначеному в договорі, але не пізніше 31 грудня кожного року (а.с.63-64).
Акт приймання - передачі об'єкта оренди від 19.07.2012 року свідчить, що орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, зазначений в п.п. 1, 2 договору оренди землі (а.с.65).
Акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 16.11.2012 року свідчить, що місцезнаходження земельної ділянки: Миколаївська сільська рада, землекористувач ФГ Ковалевського В.І., землевпорядник Миколаївської сільської ради ОСОБА_4 провів погодження в натурі меж земельної ділянки площею 7,12 га, на умовах оренди строком на 15 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.66).
На запит суду Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано копію поземельної книги відкритої 16.11.2012 року, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522585000:02:000:0549, загальною площею 7,1163 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 . 16.11.2012 року зареєстровано речове право строком на 15 років щодо земельної ділянки, орендар: ФГ ОСОБА_3 . Крім того, надано книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, з якої вбачається, що 16.11.2012 року зареєстровано запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3522585000:02:000:0549, загальною площею 7,1163 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: ФГ Ковалевського В.І., реєстраційний номер 352250004005190 від 16.11.2012 року (а.с.72-90).
Розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати, проведений позивачем, свідчить, що відповідач не видав позивачці на руки чи не перерахував станом на 12.03.2025 року орендну плату в сумі 21489,67 грн. (6559,82 грн. за 2022 рік, 7259,8 грн за 2023 рік, 7630,05 грн. за 2024 рік) (а.с.9).
Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, позивач не отримала належні їй на підставі договору оренди кошти, а сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору. Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем і підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі. Жодного з вище перелічених документів, як доказу про сплату орендної плати позивачу, стороною відповідача по справі не надано. Крім того, відповідач не заперечує, що має заборгованість зі сплати орендної плати. Відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами виконання ним чи спробу виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі щодо сплати орендної плати, наявність перешкод у виконанні ним такого зобов'язання, прояв позивачем бездіяльності в отриманні орендної плати.
Таким чином, зваживши у сукупності подані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, договір підлягає розірванню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати орендної плати.
Доводи наведені представником відповідача в якості заперечень позову спростовуються наведеними вище матеріалами.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтвердженні судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат за отримання позивачем витягу з ДЗК, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.526, 530, 610, 611, 629, 651 ЦК України, ст.ст.13, 15, 21, 24, 32 Закону України ''Про оренду землі'', ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у сумі 21489 грн. 67 коп.
Розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича, як орендарем, зареєстрований 16.11.2012 року, за яким орендодавець передала орендарю земельну ділянку №549, кадастровий номер 3522585000:02:000:0549, загальною площею 7,1163 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, в оренду на строк 15 років.
Стягнути з Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2619 грн. 71 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;
відповідач - Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича, адреса: 27634, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 68, ЄДРПОУ 23227389.
Суддя Кропивницького районного суду
Кіровоградської області І.М. Гершкул