Рішення
Іменем України
08 вересня 2025 року місто Чернігів
Справа №751/2509/20
Провадження №2/751/554/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Дасюк Н. В., Безкоровайна Н.В., Шишова А.Я., Коробович А.Ю., Савчук М.О., Стрижак В.П.
учасники справи:
позивач, відповідач - ОСОБА_1
відповідач, позивач - ОСОБА_2
відповідач за первісним позовом, третя особа за зустрічним позовом - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»
відповідач за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»
представник позивача - Кашуба Микола Олексійович
представник відповідача ОСОБА_2 - Малолєткін Роман Сергійович
представник відповідача, третьої особи ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» - Білинова Анастасія Вікторівна
представник відповідача за зустрічним позовом, Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» - Синюк Станіслав Леонідович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» 100 000 грн матеріальної та 5 000 грн моральної шкоди, з ОСОБА_2 50 098,86 грн матеріальної та 45 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також стягнути в солідарному порядку понесені судові витрати (т.1 а.с.2-5).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.12.2019 в м. Чернігові на перехресті вулиць Козацька - Інструментальна трапилася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль КІА SOUL н.з. НОМЕР_1 , під її керуванням, та автомобіль ВАЗ 2193 н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Зазначає, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.01.2020 справа відносно неї була закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. У той же час постановою суду від 06.04.2020 провадження відносно ОСОБА_2 було закрите на підставі ст. 38 КУпАП. Відповідно експертного висновку №354 від 28.01.2020 вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу становить 146 698,86 грн. Крім того, вона здійснила витрати на евакуацію транспортного засобу у сумі 1 100 грн та послуги експерта - 2 300 грн. Надалі, СК «Альфа-Гарант» відмовила їй у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що вина водія забезпеченого транспортного засобу не доведена належним чином. Крім матеріальної шкоди їй спричинено і моральну шкоду, яку оцінює в 50 000 грн, оскільки у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу довелось змінювати спосіб життя, транспортний засіб використовувала для роботи. Крім того, це призвело до розладів у сім'ї, також переживання та травми призвели до переривання вагітності.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 06.05.2020 відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У встановлений судом строк від представника відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.55-59), згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає, що обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Разом з тим, позивач не надав докази на підтвердження вини ОСОБА_2 у завданні шкоди власнику автомобіля «КІА» під час ДТП, оскільки відсутня постанова суду про визнання його винним та притягнення до адміністративної відповідальності. У зв'язку з цим ТДВ СК «Альфа-Гарант» не зобов'язане здійснювати страхове відшкодування за пошкодження автомобіля «КІА» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, позивач безпідставно вимагає 100 000,00 грн страхового відшкодування, тобто максимально можливу суму згідно ліміту за полісом № АО/0005913489, оскільки висновок, на який вона посилається, не є належним та допустимим, і не спростовує інший висновок, на підставі якого ТДВ СК «Альфа-Гарант» було здійснено розрахунок страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 04серпня 2020 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (т.1 а.с.86-88, 131-133) в якій просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» 42 674,80 грн матеріальної та 5 000 грн моральної шкоди, з ОСОБА_1 3 243,68 грн матеріальної та 45 000,00 грн моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а також стягнути в солідарному порядку понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.12.2019 в м. Чернігові на перехресті вулиць Козацька - Інструментальна трапилася дорожньо-транспортна пригода. Працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення п. 16.6 Правил дорожнього руху України. Надалі на нього склали протокол про адміністративне правопорушення, але справу було закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до експертного автотоварознавчого дослідження №157 від 09.07.2020, вартість відновлюваного ремонту його автомобіля становить 42 674,80 грн. Також, у зв'язку з ДТП його дружина отримала травму, проходила курс лікування, понесені витрати у розмірі 3 243,68 грн. Крім матеріальної шкоди йому спричинено і моральну шкоду, яку оцінює в 50 000,00 грн, оскільки погіршився стан фізичного здоров'я, порушився звичайний ритм життя, довелось змінювати спосіб життя, що призвело до розладів у сім'ї.
