Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/577/25
Провадження № 2/670/357/25
09 вересня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
позивач ОСОБА_1 - не з'явився,
представник позивача Маслякова Т.О. - не з'явилася,
відповідач ОСОБА_3 - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
11.08.2025 ОСОБА_1 через представника адвоката Маслякову Т.О. в електронній формі через електронний кабінет звернувся до Віньковецького районного суду Хмельницької області із позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_3 , зареєстрований 24 грудня 2019 року Віньковецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 68.
Позивач мотивує свої позовні вимоги таким. 24.12.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 68, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . У шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте спільне життя у сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя та несумісність характерів, тому подружжя не бачить спільного майбутнього. Відтак подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, сторони між собою майже не спілкуються та не бажають підтримувати сімейні відносини, а тому позивач просить суд не вживати жодних заходів щодо примирення подружжя.
Ухвалою суду від 14.08.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено проведення судового засідання щодо розгляду справи по суті 09.09.2025.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Маслякова Т.О. у судове засідання 09.09.2025 не з'явилися, однак, представник позивача Маслякова Т.О. 25.08.2025 подала до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та позовні вимоги задовільнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання 25.08.2025 не з'явилася, однак, 19.08.2025 відповідач подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі, проти заявлених вимог не заперечувала, шлюб просила розірвати, строк на примирення не надавати.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України). Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову.
Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без
будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії
одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими
правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання (ч. 1 ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III)
Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року).
Положення Загальної декларації прав людини в Україні знайшли свою реалізацію у Конституції України, законодавчих актах, що дає підстави для реалізації, захисту прав людини. Забезпечення прав людини, визначених у Загальній декларації прав людини, є обов'язком суду.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші протии Греції» від 07.11.2013 (заяви №29381/09, 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у йогопрактиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів. Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес протии Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що
подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек протии Сполученого Королівства» від 28.01.2003, заява № 44647/98).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частинами другою, третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 24.12.2019, який зареєстрований Віньковецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 68, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.12.2019 (а.п. 23).
У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.05.2020 (а.п. 22).
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 місце проживання позивача зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 (а.п. 6).
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб між сторонами необхідно розірвати, так як у подружжя наявні різні погляди на життя, сімейні обов'язки, цінності та ведення спільного господарства та побуту. Кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування, а шлюб - розпався та має лише формальний характер. На даний час сторони проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, фактично не спілкуються. Шлюб припинив своє існування. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.
Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VІ від 01.07.2010 у разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує підстави виникнення спору і те, що позивач просить не стягувати їх з відповідачки, а - залишити за собою.
На підставі Конституції України, ст. 24, 56, 112, 113 СК України, керуючись ст. 12, 81, 133, 141, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , зареєстрований 24 грудня 2019 року Віньковецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 68.
Судові витрати залишити за позивачем.
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, направити до Деражнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
1. Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
2. Представник позивача: адвокат Маслякова Тетяна Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_5 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 001465 від 22.04.2025, адреса: вул. Хлібна, буд. 25, оф. 1, м. Житомир Житомирської області, 10029, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3. Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО