465/1883/24
2-зз/465/17/25
Іменем України
05.09.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Гулієвої М.І.,
за участі секретаря судових засідань Лондар А.С.
представника заявника Дяківа Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дяківа Дмитра Івановича про скасування заходів забезпечення позову, прийнятих ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.04.2024 у цивільній справі №465/1883/24,-
встановив:
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дяків Дмитро Іванович через систему "Електронний суд" звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, прийнятих ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.04.2024 у цивільній справі №465/1883/24. Заяву мотивує тим, що у провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходилася цивільна справа №465/1883/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. 29 квітня 2024 року Франківським районним судом м. Львова винесено ухвалу, яка залишена в силі постановою Львівського апеляційного суду від 07.10.2024, про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та накладено арешт на рухоме і нерухоме майно та грошові кошти (в тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках), які належать відповідачу ОСОБА_3 , в межах заявлених позовних вимог - 616 200 гривень, а також накладено арешт на рухоме і нерухоме майно та грошові кошти (в тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках), які належать відповідачу ОСОБА_1 , в межах заявлених позовних вимог - 64 000 гривень. Зазначає, що 06 серпня 2024 року Франківський районний суд в м. Львові виніс рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного суду від 05 травня 2025 року. 30 квітня 2024 року приватний виконавець Львівської області Білецький Ігор Миронович виконав ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах виконавчого провадження № 74889906. Проте з моменту набрання законної сили рішенням суду, тобто з 05 травня 2025 року пройшло вже більше 90 днів, а стягувач так і не пред'явив виконавчий лист про стягнення коштів до виконання у виконавчу службу, тому просить суд скасувати захід забезпечення позову, який був накладений ухвалою від 29 квітня 2024 року.
У судовому засіданні представник заявника надав аналогічні пояснення, викладеним у заяві. Крім того, доповнив, що 04.09.25 було відкрито виконавче провадження щодо стягнення суми з ОСОБА_1 і в той же день закрите, у зв"язку із сплатою суми боргу. Щодо відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_3 йому невідомо, хоча повідомив, що являється і його представником. Просить заяву задоволити та скасувати заходи забезпечення позову, накладені на підставі ухвали суду від 29 квітня 2024 року.
Позивач та його представник, відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з"явились, про причини неявки суд не повідомили,хоч належно увідомлені про час та місце розгляду заяви про скасування забезпечення позову.
За таких обставин суд вважає за можливе заяву розглядати у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06.08.2024 у цивільній справі №465/1883/24, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05 травня 2025 року, стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 64 000 гривень боргу та судові витрати у розмірі 966,20 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви та заяви про забезпечення позову, а всього разом 64 966,20 гривень. Крім того, стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 616 200 гривень боргу та судові витрати у розмірі 5 383,80 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви та заяви про забезпечення позову, а всього разом 621 583,80 гривень.
Під час розгляду цивільної справи судом першої інстанції 29 квітня 2024 року постановлено ухвалу про забезпечення позову. Зокрема, накладено арешт на рухоме і нерухоме майно та грошові кошти (в тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках), які належать відповідачу ОСОБА_3 , в межах заявлених позовних вимог - 616 200 (шістсот шістнадцять тисяч двісті) гривень; накладено арешт на рухоме і нерухоме майно та грошові кошти(в тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках), які належать відповідачу ОСОБА_1 , в межах заявлених позовних вимог - 64 000 (шістдесят чотири тисячі) гривень.
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року вказану ухвалу залишено без змін.
Звертаючись до Франківського районного суду м. Львова із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали суду від 29.04.2024, представник відповідача ОСОБА_1 покликається на те, що з дня набрання рішенням законної силии минуло більше 90 днів, виконавчий лист не пред"явлений до виконання з метою примусового виконання рішення суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Статтею 158 ЦПК України передбачено порядок скасування заходів забезпечення позову.
Так, відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частинами 7 та 8 цієї статті визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Судом встановлено, що розгляд цивільної справи №465/1883/24 завершено, шляхом ухвалення рішення суду, яке набрало законної сили 05 травня 2025 року.
Станом на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову 90-денний строк, протягом якого заходи забезпечення позову продовжували діяти відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України, сплив 05 серпня 2025 року.
На підтвердження своїх пояснень заявником долучено роздруківку з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 03.09.25 щодо його довірителя - відповідача ОСОБА_1 ,з якої вбачається, що в ній відсутні відомості щодо відкриття та наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 06.08.2024 у цивільній справі №465/1883/24.
Згідно з роздруківкою з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 04.09.25, 04.09.25 відкрито виконавче провадження №79018231(сягувач ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_1 ),яке станом на 04.09.25 завершене.
Як вбачається з квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН4174965 від 04.09.25 ОСОБА_1 сплатив кошти в сумі 71950,5грн.
Суд звертає увагу, що в матеріалах цивільної справи (том 1, а.с.153-157) містяться копії договору ФО №22-2024 про надання правничої допомоги та ордеру серії АТ №1066834, з яких вбачається, що заявник - адвокат Дяків Дмитро Іванович при розгляді цивільної справи представляв також інтереси відповідача ОСОБА_3 .
В прохальній частині заяви ОСОБА_4 просить скасувати заходи забезпечення позову прийняті ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 29 квітня 2024 року по справі № 465/1883/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, що ствердив і в судовому засіданні.
Разом з тим, до заяви не долучено будь - яких доказів, які свідчать про відсутність виконавчих проваджень з примусового виконання рішення суду від 06.08.2024 у цивільній справі №465/1883/24 щодо боржника ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч.4 ст.44, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову в частині, що стосується майна відповідача ОСОБА_1 .
При цьому, суд враховує, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
На підставі викладеного, керуючись ст.158, 258 - 260 ЦПК України, суд -
постановив:
заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дяківа Дмитра Івановича про скасування заходів забезпечення позову, прийнятих ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.04.2024 у цивільній справі №465/1883/24 - задоволити частково.
Скасувати заходи забезпечення позову у цивільній справі №465/1883/24, вжиті ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року в частині, яка стосується боржника ОСОБА_1 .
Скасувати арешт на рухоме і нерухоме майно та грошові кошти (в тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках), які належать відповідачу ОСОБА_1 , в межах заявлених позовних вимог - 64 000 (шістдесят чотири тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя М.І. Гулієва