08.08.2025 Справа №607/15393/25 Провадження №3/607/5978/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 та від військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні якого перебуває одна неповнолітня дитина, з середньою освітою, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15, ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
За змістом протоколу № 31/А4912 від 21 липня 2025 року про військове адміністративне правопорушення, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 121 від 29 квітня 2025 року, молодшого сержанта ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 з 29 квітня 2025 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, на посаду командира 4 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , і вважати таким, що з 29 квітня 2025 року приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
20 липня 2025 року близько 21 год. 00 хв. при виконанні обов'язків військової служби під час дії воєнного стану був виявлений ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, нечітка вимова, невпевнена хода).
20 липня 2025 року о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 було доставлена для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Тернопільський ОМЦСНЗ» ТОР, де було встановлено рівень алкогольного сп'яніння - 2,80% проміле.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані та виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Також, згідно протоколу ЛВТ № 72 про військове адміністративне правопорушення, 20 липня 2025 року близько 21 год. 00 хв. ТВО командира 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 старшим сержантом ОСОБА_2 в розташуванні військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) під час проведення вечірньої перевірки, був виявлений із ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, нечітка вимова, невпевнена хода), при виконанні обов'язків військової служби під час дії воєнного стану.
В подальшому, зазначеного військовослужбовця було доставлено на медичне освідчення до КНП «Тернопільський ОМЦСНЗ» ТОР м. Тернопіль за результатами якого згідно висновку 20 липня 2025 року №45 був встановлений діагноз: «Розлади психічні та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація неускладнена. Середня ступінь алкогольного сп'яніння» . При дослідженні алкотестом виявлено алкогольне сп'яніння - 2,80% проміле.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, суду пояснив, що розпивав алкогольні напої на території військової частини з підлеглими побратимами.
Отож, окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
протоколом № 31/А4912 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 21 липня 2025 року;
рапортом ТВО командира 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_3 від 20 липня 2025 року;
випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 45 від 20 липня 2025 року;
витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 121 від 29 квітня 2025 року, яким молодшого сержанта ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 з 29 квітня 2025 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, на посаду командира 4 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , і вважати таким, що з 29 квітня 2025 року приступив до виконання службових обов'язків за посадою;
письмовими поясненнями ОСОБА_4 ;
письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 21 липня 2025 року;
письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 21 липня 2025 року;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20 липня 2025 року.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані та виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). У постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
З приводу виявлених порушень було складено протокол № 31/А4912 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 21 липня 2025 року за появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані та виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, а тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч),00 грн.
Щодо змісту протоколу ЛВТ № 72 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, який складено стосовно ОСОБА_1 за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Так, частиною 2 ст. 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і наслідками. Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов'язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов'язків. Неналежне виконання службових обов'язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов'язків.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується необережністю, яка може виступати у формі злочинної недбалості.
Злочинна недбалість характеризується тим, що військова службова особа не передбачає, що в результаті недотримання спеціальних правил, які регламентують військову службову діяльність, може бути завдано шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла це передбачити.
Суб'єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими, згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП, розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21 травня 2021 року у справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
ОСОБА_1 суду пояснив, що розпивав алкогольні напої на території військової частини з підлеглими побратимами, а тому ці його дії не охоплені складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, адже дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пов'язані із невиконанням службових обов'язків (невиконання дій, які входять до службових обов'язків, нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків) та не завдали істотної шкоди.
Крім того, згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
ВП ВС зауважила, що гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem «двічі за одне й те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання.
У судовому засіданні встановлено що своїми діями ОСОБА_1 порушив саме вимоги ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тому за ті самі дії, які описані в протоколі ЛВТ № 72 про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не може нести адміністративну відповідальність, оскільки на підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу надані ті самі копії документів, описаних судом до протоколу № 31/А491 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 21 липня 2025 року.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 172-15, 172-20, 247, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч),00 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду Герчаківська О. Я.