Справа № 951/312/25
Провадження №1-кп/951/38/2025
09 вересня 2025 року
Козівський районний суд Тернопільської області
у складі головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Конюхи Козівського району Тернопільської області, який зареєстрований у встановленому законом порядку й проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, не депутата, раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
02.05.2025 близько 20:30 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які перебували біля житлового господарства на АДРЕСА_2 відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник кримінально-протиправний умисел спрямований на нанесення удару ОСОБА_5 .
Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, 02.05.2025 близько 20:30 ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ділянку правого ока, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження у виді синця правої виличної ділянки, яке за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень.
Тож ОСОБА_4 своїми діями, що виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 20.05.2025 й підписаний прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений своїми діями, що виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.
В судових дебатах прокурор просить суд призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що 02.05.2025 між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 виник конфлікт в ході якого останній наніс йому удар кулаком в ділянку правого ока.
Щодо міри покарання вважає, що до обвинуваченого необхідно застосувати міру покарання - штраф.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, щиро розкаюється й надав покази, що відповідають пред'явленому обвинуваченню.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального провадження, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого й потерпілого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу.
Оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 є кримінальним проступком.
При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також суд керується вимогами п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями) згідно з яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги те, що останній раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, враховує думку потерпілого ОСОБА_5 .
Тож за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України необхідно призначити у межах, установлених в санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Таке покарання на переконання суду є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Крім того, судом враховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах щодо можливого призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу.
Речових доказів, процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України й призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок суду виготовлений у нарадчій кімнаті в одному примірнику 09.09.2025.
Суддя ОСОБА_1