Справа № 383/1149/25
Номер провадження 1-кс/383/180/25
09 вересня 2025 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025050000000392 від 13.06.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт. Компаніївка, Кропивницький район, Кіровоградська область, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має середню освіту, одружений, проходить службу на посаді старшого механіка - водія 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, раніше не судимий,
Слідчий СВ відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме, носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Слідчим у клопотанні зазначені фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України:
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України, проходячи військову службу на посаді старшого водія, у період з 01 липня 2023 року по 09 травня 2025 року під час бойового чергування на визначених позиціях в районі відповідальності військової частини НОМЕР_2 на території Донецької області, діючи умисно, знайшов та в подальшому привласнив, тим самим незаконно придбав, боєприпаси - 5,45 мм (5,54Х39 мм) проміжні патрони в кількості 90 штук з яких 80 патронів з кулею «ПС» зі сталевим осереддям та 10 патронів «ПП» підвищеної пробивної здатності, які можуть використовуватись при стрільбі з автоматів системи Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У), кулемету «РПК-74» та їх модифікації промислового виготовлення, які придатні до стрільби.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , у період з 01 липня 2023 року по 09 травня 2025 року вказані бойові припаси перевіз до свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , тим самим почав незаконно зберігати їх без передбаченого законом дозволу.
09.05.2025 року в період часу з 16 години 19 хвилин по 20 годину 24 хвилини, було проведено обшук в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого в приміщенні гаражу у металевому відрі було виявлено та вилучено предмети, зовні схожі на набої калібром 5,45 мм. в кількості 90 штук.
13.06.2025 року по даному факту внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025050000000392 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
08 вересня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: наявна необхідність запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчим вказано на недоцільність та неможливість застосування запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою ОСОБА_4 з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також вказує на необхідність врахувати обставини, що мають значення при обранні запобіжного заходу, визначені ст. 178 КПК України.
Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено наявність вагомих доказів, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, про що останньому повідомлено про підозру за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Слідчий вказує, що підозрюваний може самовільно залишити розташування військової частини НОМЕР_2 , в якій проходить військову службу та особовий склад якої перебуває на казарменому режимі, з метою уникнення від відповідальності, без попередження слідчого, прокурора та суду, та потрапити на непідконтрольні на даний час Україні території. Дані обставини свідчать про те, що наявність певних соціальних зав'язків та обов'язків несення військової служби, покладених на ОСОБА_4 , не гарантують забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваного, та не виключають ризиків щодо здійснення ним перешкод під час досудового розслідування кримінального провадження.
Крім того, слідчий вказує, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, здатен незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. Вказав, що наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, доведена.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечив обставин кримінального правопорушення та повідомленої йому підозри. Зазначив, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду і впливати на свідків, оскільки визнає повністю вину та з'являвся на виклики слідчого. Просив не обирати запобіжний захід тримання під вартою, застосувати особисте зобов'язання.
Захисник вказала на необґрунтованість клопотання, зокрема недоведеність заявлених риків, оскільки підозрюваний з 2022 року є військовослужбовцем, Збройних сил України, приймав участь у бойових діях, не залишав самовільно військову частину та продовжує виконувати військовий обов'язок. Досудове розслідування фактично завершене, тому відсутні підстави вважати, що буде ухилятися від досудового розслідування.
Слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний з'являвся на виклики до слідчого, а саме 08.09 та 09.09. 2025 року, порушень під час досудового розслідування не допускав. Разом з тим вказав на ризики ухилення підозрюваного від суду, оскільки він може залишити самовільно військову частину, окрім того має доступ до зброї та може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Дослідивши клопотанням та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість підозри підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, на даний час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки за час досудового розслідування з початку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2025 року та до звернення до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу 08.09.2025 року, підозрюваний не вчиняв дій, які б затягували або унеможливлювали проведення досудового розслідування, з'являвся до слідчого на виклики, давав пояснення. В судовому засіданні підозрюваний повідомив, що не перешкоджатиме проведенню досудового розслідування та за першою вимогою буде з'являтися до слідчого, прокурора чи суду.
Щодо ризику впливу на свідків, слід звернути увагу, що вказані особи були залучені як поняті при проведенні слідчої дії - обшуку. Вказана слідча дія зафіксована слідчим відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі і участь у ній понятих, відтак слідчим не в повній мірі зазначено, які саме показання можуть змінити поняті та яким чином на них має вплив підозрюваний.
За ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором у судовому засіданні не доведено неможливості запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із повною ізоляцією обвинуваченого від суспільства в умовах тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а тому при вирішенні питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 перебуває на службі в Збройних Силах України, має позитивну службову характеристику, одружений, має на утриманні малолітню дитину, що вказує на стійкі соціальні зв'язки, тому застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання належним чином забезпечить дотримання підозрюваним необхідної процесуальної поведінки та не позбавить його можливості проходити військову службу.
Відповідно до ч. 1 ст.181 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання в межах двомісячного строку досудового розслідування з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, що є співмірним з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, та повністю буде запобігати ризикам, зазначеним в п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.184, 193, 196 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 1 місяць 30 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 08 листопада 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до кабінету слідчого СВ відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та до суду для розгляду кримінального провадження за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, проходження служби;
3) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі в процесуальних діях.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 09.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_9