Справа № 1-кп/593/148/2025
"08" вересня 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани кримінальне провадження, внесене 5 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211050000159 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Рекшин Бережанського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, інваліда 3 групи, не депутата, судимого 06.02.2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі; 16.08.2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 263, 70 КК України до 4 років та 4 місяців позбавлення волі, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення майнових корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, а вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 05 червня 2025 року, близько 11 год. 30 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час дії в Україні воєнного стану, запровадженого 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, та який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025, затвердженим Законом України ''Про затвердження Указу Президента України ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'' від 16 квітня 2025 року №4356-1Х відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5год.30 хв. 9 травня 2025 року строком на 90 діб, у ОСОБА_4 , який проходив повз магазин «Діана», який розміщений в АДРЕСА_3 , та побачив залишений ОСОБА_6 на підвіконнику магазину, мобільний телефон марки Iphone 11 моделі А2221, об'ємом пам'яті 64 Gb, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про дію в Україні воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, підійшов до будівлі магазину шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_6 зайшла у приміщення магазину, викрав з підвіконника мобільний телефон Iphone 11 моделі А2221, об'ємом пам'яті 64 Gb, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , вартістю 7907 гривень 67 копійок, який заховав у кишеню, після чого негайно покинув місце вчинення кримінального правопорушення, вимкнувши викрадений мобільний телефон, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 7904 (сім тисяч дев'ятсот чотири) гривні 67 (шістдесят сім) копійок.
Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
8 вересня 2025 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності його захисника ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст. 185 КК України, інших істотних для даного кримінального провадження обставин.
Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України із встановленням йому іспитового строку.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.... Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним та суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, однак вищевказана угода, укладена між сторонами кримінального провадження, відповідає вимогам ст. 469 КПК України, оскільки діями обвинуваченого шкода завдана інтересам окремих осіб, а саме: потерпілій ОСОБА_6 , яка дала прокурору письмову згоду на укладення цієї угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Ураховуючи особливості та специфіку вчиненого кримінального правопорушення та конкретні обставини його вчинення, зокрема, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, як показник індивідуального рівня суспільної небезпеки, зумовленого специфічними об'єктивними і суб'єктивними ознаками, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його соціальні та правові характеристики, які мають кримінально-правове значення, факт повного і безпосереднього визнання винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих обставин, передбачених ст. 66 КК України, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, того факту, що обвинувачений добровільно видав працівникам поліції викрадений ним у потерпілої мобільний телефон чим добровільно відшкодував заподіяний їй збиток, той факт, що обвинувачений є особою з інвалідністю 3-ї групи, а також положення ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, забезпечуючи принцип співмірності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину, а тому враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності його захисника ОСОБА_5 , і вважає можливим у відповідності до ст. 65 КК України призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 8 вересня 2025 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності його захисника ОСОБА_5 .
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з іспитовим строком терміном в 2 (два) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави:
- 2228 (дві тисячі двіста двадцять вісім) гривень 50 копійок за проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-25/7186-ТВ від 17 червня 2025 року в кримінальному провадженні № 12025211050000159.
Речові докази: оптичний диск « DVD-R НР» із написом навколо отвору MFP655AD301020 із відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження, а мобільний телефон марки Apple Iphone 11 моделі А2221, об'ємом пам'яті 64 Gb, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , який відповідно до квитанції упакований у сейф-пакет 6065643 та поміщений в камеру зберігання речових доказів Відділу поліції № 1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, а також сім -карту мобільного оператора ''Київстар'' із мобільним номером НОМЕР_3 , яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу, повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Головуюча суддя: