Справа № 583/2937/25
6/583/76/25
09 вересня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
головуючого-судді Плотникової Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду,
19.08.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, в якій просить розстрочити виконання заочного рішення Охтирського міськрайонного суду сумської області від 07.08.2025 р. у справі № 583/2937/25 за позовом ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до одного року (12 місяців) з моменту набрання рішенням суду законної сили. Заяву мотивує тим, що він ( ОСОБА_1 ) отримує лише заробітну плату, будь-якого іншого джерела доходу не має, нерухомого майна також немає.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений в передбаченому законом порядку.
Представник ТОВ «Таліон Плюс» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені. В зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.08.2025 р. у справі №583/2937/25 провадження №2/583/1125/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (вул. Жабинського, 13 м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за договором кредитної лінії №115334720 від 02 серпня 2024 року в сумі 23291,80 грн. та 4422,40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 27714,20 грн. (двадцять сім тисяч сімсот чотирнадцять грн. 20 коп.).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування статей 435ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Саме такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 (провадження № 61-40258ав18).
В своїй заяві про розстрочку виконання рішення суду, заявник вказує на те, що він отримує лише заробітну плату, будь-якого іншого джерела доходу не має, нерухомого майна також немає. На підтвердження цього відповідачем ОСОБА_1 надано індивідуальні відомості про застраховану особу відносно ОСОБА_1 (форма ОК-5) за 2002-2025 роки, з якої вбачається, що з червня 2024 р. ОСОБА_1 працює в Управлінні транспорту АТ «Укрнафта» та отримує заробітну плату.
Разом з тим ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували виняткові випадки, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Посилання ОСОБА_1 на те, що він отримує лише заробітну плату, майна немає, не є тими виключними обставинами, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд вважає, що заявником не надано доказів випадку винятковості, який відповідно до вимог ст.435 ЦПК України є обов'язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.
Враховуючи викладене, зазначені ОСОБА_1 обставини в розумінні статті 435 ЦПК України не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2025 року або роблять його неможливим, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81,247, 260, 261, 353,435 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі № 583/2937/25 від 07 серпня 2025 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова