Справа № 946/2492/25
Провадження № 2/946/2576/25
про відмову у задоволені клопотання
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
08 вересня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Коваленко А.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Ізмаїлі клопотання ОСОБА_1 про залишення без руху зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - орган опіки і піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення порядку спілкування з дитиною та участі в її вихованні, -
У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини.
26.05.2025 року на адресу суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки і піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення порядку спілкування з дитиною та участі в її вихованні.
24.07.2025 року на адресу суду надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 про залишення зустрічної позовної заяви без руху, обґрунтовуючи доводи тим, що позивач не вказує чи перешкоджає йому відповідачка у здійсненні участі у вихованні доньки, тобто чи вживались сторонами заходи досудового врегулювання спору. Окрім того, у позовній заяві відсутнє прохання залучити до розгляду справи орган опіки та піклування, який відповідно до висновків Верховного Суду України має подати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання батька. На думку позивачки, ОСОБА_2 проживає в умовах, не прийнятних для проживання малолітньої дитини, а саме у дачному будинку. Позивачка також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 , станом на теперішній час не звертався до органу опіки та піклування з приводу питань його спілкування з дитиною та участі в її вихованні, та не вказує у позовній заяві чому саме вирішив цього не робити. Також у позові не зазначено, де саме позивач має намір зустрічатися та проживати з донькою, тобто не вказано адресу, за якою мають вийти представники органу опіки та піклування для обстеження умов проживання. Також, всупереч вимогам ст. 177 ЦПК України до позову не додано копії документів, які підтверджують, що ОСОБА_2 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Позивачка та представник відповідача звернулися із заявами про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши зустрічний позов та подане клопотання, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частинами першою, другою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частини перша, четверта та п'ята статті 177 ЦПК України передбачають, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 185 ЦПК України).
Дослідивши зустрічний позов, суд приходить висновку про те, що він поданий з додержанням вимог, передбачених статтями 175 і 177 ЦПК України, та підстав для залишення його без руху не встановлено.
Так, зустрічна позовна заява містить усі необхідні реквізити, а також вимоги позивача щодо предмета спору та їх обґрунтування. Зустрічна позовна заява подана до суду в письмовій формі і підписана позивачем. До зустрічної позовної заяви додані її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у зустрічному позові зазначений орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області. Додаткового прохання про залучення третьої особи до участі у справі процесуальний закон не вимагає.
Доводи позивачки, на які вона посилається в обґрунтування клопотання про залишення зустрічного позову без руху, на думку суду, стосуються оцінки фактичних обставин справи, що є предметом розгляду справі по суті. На стадії вирішення питання про прийнятність позовної заяви суд не має повноважень досліджувати докази та надавати їм оцінку.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №405/3360/17, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви позивачки про залишення зустрічного позову без руху слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 187, 194, 260 ЦПК України, суд,
Клопотання позивачки ОСОБА_1 про залишення зустрічної позовної заяви без руху, - залишити без задоволення.
Копії ухвали надіслати для відома сторонам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О.І.Бальжик