Справа № 740/5168/25
Провадження № 2-а/740/66/25
08 вересня 2025 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
установила:
05.09.2025 позивач подав до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області вказану позовну заяву, в якій просив, зокрема, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 03 серпня 2025 року, та поновити строк оскарження.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, слід зазначити таке.
Позивач у позовній заяві зазначив відповідачами: Ніжинський РВП ГУ НП в Чернігівській області та Головне управління Національної поліції в Чернігівській області. При цьому згідно з копією оскаржуваної постанови, долученої до позовної заяви, протокол стосовно позивача складено уповноваженим представником Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області.
Ураховуючи вищевикладене, позивачу необхідно визначитись із суб'єктним складом осіб у вказаній цивільній справі, а саме стороною відповідача.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Усупереч п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи - відповідачів, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідачів.
За правилами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2 ст. 286 КАС України).
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі №120/5780/20-а.
У позовній заяві позивач зазначив, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто без його участі, копію постанови йому не вручали, про неї йому стало відомо лише у серпні 2023 року, коли він отримав оскаржувану постанову засобами поштового зв'язку.
При цьому згідно з доданою до позовної заяви копією оскаржуваної постанови серії ЕГА № 1838424 вона прийнята 03 серпня 2025 року, до суду позивач звернувся 05 вересня 2025 року, тобто майже через місяць після її прийняття. При цьому в указаній постанові зазначено, що копію постанови надіслано рекомендованим листом 04 серпня 2025 року за вих. № 23866.
Однак позивачем не надано суду доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин в частині отримання ним оскаржуваної постанови засобами поштового зв'язку, а саме не надано копію конверта, яким було надіслано оскаржувану постанову, або інших доказів, що можуть підтвердити вказану обставину, з метою перевірки поважності причин пропуску строку звернення до суду.
За таких обставин, позивачу необхідно надати докази на підтвердження причин пропуску строку звернення до суду з указаним позовом.
Крім цього, частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
До позовної заяви позивач додав копію довідки КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» від 14.08.2025 № 1147, згідно з якою ОСОБА_1 лікувався стаціонарно в КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» у 1990 році, діагноз - безперервна прогредієнтна шизофренія, маячний варіант. У подальшому ОСОБА_1 періодично звертався за амбулаторною медичною допомогою до лікаря-психіатра в амбулаторне психіатричне відділення, останній раз - у 2002 році.
З наданої позивачем медичної довідки не вбачається, що він є особою з інвалідністю I або II груп.
Таким чином, з наданих документів не вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання вказаного позову до суду.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України № 3674-VІ «Про судовий збір».
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 при розгляді справи № 543/775/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м.Ніжин/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475; банк отримувача Казначейство України; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA 718999980313181206000025707; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу -101.
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати докази такої оплати.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків у спосіб подання позовної заяви в новій редакції (з копіями для відповідачів) із зазначенням відомостей стосовно відповідачів, а саме повного найменування юридичної особи та ЄДРПОУ, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідачів, надання доказів на підтвердження причин пропущення строку звернення до суду, подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. 160, 169 КАС України, -
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, про що повідомити позивача, і надати йому для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі усунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Шевченко