іменем України
(заочне)
09 вересня 2025 року
Справа №451/835/25
Провадження № 2/451/311/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Патинок О.П.
секретаря судового засідання Ференс І.І.
Справа № 451/835/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики,-
встановив:
Описова частина рішення: 21.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Стислий виклад позиції позивача та позиції (заперечень) відповідача
В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 30.06.2010 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 позичив у позивача 205 000 доларів США та 60 000 євро із зобов'язанням виплачувати 12 відсотків річних від позиченої суми. Факт укладення договору позики підтверджується розписками від 30.06.2010 та від 05.10.2011, які власноручно складені ОСОБА_2 . У зв'язку із тим, що ОСОБА_2 не виконував своїх зобов'язань за договором позики, він змушений був звернутися до Франківського районного суду м. Львова із позовом про стягнення суми позики з урахуванням відсотків. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.04.2013 позов задоволено повністю і стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача з урахуванням 12% річних заборгованість у розмірі 244 350 доларів США та 71400 євро. ОСОБА_2 не виконував рішення сулу ні в добровільному ні в примусовому порядку, тому рішенням Франківського районного суду м. Львова від. 20.06.2014 з відповідача стягнуто на користь позивача проценти за договором позики у розмірі 24 600 доларів США та 7200 євро за період з 01.04.2013 по 31.03.2014; рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17.06.2015 з відповідача стягнуто на користь позивача проценти за договором позики у розмірі 24 600 доларів США та 7200 євро за період з 01.04.2014 по 31.03.2015; рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 20.08.2019 з відповідача стягнуто на користь позивача проценти за договором позики у розмірі 98 400 доларів США та 28 800 євро за період з 01.04.2015 по 31.03.2019; рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 22.04.2021 з відповідача стягнуто на користь позивача проценти за договором позики у розмірі 49200 доларів США та 14400 євро за період з 01.04.2019 по 31.03.2021; рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 17.11.2022 з відповідача стягнуто на користь позивача проценти за договором позики у розмірі 24 600 доларів США та 7200 євро за період з 01.01.2021 по 31.03.2022; рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 15.08.2023 з відповідача стягнуто на користь позивача проценти за договором позики у розмірі 24600 доларів США та 7200 євро за період з 01.04.2022 по 31.03.2023.У відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження №51502370 про стягнення коштів із ОСОБА_2 . Згідно з офіційною інформацією заступника начальника управляння відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.04.2022, заборгованість боржником ОСОБА_2 не погашена. Розрахунковим періодом для нарахування процентів щодо 205 000 доларів США та обґрунтованим розрахунком суми, що стягується є: 01.04.2023 - 31.03.2025 - 24 місяці - 2 роки. 205 000 доларів *12 %:100% *2 роки = 49 200 доларів США. Розрахунковим періодом для нарахування процентів щодо 60 000 євро є 01.04.2023-31.03.2025=24 місяці= 2 роки; 60 000*12%річних:100%*2 роки=14 400 євро. Просить позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Заяви (клопотання) учасників справи
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.1-10).
Процесуальні дії у справі
Згідно відповіді № 1405400 від 22.05.2025 з ЄДДР по запиту суду від 22.05.2025 сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» ОСОБА_2 08.09.2023 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
28.05.2025 та 29.05.2025 від міського голови С.Коханчука надійшла відповідь №01-29/1473 від 28.05.2025, згідно якої ОСОБА_2 у вересні 2023 року знятий з реєстрації місця проживання.
04.06.2025 з Відділу адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області надійшла відповідь, згідно якої ОСОБА_2 08.09.2023 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя своєю ухвалою від 05.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, дану справу у відповідності до ст. 187 ч. 10 ЦПК України призначив до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Суд своєю ухвалою від 23.06.2025 відклав підготовче засідання у зв'язку із неявкою відповідача. Попередив відповідача про наслідки неявки в наступне підготовче засідання. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.141).
Суд своєю ухвалою від 29.07.2025 закрив підготовче провадження у справі. Призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18.08.2025 на 08 год. 30 хв.
Суд своєю ухвалою від 18.08.2025 відклав судове засідання у зв'язку із неявкою відповідача. Попередив відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.155).
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, у судове засідання вкотре не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подавав.
09.09.2025 постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з'явились.
Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, 30.06.2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно якого позикодавець - ОСОБА_1 передав, а позичальник - ОСОБА_2 прийняв у власність 125 0793,00 грн, згідно договору позики від 30.06.2010 (а.с.11).
