Справа № 199/9830/24
(2/199/998/25)
Іменем України
09.09.2025
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
розглянувши в порядку спрощеногопозовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої електричної енергії,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що позивач є постачальником та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області. Відповідач є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , приєднавшись до чинного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оскільки продовжує споживати електричну енергію, які постачається на об'єкт згідно умов договору з відкриттям особового рахунку № НОМЕР_1 . Позивач належним чином виконував умови договору з січня 2019 р. по березень 2024 р.: постачав електричну енергію; за даними по особовому рахунку відповідача за період з 01.08.2020 р. по 31.03.2024 р. було спожито 33064 кВт*г, здійснено розрахунок заборгованості, розмір якої становить 38 113, 27 грн. (станом на 31.03.2024 р.).
Про стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної вище суми у позові заявлено відповідну вимогу.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 -80 ЦПК України, відповідач є споживачем електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 , на ім'я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
З січня 2019 р. по березень 2024 р. позивач постачав електричну енергію; за даними по особовому рахунку відповідача за період з 01.08.2020 р. по 31.03.2024 р. було спожито 33064 кВт*г, втім, відповідач не сплатив за отриману комунальну послугу, у зв'язку з чим позивачем було здійснено розрахунок заборгованості, розмір якої становить 38 113, 27 грн. (станом на 31.03.2024 р.).
Процесуальні дії у справі:
- ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження у цивільній справі.
Спірні правовідносини між учасниками справи виникли з правовідносин, які виникли зі сплати житлово-комунальних послуг та ґрунтуються на законах України та договорі між споживачем (власником) та виконавцем послуг, та відповідальності за його невиконання.
Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП 14.03.2018 №312.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1).
Згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Відповідно до п. 3.1.1 зазначених вище Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.
Згідно з п. 5.2.2. ПРРЕ позивач бере на себе зобов'язання здійснювати постачання електричної енергії з дотриманням ПРРЕЕ.
Обов'язки споживача визначені в п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Зокрема, споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) (п.п.1), сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.п.2), здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору (п.п. 4), дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів (п.п. 5), узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності (п.п. 10), не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (п.п. 20).
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 6, 526, 626-631 ЦК України договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимоги щодо доказів визначені у ст.ст. 77 - 80 ЦПК України.
Зокрема, згідно з вимогами ч.1 ст.76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.
Відповідно до положень ст.ст. 77-78 ЦПК України суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідачем не надано до суду доказів сплати заборгованості за спожиту електричну енергію.
Отже, у позивача були підстави для звернення з даним позовом, в результаті дій відповідача порушені права позивача, які підлягають поновленню у спосіб, обраний позивачем при зверненні до суду (ст.ст. 11, 16 ЦК України).
Щодо розподілу судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 684,00 грн. (а.с. 5); оскільки позов задоволено повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 684.00 грн.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст. 259, ст.ст. 264 - 265, ст. 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_2 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )на користь Акціонерного товариства «Дніпровські енергетичні послуги» (м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ЄДРПОУ 42082379) 38 113 (тридцять вісім тисяч сто тринадцять) грн. 27 коп., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн., усього підлягає стягненню 41 141 (сорок одна тисяча сто сорок одна) грн. 27 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї