04.09.2025 Справа №607/11751/25 Провадження №2-а/607/524/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участі секретаря судового засідання Двикалюк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Покотила Юрія Володимировича до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування рішення та постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Представник ОСОБА_1 адвокат Покотило Ю.В. звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у якому просить:
- скасувати рішення начальника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 22.05.2025 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4848567 від 30.05.2025, відносно ОСОБА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що 25.04.2025 патрульними поліцейськими складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4578147 про те, що ОСОБА_1 25.04.2025 о 10:19:29 год. в м. Тернополі по бульв. Гайова, 2 перебував на проїзній частині дороги без мети забезпечення дорожнього руху, чим порушив п. 4.14 (ґ) ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Рішенням начальника УПП в Тернопільській області ДПП Богдана Шевчука від 22.05.2025 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4578147 від 25.04.2025 ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП, скасовано, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд.
Згідно із оскаржуваним рішенням від 22.05.2025, воно було прийнято відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП. Вказаною нормою передбачено, що повноваження на прийняття рішення про скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд належать органу (посадовій особі) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення. Однак, подання скарги стосовно оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4578147 вищестоящому органу (вищестоящій посадовій особі) не здійснювалось, оскільки ця постанова була оскаржена до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Тобто станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, органом, який здійснював розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4578147 був Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, якому і належало приймати одне з рішень, передбачених ч. 1 ст. 293 КУпАП. Враховуючи наведене, начальник УПП в Тернопільській області ДПП не мав повноважень на прийняття рішення щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Після скасування рішенням начальника УПП в Тернопільській області ДПП від 22.05.2025, постанови серії ЕНА №4578147 від 25.04.2025, патрульними поліцейськими 30.05.2025 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4848567 про те, що пішохід ОСОБА_1 25.04.2025 о 09:24:50 год. в м. Тернополі по вул. Гайова, 2, здійснив перехід проїзної часини поза пішохідним переходом, чим порушив п. 4.14 (г) ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП, у зв'язку із чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Однак, наведені у постанові відомості не відповідають дійсності і суперечать іншим документам, які були складені 25.04.2025 працівниками поліції. Так, згідно з відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №286043 від 25.04.2025 ОСОБА_1 25.04.2025 о 09:30 год. перебував за адресою м. Тернопіль, вул. Гайова, 2, будучи пасажиром зупиненого транспортного засобу. Однак, в дійсності, ОСОБА_1 25.04.2025 біля 09:30 год. перебував за адресою м. Тернопіль, вул. Гайова, 2, будучи водієм транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом моменту затримання ОСОБА_1 та застосування до нього спеціальних засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, а також кайданків (відеофайл додається). При цьому, з даного відеозапису вбачається, що на проїзну частину ОСОБА_1 , який перебував за кермом транспортного засобу, фізично витягнув працівник поліції, застосувавши до нього спеціальний засіб, споряджений речовинами сльозогінної та дратівної дії, після чого одягнув на нього кайданки. Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 25.04.2025 за адресою м. Тернопіль вул. Гайова, 2 не був пішоходом. Відтак, постанова серії ЕНА №4848567 від 30.05.2025 є незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Крім того, оскаржувана постанова прийнята в ході нового розгляду справи про адміністративне правопорушення, який здійснювався на підставі рішення начальника УПП в Тернопільській області ДПП від 22.05.2025 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд. У зв'язку із цим новий розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся протиправно, що є самостійною підставою для скасування постанови, прийнятої за результатами такого розгляду.
Ухвалою судді від 12.06.2025 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
19.06.2025 суд отримав відзив на позов, згідно із яким Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На спростування доводів позивача до відзиву долучено диск з матеріалами відеофіксації, з якого видно, що позивач перебуває на проїзній частині дороги без мети забезпечення безпеки дорожнього руху та здійснює перехід проїзної частини дороги поза межами пішохідного переходу, після чого сідає за кермо транспортного засобу, проте автомобілем не керував. Також сторона відповідача заперечує щодо вимоги позивача про скасування рішення начальника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 22.05.2025 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд, оскільки вказане рішення ухвалене в межах повноважень начальника УПП.
В судовому засіданні 02.09.2025 представник позивача Покотило Ю.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача Климчук О.І. в судовому засіданні 02.09.2025 щодо задоволення позову заперечила.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10.00 год. 04.09.2025, в яке учасники справи не з'явились.
Розглянувши адміністративну справу, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких міркувань.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що 25.04.2025 поліцейський Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Солонецький Б. склав постанову серії ЕНА №4578147 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо ОСОБА_1 , у якій вказано, що 25.04.2025 о 10:19 год. в м. Тернополі на бульварі Гайова, 2 ОСОБА_1 перебував на проїзній частині дороги без мети забезпечення дорожнього руху, чим порушив п. 4.14 ґ ПДР - зупинка і стоянка пішохода на проїзній частині, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.127 КУпАП.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2025 відкрито провадження у адміністративній справі №607/9058/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, поліцейського 2 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області Солонецького Бориса Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4578147 від 25.04.2025.
22.05.2025 начальник Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Шевчук Богдан Богданович ухвалив рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4578147 від 25.04.2025, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд. Відповідно до рішення 15.05.2025 до відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшла доповідна записка начальника сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Климчук О.І. про скасування постанови серії ЕНА №4578147 від 25.04.2025, на підставі ухвали суду про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки встановлено, що поліцейський взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Солонецький Борис Володимирович належним чином оцінив докази по справі, правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 , однак не правильно вказав суть, обставини та час скоєння адміністративного правопорушення, чим порушив вимоги ст.268 та ст.278 КУпАП.
У зв'язку із скасуванням постанови серії ЕНА №4578147 від 25.04.2025, ОСОБА_2 повідомлено про необхідність з'явитись до відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на 09:30 год. 30.05.2025 для розгляду адміністративної справи згідно з КУпАП (лист Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції №5413/41/33/01-2025 від 22.05.2025).
30.05.2025 поліцейський Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Солонецький Б.В. склав постанову серії ЕНА №4848567 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо ОСОБА_1 , у якій зазначено, що 25.04.2025 о 09:24 год. в м. Тернополі на вул. Гайова, 2 пішохід здійснив перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, чим порушив п. 4.14 г ПДР - перехід пішоходом на проїзної частини поза пішохідним переходом, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.127 КУпАП.
Даною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Щодо вимоги позивача про скасування рішення начальника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 22.05.2025 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4578147 від 25.04.2025 та надсилання справи на новий розгляд, суд зазначає таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати. (ч.2 ст.288 КУпАП)
Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд звертає увагу, що можливість оскарження рішення вищестоящого органу (посадової особи) за результатами розгляду скарги на постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, норми чинного законодавства не містять.
Ухвалюючи оскаржуване рішення від 22.05.2025 начальник УПП в Тернопільській області, керуючись п.2 ч.1 ст.293 КУпАП, у зв'язку із надходженням доповідної записки начальника сектору про скасування постанови, вирішив скасувати постанову серії ЕНА №4578147 від 25.04.2025, а справу направити на новий розгляд. Під час проведення перевірки встановлено, що інспектор не правильно вказав суть, обставини та час скоєння адміністративного правопорушення, та порушив вимоги ст.268 (Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), ст.278 (Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення) КУпАП.
Суд погоджується із доводами сторони позивача про те, що посадова особа уповноважена ухвалити одне з рішень передбачених ст.293 КУпАП саме під час розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Проте, разом з цим, положеннями Закону України «Про адміністративну процедуру», який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів, встановлено наступне.
Дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано (п.7 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру»).
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
1) дискреційне повноваження передбачено законом;
2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
Відповідно до принципу законності адміністративної процедури (ст. 6 Закону України «Про адміністративну процедуру») адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.5 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган, що порушив право, свободу чи законний інтерес особи, зобов'язаний за власною ініціативою протягом розумного строку з дня виявлення порушення поновити право, свободу чи законний інтерес, не чекаючи подання скарги чи пред'явлення позову та запобігаючи повторенню порушення у майбутньому.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що, скасувавши постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в адміністративному порядку, суб'єкт владних повноважень відновив права позивача, за захистом яких той звернувся до суду у справі №607/9058/25.
Так, отримавши позовну заяву з ухвалою про відкриття провадження у справі, суб'єкт владних повноважень за результатами здійснення контролю за додержанням вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, виправив допущені порушення шляхом скасування постанови серії ЕНА № 4578147 від 25.04.2025 та направив справу на новий розгляд, таким чином відновивши права позивача.