У зв'язку із подачею зустрічної позовної заяви суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадженняі призначив підготовче засідання.
У встановлений судом строк від представника відповідача за зустрічним позовом ПАТ «Просто-страхування» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (т.1 а.с.185-188), в якому зазначив, що страхова компанія не має підстав для визнання події страховою, а тому зустрічні позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Так, постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.01.2020 справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрита у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Також встановлено, що в діях водія автомобіля ВАЗ 2193 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачається порушення Правил дорожнього руху, що знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Разом з тим, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто не за реабілітуючими підставами. Крім того, вказав на помилковий розрахунок позивача, оскільки, з урахуванням звіту про утилізацію автомобіля, розмір матеріального збитку становить 17 066,70 грн.
Отримавши відзив, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 подав відповідь на відзив (т.1 а.с.210), відповідно до якого позовні вимоги за зустрічним позовом просить задовольнити повністю, зазначивши, що у порушення вимог ст. 178, 179 ЦПК України до відзиву не були додані копії звіту, копії протоколу огляду транспортного засобу, копії аварійного сертифікату з розрахунком вартості матеріального збитку та інші документи.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 12.10.2020 провадження по цивільній справі зупинив на час проведення судової автотехнічної експертизи, яке поновив ухвалою суду від 29.12.2021.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Надалі, Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 10.02.2022 зупинив провадження у справі, до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 07.07.2025 поновив провадження у справі.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили його задовольнити повністю, при цьому посилаючись на обставини, викладені в позові. Разом з тим, заперечували проти задоволення зустрічного позову. Позивач доповнила, що на час розгляду справи транспортний засіб відремонтовано.
Відповідач ОСОБА_2 за первісним позовом та його представник у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримали та просили задовольнити повністю, посилаючи на обставини, викладені в ньому. Крім того відповідач ОСОБА_2 за первісним позовом подав заперечення (т.2 а.с.185-186), відповідно яких зазначив, що при визначенні суми різниці вартості відшкодування з ОСОБА_2 , суд повинен зменшити цю суму на суму ПДВ, та відповідно переконатись у фактичній оплаті цих робіт та чи відноситься надавач послуг з ремонту автомобіля до платника ПДВ. Також не погоджується з клопотанням представника позивача про приєднання до матеріалів справи копії актів виконаних робіт та копії видаткових накладних, квитанцій та виписок, оскільки вказані документи були подані з порушенням відповідних процесуальних строків.
Представник відповідача за зустрічним позовом - ПАТ «Просто-страхування» в судовому засіданні первісні вимоги підтримав. У той же час просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви та стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати за надання правничої допомоги.
Представник відповідачаза первісним позовом, третьої особи ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, надав заяву про розгляд справи без участі та додаткові пояснення(т.2 а.с.114-118) згідно яких вказав, що відповідно до висновку експертів обидва учасники ДТП є винними в її настанні, у зв'язку з чим, відповідно до п. 36.3. ст. 36, ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Тому вимога про стягнення 100 000,00 грн є хибною. Крім того, підлягає відшкодуванню не вартість відновлювального ремонту, а матеріальний збиток, який складає 72 436,33 грн. Також позивачем не надано доказів на здійснення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «КІА» н.з. НОМЕР_1 .
Суд, відповідно до положень ст.223 ЦПК України визнав за можливе провести розглядсправи за відсутності представника відповідача за первісним позовом, третьої особи ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі наявних доказів.
Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 28.08.2025 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення - 08.09.2025 року о 16 год 50 хв.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що власником автомобіля марки «КІА» моделі «SOUL» реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 (т.1 а.с.8).
Між ОСОБА_1 та АТ «Просто-страхування» був укладений поліс №АО/3576024 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля марки «КІАSOUL» реєстраційний номер НОМЕР_1 , строком дії з 20.06.2019 до 19.06.2020 включно (т.2 а.с.148).
Транспортний засіб марки ВАЗ 2193 н.з. НОМЕР_2 належить відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т.1 а.с.101зв).
Цивільно-правова відповідальність страхувальника транспортного засобу ВАЗ 21093 ОСОБА_2 була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АО/5913489, строком дії з 21.09.2019 до 20.09.2020 включно. Страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 200 000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн, розмір франшизи - 0 грн (т.1 а.с.60).
06.12.2019 року о 16 год 50 хв в м. Чернігові на перехресті вулиць Козацька - Інструментальна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля KIA SOUL нз НОМЕР_1 ОСОБА_1 та водія ВАЗ 2193 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення. У вину ОСОБА_1 ставилось порушення п. 16.6 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.01.2020 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення(т.1 а.с.9-11, а.с.2 адміністративної справи №751/9118/19).
21.02.2020 відносно ОСОБА_2 був складний протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого останній 06.12.2019 о 16 год 50 хв в м. Чернігові на перехресті вул. Козацька та Інструментальна, керуючи транспортним засобом рухався з боку вул. Незалежності в бік вул. Громадської та проїхав вищевказане перехрестя на забороняючий сигнал світлофора (червоний), в результаті чого трапилось зіткнення з автомобілем KIA SOUL н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась по вул. Козацька з боку просп. Миру в сторону вул. Незалежності. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб постраждалих немає. Автомобіль ВАЗ рухався по вул. Козацька зі сторони просп. Миру в напрямку вул. Незалежності. У провину ОСОБА_2 ставилось порушення вимоги п. 8.7.3 «е» ПДР України (а.с.5 адміністративної справи №751/1251/20).
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.03.2020 провадження у справі №751/1251/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП (т.1 а.с.30-31, а.с.15-16 адміністративної справи №751/1251/20).
Відповідно матеріалів адміністративної справи №751/9118/19 автомобіль «KIA SOUL» н.з. НОМЕР_1 отримав руйнування переднього бамперу, передньої правої блок фари, деформацію правого переднього крила, переднього правого колеса та пошкодження їх ЛФП, а також деформацію правої передньої стійки, переднього капоту, правої передньої двері; автомобіль ВАЗ 21093, н.з. НОМЕР_2 отримав руйнуваннярешітки радіатора, переднього лобового скла, передньої лівої та правої блок фари, а також деформацію та пошкодження ЛФП, кришки капоту, переднього бамперу, деформація лівого переднього крила, правого крила (а.с.3 адміністративної справи).
Згідно протоколів огляду транспортного засобу, аварійного сертифікату №35-D/63/8 від 21.02.2020, ремонтної калькуляції від 26.12.2019, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «KIA SOUL» реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно ремонтної калькуляції становить 146 272,89 грн; вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу,з урахуванням ПДВстановить 77 772,35 грн; вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу, без урахуванням ПДВ становить 64 810,29 грн (т.1 а.с.61-63).
Відповідно до квитанції №9 (т.1 а.с.23), акту наданих послуг №52 від 06.12.2019 (т.1 а.с.24) та рахунку-фактури №СФ-0000004 від 08.01.2020 (т.1 а.с.25), акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000004 (т.1 а.с.26), ОСОБА_1 сплатила 600,00 грн та 500,00 грн за послуги евакуатора з перевезення автомобіля «KIA SOUL».
17.02.2020 позивач зверталась до відповідача ОСОБА_2 (т.1 а.с.27) та до відповідача ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» щодо виплати страхового відшкодування (т.1 а.с.28), однак їй відмовлено у виплаті страхового відшкодуваннявідповідно до ст. 32, п. 32.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки вина водія забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21093 ОСОБА_2 не була доведена (т.1 а.с.29, 64-65).
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного №354 від 28.01.2020, наданого ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля легкового «KIA SOUL»реєстраційний номер НОМЕР_1 ,необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 06.12.2019, з урахуванням суми ПДВ 20% у вартості складників, ремонтних робіт та матеріалів, станом на дату оцінки - 06.12.2019, складає 146698,86 грн;вартість відновлювального ремонтунеобхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 06.12.2019, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, з урахуванням суми ПДВ 20% у вартості складників, ремонтних робіт та матеріалів, станом на дату оцінки - 06.12.2019, складає 72436,33 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження у ДТП 06.12.2019, у тому числі з урахуванням розміру втрати товарної вартості у сумі - 0,00 грн., станом на 06.12.2019 складає 72436,33грн (т.1 а.с.12-19).
За вказане автотоварознавче дослідження позивач за первісним позовом сплатила 2 300,00 грн, що підтверджується квитанцією №8 від 28.01.2020 (т.1 а.с.20) та актом здачі-прийому роботи (т.1 а.с.21).
За ремонт автомобіля «KIA SOUL»реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Укравто Чернігів», яке є платником податку на додану вартість (т.3 а.с.44-51) 115 653,80 грн, у тому числі ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт №ЗНЧН-01109 від 17.04.2020, актом звірки та копіями меморіальних ордерів (т.2 а.с.149-152, 204-217).Також відповідно до акту виконаних робіт №ЗНЧН-02180 від 17.04.2020 та чеку №4011809 (т.2 а.с.153-154) Максименко І.Ю. сплатилаТОВ «Укравто Чернігів», яке є платником податку на додану вартість (т.3 а.с.44-51) 3 073,92 грн. Отже, загалом сплачено 118 727,72 грн.
Позивачем надані видаткова накладна ФОП ОСОБА_4 , який є платником податку на додану вартість (т.2 а.с.156-158) №РН-0000097 від 13.04.2020 на суму 5 386,00 грн (т.2 а.с.155); видаткові накладні ФОП « ОСОБА_5 » (т.2 а.с.161-162) №ВН-0000173 від 22.04.2020 на суму 12 033,00 грн (т.2 а.с.160) та №ВН-0000141 від 13.04.2020 на суму 8 915,50 грн (т.2 а.с.159); квитанцію ФОП « ОСОБА_6 » (т.2 а.с.164-165) №718353 від 23.04.2020 за ремонт авто з встановленням запчастин на суму 8 600,00 грн (т.2 а.с.163) та квитанції ФОП ОСОБА_7 (т.2 а.с.167-169) №718372 від 24.04.2020 на суму 350,00 грн (т.2 а.п.166).
Зі звіту №141944-зал та калькуляції від 25.02.2020 вбачається, що вартість ремонту автомобіля LADA 21093 н.з. НОМЕР_2 складає 80 928,62 грн, утилізаційна вартість автомобіля складає 24 202,59 грн (т.1 а.с.194-196).
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного №157 від 09.07.2020, наданого ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля легкового ВАЗ 2193 н.з. НОМЕР_2 ,необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 06.12.2019, з урахуванням суми ПДВ 20% у вартості складників, ремонтних робіт та матеріалів, станом на дату оцінки - 06.12.2019, складає 42 674,80 грн;вартість відновлювального ремонтунеобхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 06.12.2019, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, з урахуванням суми ПДВ у вартості складників, ремонтних робіт та матеріалів, станом на дату оцінки - 06.12.2019, складає 32 763,82 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження у ДТП 06.12.2019, прийнята рівною його ринкової вартості на момент перед ДТП, та складає 41 269,29 грн (т.1 а.с.91-103, 136-151).
За вказане автотоварознавче дослідження ОСОБА_2 сплатив 1 500,00 грн, що підтверджується квитанцією №53 від 09.07.2020 та актом здачі-прийому роботи (т.1 а.с.104, 152-153).
Відповідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №11378, дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_8 06.12.2019 у результаті ДТП отримала ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом кісток носа зі зміщенням, садно та забої м'яких тканин чола, забій лівого колінного суглоба, обширну гематому лівої гомілки, перебувала на лікуванні у період з 06.12.2019 до 17.12.2019. Відповідно копій чеків вартість витрат на лікування становить 3 243,68 грн (т.1 а.с.105-106, 155-157).
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №5414/20-24/11368/21-35 від 20.12.2021, за прийнятої моделі розвитку подій на місці ДТП для створення безпечних умов для руху водій автомобіля ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.4, 8.7.3е), 16.3 ПДР і його дії при цьому не відповідають цим вимогам; в дорожній обстановці досліджуваної моделі дорожньо-транспортної подій з метою створення безпечних умов для руху водій автомобіля КІА SOUL н.з. ОСОБА_9 повинна була діяти у відповідності до вимог п. 8.7.3, 16.6 Правил дорожнього руху України; за прийнятої послідовності розвитку подій на місці ДТП технічна можливість у водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 полягає у виконанні ним вимог п. 12.4, 8.7.3, 16.3 Правил дорожнього руху для чого у нього не було перешкод технічного характеру; в дорожній ситуації, що склалася, небезпечну дорожню обстановку, яка потім перетворилася на аварійну, своїми необережними діями створили водій автомобіля ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , дії якого не відповідають вимогам п.12,4, 8.7.3, 16.3 ПДР, та водій автомобіля КІА SOULн.з. ОСОБА_9 , дії якої не відповідають вимогам п. 16.6 ПДР; невідповідність дій обох водіїв з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди; згідно наданого на дослідження відеозапису автомобіль ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_2 перетинав стоп-лінію на червоний сигнал світлофора; середня розрахункова швидкість руху автомобіля ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_2 на ділянці дороги (позиція 1 - позиція 2), при подоланні поздовжньої відстані, кратній габаритній довжині його кузова складає 95 км/год ± 11,9 км/год; (т.2 а.с.27-44).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 показав, що у діях обох водіїв були невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, про що зазначено у висновку. Досліджували всі докази, що були направлені на експертизу. З дослідженого відеозапису було видно, що водій автомобіля KIA здійснював рух, маневр лівого повороту виконав з ходу, без зупинки, не переконавшись, що це буде безпечно в зустрічному напрямку. На відеозаписі інших транспортних засобів, про які стверджувала позивач та які вона пропускала, немає. Вказав, що за умови руху автомобіля ВАЗ зі швидкістю 50 км/год, водій мав технічну можливість шляхом застосування своєчасного плавного гальмування зупинити керований автомобіль без виїзду на перехресті на проїзну частину. На момент загоряння жовтого сигналу світлофора автомобіль ВАЗ знаходився за 80 метрів до перехрестя.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що їхала в автомобілі з ОСОБА_1 зі сторони району Масани до вул. Бойова, на перехресті потрібно було повернути на вул. Інструментальна. Зупинились на світлофорі, коли загорівся зелений сигнал почали рух. При цьому їх автомобіль був перший. Проїхавши 8 метрів зупинились, щоб пропустити зустрічний транспорт. Після того як пропустили два зустрічних автомобіля, почали рух, інших машин не було. Потім побачили, що на них дуже швидко їде автомобіль, відразу трапилось зіткнення. Вказала, що для пішоходів горів червоний сигнал світлофора, дорогу пішоходи не переходили. Перешкод зі сторони зустрічного транспорту не бачила.
Свідок ОСОБА_8 , яка є дружиною відповідача-позивача ОСОБА_2 , в судовому засіданні показала, що 06.12.2019 їхали з чоловіком по вул. Козацькій. Попереду ліворуч бачила дорожні ремонті роботи, огорожу та автомобіль з жовтим проблисковим маячком. Об'їжджали перешкоду праворуч. Пояснила, що під'їжджаючи до світлофору горів зелений сигнал. Водій зустрічного автомобіля не зупинилась та повертала ліворуч. Потім на перехресті вул. Козацька та вул. Інструментальна між ними сталася ДТП.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 386 ЦК України захист права власності забезпечується, в тому числі правом власника на відшкодування завданої йому майнової шкоди.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ч. 1 ст. 22 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України.
Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (частина друга статті 999 ЦК України).
Таким актом цивільного законодавства у цій сфері є, зокрема, Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним до 01 січня 2025 року.
Закон №1961-IV визнано таким, що втратив чинність Законом України 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно пункту 6 розділу VI Закону № 3720-IX договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов'язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З огляду на дату настання страхового випадку - 06.12.2019 та дату укладення договорів обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - 20.06.2019 та 21.09.2019 до правовідносин сторін у справі застосуванню підлягають положення саме Закону №1961-IV.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У відповідності до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
Отже, страховик відповідальної особи, яка винна у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (у разі наявності такої різниці) на підставі ст.1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Згідно ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2020 у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20), від 21.12.2020 у справі № 911/286/20, від 08.02.2023 у справі № № 757/63454/19 (провадження № 61-7436 св 22).
У випадку здійснення страхової виплати на рахунок потерпілого страховик зменшує розмір страхової виплати на суму ПДВ. Вказану суму страховик зобов'язаний доплатити у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №757/37909/17 від 21.04.2021.
Згідно вимог ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).
За нормами ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.03.2020 про закриття провадження у справі не зазначено про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки у разі закриття провадження за спливом строків притягнення до відповідальності, вина особи не встановлюється.
Разом з тим, закриття провадження за спливом строків притягнення до відповідальності не може свідчити про відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП.
Втім в описовій та мотивувальній частині постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.03.2020 встановлено, що ДТП дійсно мала місце 06.12.2019, указана подія кваліфікована судом, як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно із пп. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно вимог п. 8.7.3 «е» ПДР передбачено, що для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно матеріалів справ про адміністративнеправопорушення,06.12.2019 о 16 год 50 хв в м. Чернігові на перехресті вул. Козацька та Інструментальна, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ н.з. НОМЕР_2 , рухався по вул. Козацька з боку пр. Миру в напрямку вул. Незалежності та проїхав вище вказане перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоний), в результаті чого трапилось зіткнення з автомобілем KIA SOUL, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , котра рухалась по вул. Козацьказ боку вулиці Незалежності, повертаючи на вул. Інструментальну. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб постраждалих немає. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 8.7.3 «е» ПДР України.
Доказом вини ОСОБА_2 у порушенні п.8.7.3 «е» ПДР, є протокол про адміністративне правопорушення, складений працівниками патрульної поліції, а також схема ДТП, пояснення учасників ДТП, висновок експертів за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №5414/20-24/11368/21-35 від 20.12.2021.
Із схеми ДТП від 06.12.2019 вбачається, що місцем зіткнення транспортних засобів є перехресті вулиць Козацька - Інструментальна. Автомобіль КІА SOUL НОМЕР_1 отримав руйнування переднього бамперу, передньої правої блок фари, деформацію правого передніх крила та колеса, пошкодження лакофарбного покриття, деформацію правої передньої стійки, переднього крила, правої передньої двері. ВАЗ 2193 н.з. НОМЕР_2 отримав руйнування решітки радіатора, переднього лівого крила, передньої лівоїта правої блок фари, деформацію та пошкодження лакофарбного покриття кришки капоту, переднього бамперу, нз, деформацію лівого переднього та правого крила.
Із вказаною схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, учасники ДТП погодилися, будь-яких зауважень не зазначили.
Оцінюючи докази у сукупності, враховуючи характер та локалізацію отриманих механічних пошкоджень транспортних засобів під час взаємного контактування, розташування транспортних засобів після ДТП, суд дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП.
Разом з тим, лише у зв'язку з тим, що справа тривалий час розглядалася після доопрацювання, сплили строки притягнення до відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП України, а тому провадження було закрите.
Проте, указані підстави закриття провадження не можна вважати реабілітуючими та такими, що звільняють ОСОБА_2 від відповідальності, у тому числі цивільно-правової за заподіяну шкоду майну потерпілої особи.
Суд відхиляє висновок експерта в частині встановлення вини водія автомобіля КІА SOULн.з. СВ6209AT ОСОБА_1 , дії якої не відповідають вимогам п. 16.6 ПДР, оскільки в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення №751/9118/19 встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі закрито. Іншого порядку встановлення вини, аніж постановою суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, КУпАП не передбачено.
Відповідно до правової позиції позиція Верховного Суду, висловленої у постанові від 01.02.2018 року по справі № 126/1439/17, згідно зі статтями 22, 23 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина зазначеної особи.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі протоколів огляду транспортного засобу, аварійного сертифікату №35-D/63/8 від 21.02.2020, ремонтної калькуляції від 26.12.2019, визначено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «KIA SOUL» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з врахуванням фізичного зносу, з урахуванням ПДВ - 77 772,35 грн; вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу, без урахуванням ПДВ - 64 810,29 грн (т.1 а.с.61-63).
Необхідність проведення на замовлення ОСОБА_1 автотоварознавчого дослідження колісного транспортного №354 від 28.01.2020 стороною позивача не підтверджено. При цьому у вказаному письмовому доказі не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Отже, зазначений висновок не може бути визнаний належним та допустимим доказом.
За ремонт автомобіля позивач сплатила ТОВ «Укравто Чернігів», яке є платником податку на додану вартість (т.3 а.с.44-51), загалом 118 727,72 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами.
Втім, суд не приймає до уваги надані первісним позивачем видаткові накладні ФОП ОСОБА_4 (т.2 а.с.156-158), ФОП « ОСОБА_5 » (т.2 а.с.159-160) на загальну суму 26 334,50 грн, оскільки не надано належних та допустимих доказів на підтвердження оплати позивачем за указаними накладними.
Також, суд не приймає до уваги квитанції ФОП « ОСОБА_6 » та ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 8 950,00 грн (т.2 а.с.163, 166-165), оскільки первісним позивачем не надано актів виконаних робіт за указаними квитанціями та не підтверджено необхідність проведення указаних робіт, пов'язаних із настанням ДТП. Також слід зазначити, що дані квитанції від різних суб'єктів ФОП, але за однаковою серією та послідовними номерами.
Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати за послуги евакуатора у сумі 1 100,00 грн (т.1 а.с.23-25).
Отже, обов'язком страховика є відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, тому за обставин цієї справи у нього не виникло обов'язку повного відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності.
На підставі викладеного та враховуючи проведення ремонту транспортного засобуТОВ «Укравто Чернігів», яке є платником податку на додану вартість, з відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь первісного позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 78 872,35 грн (77 772,35 (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, з врахуванням фізичного зносу, з урахуванням ПДВ) + 1 100,00 грн (витрати на евакуацію транспортного засобу).
У той час, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між документально підтвердженим фактичним розміром шкоди (118 727,72 грн) і страховим відшкодуванням (78 872,35 грн), а саме 39 855,37 грн.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п.3 ч.2 зазначеної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Судом встановлено, що внаслідок ДТП, що мала місце 06.12.2019, автомобіль «КІА SOUL» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження. Дана обставина не заперечується відповідачами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, саме відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, спричинених хвилюваннями,яких остання зазнала у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, та вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого побуту внаслідок відсутності можливості користуватися своїм транспортним засобом.
Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, глибину й тривалість завданих позивачеві страждань, ступінь вини відповідача, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, завданої позивачу у зв'язку з пошкодженням автомобіля, слід визначити у сумі 10 000 грн, що буде відповідати принципу розумності, виваженості та справедливості.
При цьому моральна шкода з відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивача стягненню не підлягає, оскільки первісним позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння шкоди здоров'ю внаслідок ДТП.
З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову в частині відшкодування моральної шкоди.
При вирішенні зустрічного позову ОСОБА_8 суд, керуючись статтями 1167 та 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи постанову суду у справі про адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 , яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, відповідно до якої в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП встановлена у ході судового розгляду, а тому оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.
За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимоги, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 2 340,90 грн (т.1 а.с.1).
Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Ураховуючи, що первісний позов задоволено частково, тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідачів становить 1 505,95 грн (2340,90х128727,72/200098,86). Зокрема, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 583,25 грн; з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 922,70 грн.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експерти.
Згідно квитанції № 8 від 28.01.2020 за проведення автотоварознавчого дослідження на рахунок ФОП ОСОБА_3 первісним позивачем сплачено 2 300,00 грн (т. 1 а.с.21).
Ураховуючи, що вказаний висновок судом не прийнято до уваги, а тому витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 2 300,00 грн не підлягають відшкодуванню.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання юридичних послуг від 19.12.2019 адвокатом Кашубою М.О. (т.1 а.с.34).
Позивач сплатив на користь адвоката 3 000,00 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується копією квитанції №049576 від 15.04.2020 (т.1 а.с.33) та розрахунком вартості наданих юридичних послуг від 15.04.2020 (т.1 а.с.32).
Суд, з урахуванням складності справи, загального порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, частковим задоволенням первісного позову, тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 1 929,86 грн (3000,00х128727,72/200098,86). Зокрема, з відповідача Аземи О.А. на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 747,43 грн; з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 1 182,43 грн.
Позивачем ОСОБА_2 за зустрічним позовом понесені та документально підтвердження витрати з надання правничої допомоги в сумі 4 000 грн (т.1 а.с.158-160, 205), витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 500,00 грн (т.1 а.с.104, 152-153).
Оскільки в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені зустрічним позивачем, не підлягають відшкодуванню.
Представник відповідача за зустрічним позовом ПАТ «Просто-страхування» просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
На обґрунтування вартості правничих послуг стороною відповідача надано договір про надання правової допомоги №1 від 02.01.2020, укладеного з адвокатом Синюком С.Л. (т.1 а.с.189-190), ордер (т.1 а.с.191), рахунок-фактура №14 від 03.08.2020 року (т.1 а.с.222), платіжне доручення №12602 від 03.08.2020 (т.1 а.с. 223) та акт виконаних робіт від 31.08.2020 (т.1 а.с. 224).
Представником зустрічного позивача вимога про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не була заявлена.
З огляду на викладене, суд вважає, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу пов'язана з підготовкою процесуальних документів, участю у судових засіданнях, є співмірними зі складністю справи та наданими послугами, часом, витраченим на надання послуг, їх обсягом, ціною позову, а тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн підлягають стягненню з зустрічного позивача на користь відповідача ПАТ «Просто-страхування».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 164, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.16, 22, 23, 386, 1166, 1167, 1187, 1192, 1193 ЦК, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 78 872 (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 35 коп страхового відшкодування.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 922 грн 70 коп судового збору, 1 182 грн 43 коп витрат на оплату професійної правничої допомоги, а всього 2 105 (дві тисячі сто п'ять) грн 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 39 855 грн 37 коп матеріальної шкоди, 10 000 грн 00 коп моральної шкоди, а всього 49 855 (сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 583 грн 25 коп судового збору, 747 грн 43 коп витрат на оплату професійної правничої допомоги, а всього 1 330 (одну тисячу триста тридцять) грн 68 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп витрат на оплату професійної правничої допомоги.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 08.09.2025.
Позивач, відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач, позивач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач за первісним позовом, третя особа за зустрічним позовом - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 32382598)
Відповідач за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» (місцезнаходження: вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24745673)
Суддя Н. В. Маслюк