04.08.2025 Справа №607/7796/25 Провадження №2/607/2895/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 04 листопада 2020 року за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту. Дана Заявка № 10002540700 від 04 листопада 2020 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (далі - Кредитодавець, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС»). Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
Оскільки ОСОБА_1 було обрано один із вищеперерахованих варіантів підписання Договору, тим самим підтверджено прийняття умов Договору про надання споживчого кредиту № 10002540700 від 04 листопада 2020 року.
Таким чином, ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 10002540700 від 04 листопада 2020 року (далі - Кредитний договір) з ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315) та 04 листопада 2020 року відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 7 000,00 грн. Кошти Кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту.
Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахункок Позивачальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») за № КНО-/55 від 02 серпня 2024 року та витягом з додатку до нього.
Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 05 вересня 2022 року згідно умов Договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 10002540700 від 04 листопада 2020 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс», Позивач), а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором - ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 48 135,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 41 135,00 грн.
Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом.
З огляду на вищевикладене, ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 48 135,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 41 135,00 грн, та судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 422,40 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2025 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.
17 квітня 2025 року судом зареєстровано клопотання представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» про долучення до позовної заяви доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу на виконання ухвали суду від 16 квітня 2025 року.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2025 року відкрито провадження у справі № 607/7796/25; призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» не з'явився, однак надіслав заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання, не з'явився без повідомлення про причини неявки. Неодноразово через систему «Електронний суд» подавав клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
04 листопада 2020 року відповідачем було подано Заявку на отримання кредиту № 10002540700. Електронний підпис накладено ОСОБА_1 . Також сторони обумовили умови договору у виді сплати відсотків за користування кредитними коштами (процентна за користування/день в розмірі 1,14 %). Вказане підтверджується копією договору про надання фінансового кредиту № 10002540700 від 04 листопада 2020 року.
Згідно п. 1.2. Договору, Кредит надається строком на 21 днів від дати отримання кредиту Позичальником. Розмір процентних ставок, визначених п. 1.3. цього Договору, є фіксованим та може бути змінено Товариством в односторонньому порядку лише за умови попереднього письмового повідомлення Позичальника (п. 1.4 Договору).
Згідно Розділу 4 Договору, Позичальник має право продовжити строк користування кредитом, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про продовження (пролонгацію). Для продовження строку користування кредитом, Позичальник сплачує Товариству меншу суму із наступних: або нараховані проценти за ту кількість днів, на яку бажає продовжити строк, або повну заборгованість по процентах на момент оформлення пролонгації. Позичальник має право подовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів. Факт оплати Позичальником нарахованих процентів є підставою для оформлення відповідної додаткової угоди до цього Договору. При кожному продовженні строку користування кредитом, між Позичальником та Товариством укладаються відповідні додаткові угоди, які є невід'ємними частинами цього Договору. Якщо до запланованої дати повернення кредиту, Позичальник бажає продовжити строк користування кредитом, датою продовження строку дії цього Договору та строку користування кредитом є дата, наступна за запланованою.
Відповідно до вимог п. 9.3 Договору, Договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) Товариством та її прийняття (акцепту) Позичальником. У разі погодження Позичальником з умовами запропонованої Товариством оферти, Позичальник має заповнити в особистому кабінеті заяву про прийняття оферти (здійснити акцепт Оферти). Заява про акцепт оферти підписується Заявником в ІТС Товариства електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Як вбачається з Додатку № 1 до договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, який є графіком платежів, зазначено термін платежу - 21, суму до сплати: кредит - 7 000,00 грн; проценти - 1 675,80 грн, до сплати - 8 675,80 грн.
ОСОБА_1 на прийняття умов договору заповнено в особистому кабінеті заяву про прийняття оферти (здійснити акцепт Оферти) у якій містяться умови аналогічні договору, а саме сума кредиту 7 000,00 грн; термін кредиту - 21 день; розмір процентної ставки/день 1.14 та річний розмір процентної ставки 416,1.
Позикодавець виконав свої зобов'язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 7 000,00 грн, що підтверджується копією листа ТзОВ «Платежі онлайн» № 62/1294/12 від 14 грудня 2022 року, номер транзакції: 30448-60851-68317, банк-емітент: MONOBANK, номер карти № НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач має непогашену заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 10002540700 від 04 листопада 2020 року в розмірі 48 135 грн, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту становить 7 000,00 грн;
- заборгованість за відсотками становить 41 135,00 грн.
Згідно умов Договору факторингу № 556/ФК-22 ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 10002540700 від 04 листопада 2020 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс» або Позивач, а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором - ТОВ «Діджи Фінанс» становить 48 135 грн, що підтверджується копією даного договору та витягу з реєстру боржників до нього (додаток № 1 до договору).
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 10002540700 від 04 листопада 2020 року.
Згідно із досудовою вимогою від 30 жовтня 2023 року, адвокатка Міньковська А. В. в інтересах ТОВ «Діджи Фінанс» повідомляла ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про наявність кредитної заборгованості, що становить 48 135,00 грн, та рекомендувала сплатити борг на користь ТОВ «Діджи Фінанс», прикріпивши до цієї вимоги відповідні реквізити для сплати.
Невиконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань і стало причиною звернення позивача за захистом своїх прав до суду.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У даній справі встановлено, що Договір між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту. ОСОБА_1 на прийняття умов договору заповнено в особистому кабінеті заяву про прийняття оферти (здійснити акцепт Оферти).
Без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Волевиявлення позичальника на укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.
Без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, використання аналога власноручного підпису, кредитний договір (анкета - заява на кредит ) не міг би бути укладеним.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору відступлення прав вимоги № 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року, заборгованості за кредитом № 10002540700 від 04 листопада 2020 року.
Також про виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на вказаний ним банківський рахунок і позичальник тим самим не заперечував умов договору та не надав доказів на спростування факту отримання ним зазначених коштів.
Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов'язків з доказування (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного договору, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 10002540700 від 04 листопада 2020 року в розмірі 8 675,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 7 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 1 675,80 грн.
Суд вважає недоведеною вимогу позивача щодо стягнення відсотків на решту суми - 39 459,20 грн, адже такі нараховано поза межами строку Договору.
Позивачем на підтвердження пролонгації кредитного договору надано копії додаткової угоди від 21 грудня 2020 року про зміну умов договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, додаткової угоди від 12 січня 2021 року про зміну умов договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, додаткової угоди від 13 січня 2021 року про зміну умов договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, додаткової угоди від 25 лютого 2021 року про зміну умов договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, додаткової угоди від 18 березня 2021 року про зміну умов договору № № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, додаткової угоди від 09 квітня 2021 року про зміну умов договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, додаткової угоди від 07 травня 2021 року про зміну умов договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, додаткової угоди від 22 червня 2021 року про зміну умов договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, проте слід зазначити, що дати укладення цих угод виходять за межі строку Договору № 10002540700 від 04 листопада 2020 року, який визначено п. 1.2 Договору - 21 день. Також відсутні відомості про підписання ОСОБА_1 описаних вище додаткових угод у визначеному Договором порядку (п. 9.13 Договору), відсутній одноразовий ідентифікатор.
Враховуючи викладене, даних про те, що сторонами погоджувався інший строк кредитування, у зв'язку з чим оновлювався графік платежів та такий був розміщений в особистому кабінеті позичальника, матеріали справи не містять. Відтак, позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення 39 459,20 грн відсотків є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 436,61 грн (8 675,80 * 2 422,40 : 48 135,00), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Згідно частин 1, 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Встановлено, що у позові представник ТОВ «Діджи Фінанс» зазначив про те, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомог, які позивач очікує понести у даній справі становить 9 000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду:
- копію Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 серпня 2024 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатом Білецьким Б. М.;
- копію додаткової угоди № 10002540700 від 02 квітня 2025 року до Договору № 42649746 від 01 серпня 2024 року;
- копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б. М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно з яким адвокатом було надано ТОВ «Діджи Фінанс» правову допомогу на загальну суму 9 000,00 грн;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю серія КС № 5618/10 Білецьким Б. М., видане 17 березня 2016 року на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 17 березня 2016 року № 33;
- копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 02 квітня 2025 року, підписаний Білецьким Б. М. та ТОВ «Діджи Фінанс», згідно з яким адвокатом було надано ТОВ «Діджи Фінанс» правову допомогу на загальну суму 9 000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Таким чином, наявність договірних відносин між та адвокатом Білецьким Б. М. та позивачем підтверджується договором про надання правової допомоги за № 42649746 від 01 серпня 2024 року, додатковою угодою за № 10002540700 від 02 квітня 2025 року до Договору № 42649746 від 01 серпня 2024 року, детальним описом робіт (наданих) послуг, виконаних адвокатом Білецьким Б. М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено частково, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1 622,15 грн (8 675,80 * 9 000,00 : 48 135,00), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит 10002540700 від 04 листопада 2020 року у сумі 8 675 (вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять),80 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 436,61 (чотириста тридцять шість),61 грн та 1 622,15 (одну тисячу шістсот двадцять дві),15 грн витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська