08.09.2025
Єдиний унікальний № 497/1672/25
Провадження № 1-кс/497/769/25
08.09.25 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 26.08.2025 року про закриття кримінального провадження №1202516270000040 від 21.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
04.09.2025 року через систему «Електронний суд» поштовим листом до Болградського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову начальника Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 26.08.2025 року про закриття кримінального провадження №1202516270000040 від 21.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що в Болградському РВП ГУНП в Одеській області на підставі рішення слідчого судді Болградського районного суду в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено 21.03.2025 року до ЄРДР за №12025166270000040.
Його, заявника у зазначеному кримінальному провадженні визнано потерпілим, та ним до матеріалів кримінального провадження долучено докази, банківські платіжні документи.
Постановою начальника СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 26.08.2025 року, закрито кримінальне провадження №1202516270000040 від 21.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Про прийняте рішення посадова особа, ОСОБА_4 , уповноважена на здійснення досудового розслідування, не повідомила заявника про прийняте рішення. Фактично досудове розслідування не здійснювалось належним чином, а з ОСОБА_4 в нього в край неприязні відносини, з її боку до нього, заявника упереджене ставлення, між ними існує конфлікт інтересів.
Станом на 04.09.2025, зателефонувавши до Болградського РВП ГУНП в Одеській області він, заявник дізнався про закриття кримінального провадження 12025166270000040.
Заявник вважає, що посадовою особою, ОСОБА_5 порушено його права потерпілого у кримінальному провадженні. Вимагав скасувати постанову про закриття кримінального провадження 12025166270000040, направити матеріали для належного досудового розслідування за територіальною підслідністю до м. Київ, до Дніпровського УП УГНП в м.Києві.
Ухвалою від 05.09.2025 року призначено скаргу до судового розгляду на 08.09.2025 року о 15:00 годині (а.с.5), про що повідомлено сторін по справі (а.с.6).
В судове засідання 08.09.2025:
-заявник не прибув, надіслав заяву про розгляд скарги у його відсутність (а.с.36-43). При цьому заявником 08.09.2025 року надіслано додаткові пояснення у справі (а.с.7-16, 17-23, 24-35), згідно яких стверджує, що ознайомившись зі змістом постанови, за підписом начальника СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області, він - потерпілий у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 категорично з нею не погоджується, оскільки за текстом зазначеної постанови, посадова особа, з якою в нього існує конфлікт, що триває понад три роки, містить неправдиві відомості, на які посилається начальник СД, змістом спотворено події, здійснено на нього наклеп з боку посадової особи. В тексті постанови ОСОБА_4 здійснює посилання на непідтверджені слідством відомості, оскільки зазначене жодним чином не підтверджено документально.
28.07.2025 р., у додаткових доповненнях, які надіслані 28.07.2025 р. до матеріалів кримінального провадження ним чітко спростовано неправдиві твердження з боку ОСОБА_6 , чітко зазначено на ведення нею неправомірної діяльності, отримання нею неправомірної вигоди, з використанням у шахрайських діях банківського карткового рахунку, що остання зареєстрована як ФОП у Солом'янському районі м. Києва, а згідно КВЕД її діяльності, відсутні відомості про право здійснювати ОСОБА_6 комерційну діяльність з продажу автомобілів, тим паче здійснювати діяльність у іноземній валюті на території України. Тобто ним, заявником спростовані неправдиві ствердження ОСОБА_7 .
В тесті постанови, ОСОБА_4 здійснює посилання на факт отримання ОСОБА_7 грошових коштів від нього, які було перераховано двома платежами, а саме: 25.01.2023 та 14.02.2023 р., тобто отримано ОСОБА_7 гроші саме 25.01 та 14.02.2023 року. Далі за текстом постанови, ОСОБА_4 протирічить істині, та посилається на свідчення "свідка" ОСОБА_8 , який надав покази, що нібито ОСОБА_3 здійснював перекази грошових коштів протягом трьох місяців.
Згідно офіційних документів, що були ним, заявником долучені, як потерпілим до матеріалів кримінального провадження, а саме копії банківських платіжних документів, підтверджують, що грошові кошти були перераховані 25.01.2023 та 14.02.2023 року. Зауважує, що гроші ним були перераховані у борг, і їх зазначена особа ОСОБА_7 повинна була повернути у повному обсязі, не пізніше місяця.
Звертає увагу, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 умисно ввели слідство в оману, та брешуть, посилаючись на неправдиві завідомо відомості, посилаючись, що ними нібито надавались послуги з продажу йому автомобіля. Автомобіль у даних осіб він, заявник не купував, домовленостей про продаж ними йому автомобіля з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мав, договорів купівлі-продажу з ОСОБА_7 не укладав. ОСОБА_7 не долучено жодного доказу її ствердженням, тим паче, що будучи зареєстрованою, як ФОП, за видами діяльності права комерційного продажу автомобілів тим паче у іноземній валюті остання не має та не мала.
Начальник СД ОСОБА_4 посилається у тексті власної постанови на недоведені слідством та не встановлені відомості, які не підтверджені жодним документом, та не мають документальне підтвердження.
Заявник стверджує, що ним до матеріалів кримінального провадження долучені банківські платіжні документи, докази його звернення до правоохоронних органів, і його дії я в межах правового поля. Вважає, що ОСОБА_7 скориставшись його довірою, та тимчасовою відсутністю в м. Києві, увівши його в оману, отримала у борг від нього суму грошей в розмірі 118 000 грн., а повернула лише 93013 грн., що доведено долученими банківськими платіжними документами.
Звертаючись до правоохоронних органів, потерпіла сторона прагне захисту порушених її прав. Метою досудового розслідування є всебічне з'ясування та встановлення всіх обставин, збирання доказів, зауважу належним чином документованих доказів, а не підробок, які ОСОБА_7 намагається видати за дійсність, посилаючись на "переписку" до якої він, заявник не має жодного відношення.
Заявник вважає, що начальник СД ОСОБА_4 у постанові, посилається на неправдиві та непідкріплені, неперевірені офіційно докази, які на його думку є неналежним доказом.
Скріншоти з "вайбер" які нібито мають відношення до нього, заявника - це підробка, і відношення до нього не має, докази домовленостей про продаж автомобіля відсутні.
Окрім цього, в додаткових поясненнях від 08.09.2025 року заявник також, просив суд, зобов'язати посадових осіб Болградського РВП ГУНП в Одеській області, уповноважених на внесення відомостей до ЄРДР внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою потерпілого ОСОБА_3 від 05.09.2025 р. Протиправні, а у окремих випадках кримінальні дії правопорушників, серед яких посадова особа СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 спричинили та надалі спричиняють негативні наслідки для потерпілого у кримінальному провадженні, відомості за яким вже були внесені до ЄРДР на підставі Ухвали слідчого судді Болградського районного суду 21.03.2025 р. Наслідки негативного характеру тривають для потерпілого станом на 05.09.2025 р. включно.
На підставі викладеного, заявник вважає, що дана постанова прийнята з порушенням норм КПК України та потребує скасуванню.
Начальник ОСОБА_9 РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 в судове засідання не прибула. На виконання ухвали слідчого судді надано матеріали кримінального провадження №12025166270000040 від 21.03.2025 року за ознаками кримінального провадження за ч.1 ст.190 КК України (а.с.44-53).
Також надано письмові пояснення згідно яких слідує, що постанова про закриття кримінального провадження № 12025166270000040 ухвалена 26.08.2025 та відповідна копія постанови направлена ОСОБА_3 засобами зв'язку «Укрпошта» 28.08.2025, та згідно трекінгу «Укрпошта» вручена останньому 05.09.2025.
Вважаю, що рішення про закриття кримінального провадження № 12025166270000040 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України прийнято законно, так як в ході досудового розслідування працівником відділу дізнання Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, на підставі постанови начальника сектору дізнання Болградського РВП про доручення проведення слідчих дій іншим органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025166270000040 (том 2, а/с 113-114), 01.07.2025 допитано ОСОБА_7 (том 2, а/с 117-120) та ОСОБА_8 (том 2, а/с 126-129). Також ОСОБА_7 та ОСОБА_8 додано для долучення до матеріалів кримінального провадження своїми заявами (том 2, а/с 124,130) скріншоти листування саме із ОСОБА_3 (том 2, а/с 125, 134-142). Згідно змісту наданого ОСОБА_8 листування між ним та ОСОБА_3 в період з січня 2023 року по 03.04.2023 вбачається, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 ведеться діалог з покупки ОСОБА_3 автомобіля за сприянням ОСОБА_8 .
При цьому, у листуванні між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , наданим ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 веде листування з абонентом « ОСОБА_10 » та в якій відсутня дата, тобто між повідомленнями наявний напис: «вчера, сегодня» (том 2, а/с 194-196).
Так, у листуванні наданим ОСОБА_8 з контактом « ОСОБА_11 » серед іншого у 2023 році наявні 2 смс-повідомлення (том 2, а/с 134) адресовані ОСОБА_8 такого змісту: «Я чесно ждал 2 месяца. Я тебе говорил, что мне надо срочно деньги платить за машину. Ты не шевелился. Ты решал свои вопросы, но забыл про мои. В телефонном разговоре ты согласился, что твоя вина и согласился оплатить мои убытки. В чем перебор? Что хочу получить мои деньги? 400*37,40=14960. Остальное разница в курсе, к которому я не имею никакого отношения», «И время да… сей час у кого-то одолжить хоть 100$ это большая проблема. А благодаря тебе мне пришлось бегать по всем знакомым чтобы перестраховали меня. И поверь не самое приятное времяпровождения»
На зазначені смс-повідомлення наявні 4 смс-повідомлення (том 2, а/с 134, 136) на адресу ОСОБА_8 такого змісту: «Ладно. Пусть будет так. Проехали. Позже буду брать авто, пригонишь мне и скидку дашь!)», «Сочтемся», «Нервы», «смайл». На зазначене ОСОБА_8 відповідає смс-повідомленням наступного змісту: «Без проблем. По возможности постараемся твои расходы снизить». Після зазначеної смс-повідомлення на адресу ОСОБА_8 наявне
1 смс-повідомлення такого змісту: «Извини, Веталь. Реально нервы»
Надалі в зазначеному листуванні між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (том 2, а/с 136) наявні 4 смс-повідомлення на адресу ОСОБА_8 датовані 17.02.2025 в якому ОСОБА_3 звертається саме до « ОСОБА_12 », та в яких викладена вимогу повернути йому борг, при цьому зазначає, що саме ОСОБА_12 «повернув не усю суму».
Таким чином, покази ОСОБА_3 про те, що саме ОСОБА_7 заволоділа його грошима шляхом обману чи зловживання довірою не узгоджується з наявними в матеріалах кримінального провадження. Сам факт надання ОСОБА_3 грошей у борг не підтвердився, так саме й факт самого знайомства ОСОБА_13 із ОСОБА_7 , на що, з невідомих для досудового розслідування мотивів, наполягає ОСОБА_3 .
Досудовим розслідуванням встановлена наявність інших договірних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а саме домовленість про купівлю-продаж, в якому одна сторона - ОСОБА_3 є покупцем, та інша сторона - ОСОБА_8 є посередником в обов'язок якого входить пошук автомобілю для покупки ОСОБА_3 . Зазначені відносини регулюються чинним законодавством у цивільно-правовому полі.
Зі змісту листування між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вбачається, що останній впевнений у тому, що він заслужив на якусь грошову винагороду, тобто на заробіток за надані ним ОСОБА_3 послуги, про що сказав ще у 2023 році самому ОСОБА_3 та з листування також вбачається про те, що ОСОБА_3 на це погодився.
З урахуванням на зазначене, незрозуміла позиція самого ОСОБА_3 , який чомусь у 2025 році вирішив звернутися із заявою про вчинення відносно нього саме ОСОБА_7 шахрайства, хоча крім банківського переказу грошей на карту ОСОБА_7 інших відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в ході досудового розслідування, не встановлено. Сама ОСОБА_7 наполягає на тому, що не знайома із ОСОБА_3 та ніколи у нього гроші в борг не брала.
Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Досудовим розслідуванням встановлено відсутність у ОСОБА_7 будь-яких дій щодо вчинення відносно ОСОБА_3 шахрайства, так як своїми діями вона ніяк не впливала на передачу ОСОБА_3 грошей, тобто своїми діями та бездіяльністю не сприяла на волю ОСОБА_3 у передачі ним грошей її чоловіку ОСОБА_8 .
Начальник СД просила розгляд скарги провести без участі представника сектору дізнання Болградського РВП (а.с.54-56).
Слідчий суддя, ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_3 дійшов до наступного висновку.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить: здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У зв'язку із судовим контролем важливою є вимога про доступ до суду, яка означає, що з юрисдикції судів не можна вилучати будь-які звернення (клопотання, позови, заяви, скарги), надавати певним категоріям осіб імунітети від звернень до суду. Судові рішення з огляду на зміст принципу верховенства права повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру до органів, що беруть участь у розслідуванні і судовому розгляді кримінальних правопорушень.
Стаття 55 Конституції України встановлює, що кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоуправління, громадських об'єднань та посадових осіб.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: - рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області перебувало кримінальне провадження №12025166270000040 від 21.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
03.04.2025 року прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_14 надано начальнику СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 письмові вказівки по даному кримінальному провадженню (т.1 а.к.п.86-87).
Зазначені вказівки не виконані в повному обсязі, а саме:
-не оглянуто телефони/комп'ютерну техніку ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на предмет наявності додаткових доказів, підтверджуючих обставини кримінального правопорушення;
-не встановлено і не допитано осіб, які були свідками кримінального правопорушення (позичання грошей, часткового їх повернення).
На підставі постанови дізнавача СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 від 10.04.2025 року ОСОБА_3 залучено до кримінального провадження №12025166270000040 від 21.03.2025 року в якості потерпілого (т.1 а.к.п.89) та вручена заявнику пам'ятка про права та обов'язки потерпілого (т.1 а.к.п.90).
20.04.2025 року потерпілий ОСОБА_3 допитаний у якості потерпілого (т.1 а.к.п.91-97).
01.07.2025 року допитано у якості свідка ОСОБА_7 (т.2 а.к.п.117).
01.07.2025 року допитано у якості свідка ОСОБА_8 (т.2 а.к.п.126-129).
28.07.2025 року ОСОБА_3 на адресу Болградського РВП ГУНП в Одеській області подано заяву-клопотання потерпілого у кримінальному провадженні за нововиявленими обставинами станом на 28.07.2025 року за фактами підробки документів та інсенуацій відповідача- правопорушника ОСОБА_16 (т.2 а.к.п.198-203).
Дана заява-клопотання органом дізнання не розглянута, відповідне процесуальне рішення в матеріалах кримінального провадження відсутнє.
08.08.2025 року начальником відділу дізнання ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 надано вказівки по даному кримінальному провадженні начальнику СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області (т.2 а.к.п.179), а саме:
1.Активізувати досудове розслідування по кримінальному провадженню, провести документацію у відповідний стан.
2.Провести огляд диску наданого потерпілим ОСОБА_3 в ході допиту потерпілого.
3.Направити доручення в порядку ст.40-1 КПК України до оперативних підрозділів, з метою встановлення можливих свідків та очевидців, скоєного кримінального правопорушення.
4. За результатами проведення слідчих дій прийняти в найкоротший термін відповідне правове рішення у кримінальному провадженні, з урахуванням встановлених обставин та наявних доказів, яке узгодити з процесуальним керівником.
Перелік вказівок не є вичерпним і безпосереднім виконавцем можуть бути проведені інші слідчі (розшукові) дії, направлені на повне, швидке та неупереджене розслідування кримінального провадження.
Про результати розслідування та виконання вказівок проінформувати письмовою довідкою ВД ГУНП в Одеській області до 25.08.2025 року (т.2 а.к.п.179).
Дане доручення виконано лише в частині п.2, в іншій частині залишилось без виконання.
Начальником СД Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області 26.08.2025 року прийнято постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с.38-40).
Разом з цим, вбачається, що слідчим на неналежному рівні проводилося досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, оскільки доводи заявника перевірені не в повному обсязі, не надано їм відповідну оцінку, відповідний аналіз відсутній в даній постанові дізнавача.
Вказівки процесуальних керівників не виконані у повному обсязі.
Доводи, що викладені в даній скарзі заявником ОСОБА_3 заслуговують на увагу та мають бути детально вивчені дізнавачем та здійснено відповідні слідчі (розшукові) дії.
В даному кримінальному провадженню мають місце покази потерпілого проти показів іншої сторони: подружжя ОСОБА_6 .
Для встановлення істини в даному кримінальному провадженні необхідно провести спільний допит ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , за результатами якого надати відповідну правову оцінку здобутим доказам.
Також є необхідність перевірити доводи потерпілого ОСОБА_3 в частині скріншотів переписки між ним та ОСОБА_8 , які як стверджує потерпілий є підробкою.
Встановити особу жінки на ім'я « ОСОБА_18 », яка доводиться тещею потерпілому ОСОБА_3 та допитати з приводу обставин даного кримінального провадження.
Таким чином, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження 26.08.2025 року, дізнавач не дотримався вимог 284 КПК України.
Адже, дізнавачем не було здійснено всебічне досудове розслідування та не вичерпано усіх необхідних заходів для встановлення істини в даному кримінальному провадженні.
З огляду на все вище викладене, як встановлено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови дізнавачем в порушення вимог ч.2 ст.9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим потерпілим, не виконано в повному обсязі вказівки процесуальних керівників та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
Згідно принципу публічності, закріпленого в ст.25 КПК України, слідчий зобов'язаний в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора.
Частиною 2 ст.8 КПК України визначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних проваджень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Однією із загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльність прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч.1 ст.24 КПК України).
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно ст.ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, дізнавач, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені. А висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись зясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»
Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
Виходячи з практики ЄСПЛ ефективним розслідування, як вказано в рішенні ЄСПЛ у справі «Кулік проти України», буде, якщо органи державної влади здійснять всіх заходів для отримання усіх наявних доказів, які мають стосунок до події, зокрема показів очевидців та експертних висновків тощо.
Проаналізувавши матеріали кримінального провадження та постанову дізнавача від 26.08.2025 року про закриття кримінального провадження №12025166270000040 від 21.03.2025 року, слідчий суддя вважає, що дана постанова не містить обґрунтованих висновків про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення у співставленні з результатами проведених слідчих дій в ході досудового розслідування. У спірній постанові в порушення ст.110 КПК України не наведено достатніх мотивів прийнятого процесуального рішення, не надано оцінку всім обставинам, здобутим під час досудового розслідування.
Більш того, постанова є передчасною, оскільки не виконанні усі вказівки процесуальних керівників, не вчинено інших необхідних і достатніх процесуальних дій, яким мала б бути надана відповідна правова оцінка, і які мають суттєве значення для встановлення істини в цьому кримінальному провадженні.
Вказані обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов'язано припинити певну дію, зобов'язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
У зв'язку із наведеним, слідчий суддя приходить до висновку, що вимога особи, яка подала скаргу на постанову про закриття провадження, ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги.
Оскаржувана постанова дізнавачем прийнята 26.08.2025 року (т.2 а.к.п.208-212), надіслана потерпілому поштовим листом (а.с.57), та отримана останнім 05.09.2025 року (а.с.58).
Скарга надіслана до суду через систему «Електронний суд» 04.09.2025 року, тобто в строк визначений КПК України.
Щодо вимоги заявника, яка зазначена в додаткових поясненнях в частині зобов'язання посадових осіб Болградського РВП ГУНП в Одеській області, уповноважених на внесення відомостей до ЄРДР внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою потерпілого ОСОБА_3 від 05.09.2025 р. не підлягають розгляду в рамках скарги про скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 26.08.2025 року про закриття кримінального провадження №1202516270000040 від 21.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову начальника Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 26.08.2025 року про закриття кримінального провадження №1202516270000040 від 21.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Матеріали кримінального провадження направити прокурору Болградської окружної прокуратури для організації подальшого належного, об'єктивного, всебічного та своєчасного, тобто у найкоротший строк, досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні №1202516270000040 від 21.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Копію ухвали направити до Сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області для подальшого досудового розслідування.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1