На думку суду, зазначені дії відповідача не виходять за межі його дискреційних повноважень, тому рішення начальника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 22.05.2025 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4578147 від 25.04.2025 скасуванню не підлягає.
Суд звертає увагу сторін на те, що останні не позбавленні права звернутися до суду у справі № 607/9058/25 із клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Щодо вимоги позивача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4848567 від 30.05.2025.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про дорожній рух» пішохід, тобто особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу (до пішоходів належать також особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску або крісло колісне), має право: на переважне перетинання проїзної частини по позначених пішохідних переходах; при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в обидві сторони; вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху.
Пішохід зобов'язаний: рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці; перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності - на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч; керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється; не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді; не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження; стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.
Відповідно до п. 4.14. г ПДР України пішоходам забороняється переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири та більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження.
ДСТУ 8751:2017 Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила використання. Загальні технічні вимоги, встановлено, що дорожні огородження необхідно встановлювати для запобігання вимушеним з'їздам ТЗ за межі земляного полотна дороги на небезпечних ділянках, проїзної частини штучних споруд; виїзду на зустрічну смугу руху; наїзду на масивні предмети й споруди, розташовані в смузі відведення дороги; перешкоджання заїзду та паркуванню ТЗ у пішохідній зоні, а також для упорядкування руху пішоходів чи запобігання виходу диких і свійських тварин на проїзну частину (п.5.1 розділу 5 ДСТУ).
Відповідно до п.6.1.1 дорожні огородження поділяють на три групи: а) перша група (транспортні огородження); б) друга група (пішохідні огородження та огородження для тварин); в) третя група (обмежувальні огородження).
Друга група (пішохідні огородження та огородження для тварин) - огородження, призначене для організації упорядкованого руху пішоходів і забезпечення їхньої безпеки (пішохідне огородження) та запобігання виходу на проїзну частину диких і свійських тварин (огородження для тварин).
Огородження першої та другої груп належать до дорожніх стримувальних систем для транспортних засобів і пішоходів чи тварин відповідно. Огородження третьої групи відносять до дорожніх обмежувальних систем. (п.6.1.2 розділу 6 ДСТУ)
Відповідно до пп. г п.11.2.1 розділу 11 ДСТУ огородження другої групи необхідно установлювати на тротуарах, узбіччях або розділювальних смугах, де з урахуванням забезпечення безпеки необхідно упорядкувати рух пішоходів через проїзну частину дороги чи вулиці (у разі систематичного виходу пішоходів на проїзну частину поза межами наземного пішохідного переходу, за неможливості забезпечити бічну видимість придорожньої смуги згідно з ДБН В.2.3-4 тощо.
Частиною 1 ст.127 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху , у виді накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, на спростування доводів позивача стороною відповідача надано суду матеріали відеозапису із камери відеоспостереження м. Тернополя на перехресті вулиць Замонастирська, Торговиця та Гайова.
На відеозаписі зафіксовано, що позивач спочатку здійснив перехід проїзної частини по вул. Замонастирська в межах пішохідного переходу, після чого здійснив ще один перехід по вул. Гайова поза межами пішохідного переходу.
При цьому на відеозаписі видно, що вздовж узбіччя дороги по вул. Гайова, для упорядкування руху пішоходів, встановлено пішохідні огородження, які відділяють проїзну частину дороги від тротуару.
Проте позивач не скористався тротуаром та вийшов на проїзну частину поза межами наземного пішохідного переходу.
Також, з відеозапису вбачається, що такі дій позивача становили небезпеку для учасників дорожнього руху, оскільки позивач переходив проїзну частину безпосередньо перед транспортним засобом, що наближався.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що позивач здійснив порушення вимог п. 4.14 г Правил дорожнього руху, а саме перейшов проїзну частину поза пішохідним переходом, у місці, де встановлене огородження, а отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, прийнятою з повним та всебічним з'ясуванням усіх обставин справи, підстави для її скасування відсутні, а тому в задоволенні позову, у цій частині, також слід відмовити.
Так як у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду впродовж десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу впродовж десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження - вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Рішення ухвалено та проголошено 04.09.2025.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук