Справа № 452/2560/25
Провадження № 2-о/452/120/2025
"01" вересня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Добромильська міська рада Самбірського району Львівської області, - про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем. В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті котрої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на право на земельну частку (пай). Будучи спадкоємцем майна матері за законом заявник вважала, що прийняла спадщину шляхом фактичного проживання разом із спадкодавцем і тому в липні 2025 року звернулась до Самбірської державної нотаріальної контори про оформлення спадкових прав, де їй було роз'яснено, що нею не доведений факт постійного проживання із спадкодавцем, а тому вона вважається такою, що пропустила встановлений строк для прийняття спадщини після смерті матері; зважаючи на похилий вік матері на день смерті - 88 років, остання тривалий час потребувала постійної сторонньої допомоги і тому заявник фактично проживала разом з матір'ю, в тому числі на день відкриття спадщини за адресою реєстрації місця проживання померлої по АДРЕСА_1 . Тому з метою реалізації свого права на спадкування просить у судовому засіданні ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання із померлою ОСОБА_2 на час її смерті.
Заявник у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутності та просила задовольнити вимоги заяви; представник заінтересованої особи Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області на виклик в суд також не з'явився і подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та не заперечив проти задоволення заяви.
З'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши надані по справі докази, суд приходить висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 09.07.2025р. відомо про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 Фаберської Дарії, матір'ю якої вказана ОСОБА_2 ; із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 відомо, що після реєстрації 09.07.1981 року шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 .
Із довідки виданої виконавчим комітетом на той час Дроздовицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області №601 від 14.01.2005 року відомо, що ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_2 проживала разом з матір'ю і похоронила її за власні кошти; ОСОБА_2 була зареєстрована у АДРЕСА_1 одна, що вбачається з довідки Добромильської міської ради №246 від 30.06.2025 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право».
Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року в справі №569/15147/17 (провадження №61-39308св18); від 18 листопада 2020 року в справі №523/19010/15-ц (провадження №61-5777св20); від 2 квітня 2021 року в справі №191/1808/19 (провадження №61-6290св20); від 28 квітня 2021 року в справі №204/2707/19 (провадження №61-15380св20); від 19 травня 2021 року в справі №937/10434/19 (провадження №61-3620св21); від 19 квітня 2023 року в справі №2-516/2007 (провадження №61-11834св22).
Суд за матеріалами справи встановлює дані, що спадкоємець ОСОБА_1 фактично проживала разом із матір'ю в одному житловому будинку на час відкриття спадщини, доглядала її, беручи до уваги похилий вік спадкодавця, котра тривалий час потребувала постійної сторонньої допомоги. Тому за викладених обставин судом встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, а саме 14 жовтня 2005 року враховуючи те, що встановлення цього факту дає заявнику можливість реалізувати своє право для спадкування; інших спадкоємців за законом немає, а нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, відтак така заява підлягає задоволенню, оскільки заявник представила достатньо доказів у підтвердження своїх вимог.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Суддя