Відповідно до розписки від 30.06.2010, ОСОБА_2 взяв у позику у ОСОБА_1 205 тис доларів США та 60 тис Євро під 12 % річних та зобов'язався повернути по вимозі позичальника (а.с.12).
Як видно із розписки від 05.10.2011 ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 позику в сумі 205 тис доларів США та 60 тисяч Євро під 12 % річних, що становить виплату щомісяця в доларах 2 050 та в євро 600. На день написання є заборгованість за 3 місяці в сумі 6150 доларів і 1800 євро, сума буде погашена до кінця жовтня. Щодо основної суми то вона буде погашена до кінці року (а.с.13).
У відповідь на звернення позивача від 17.03.2025 № б/н відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомило, що у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № 51502370 про стягнення коштів із ОСОБА_2 , до складу якого входять: виконавче провадження №49874510 з виконання виконавчого листа №465/2229/13-ц, виданого 23 квітня 2013 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 244 350 доларів США, 71 400 євро та 29 185 гривень; виконавче провадження №49874366 з виконання виконавчого листа №465/2795/14-ц, виданого 18 липня 2014 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 24 600 доларів США, 7 200 євро; виконавче провадження №49874297 з виконання виконавчого листа №462/3914/15-Ц, виданого 19 серпня 2015 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24 600 доларів США та 7 200 євро; виконавче провадження №60286047 з виконання виконавчого листа №465/3185/17, виданого Радехівським районним судом Львівської області 30 вересня 2019 про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 процентів за договором позики в розмірі 98 400 доларів США та 28 800 євро; виконавче провадження №66478393 з виконання виконавчого листа №465/7037/20, виданого Радехівським районним судом Львівської області 09 липня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 процентів за договором позики в розмірі 49200 доларів США та 14400 євро; виконавче провадження №71215244 з виконання виконавчого листа №451/598/22, виданого Радехівським районним судом Львівської області 12 січня 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 процентів за договором позики в розмірі 24600 доларів США та 7200 євро. Станом на 15.04.2025 згадані виконавчі документи перебувають на примусовому виконанні, заборгованість боржником не погашена (а.с.14).
Заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 22.04.2021 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 проценти за договором позики від 30 червня 2010 року за період з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2021 року в розмірі 49 200 (сорок дев'ять тисяч двісті) доларів США та 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) Євро та на користь держави судовий збір в розмірі 11 350 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень (а.с.15-17).
Як вбачається із заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.11.2022 із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 стягнуто проценти за договором позики від 30 червня 2010 за період з 1 квітня 2021 по 31 березня 2022 в розмірі 24 600 (двадцять чотири тисячі шістсот) доларів США та 7 200 (сім тисяч двісті) Євро та на користь держави судовий збір в розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п'ять) гривень (а.с.18-21).
Заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 15.08.2023 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 проценти за договором позики від 30 червня 2010 року за період з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року в розмірі 24 600 (двадцять чотири тисячі шістсот) доларів США та 7 200 (сім тисяч двісті) євро. та на користь держави судовий збір в розмірі 10 956 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень (а.с.22-28).
ОСОБА_1 надано копію апеляційної скарги на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 26.07.2022, справа №465/3185/17 (а.с.29-55).
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, в порушення умов договорів позики, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, та допустив заборгованість, яка становить в період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року - 49 200 доларів США та 6000 Євро.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи
Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення позики та сплата комісії за користування коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.
За правилами ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц відступила від правової позиції Верховного Суду України в справі №6-79цс14 і від позиції Верховного Суду в справі №308/3824/16-ц (щодо обов'язкового визначення грошового зобов'язання в національній валюті незалежно від того, що за договором позики предметом позики була іноземна валюта) та зробила такі висновки: сторони в разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, провадження №14-134цс18, вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
Враховуючи, що за умовами розписки від 30.06.2010 між сторонами фактично в позику були передані грошові кошти в іноземній валюті, за її змістом позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та проценти річних саме в іноземній валюті, та беручи до уваги відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо переведення боргового зобов'язання в національну валюту чи в еквівалент до національної валюти, суд дійшов висновку, що за умовами вказаної розписки позичальник зобов'язаний повернути проценти за договором позики в іноземній валюті.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути із ОСОБА_2 проценти за договором позики від 30 червня 2010 за період з 01 квітня 2023 по 31 березня 2025 в розмірі 49 400 доларів США та 14 400 Євро.
Однак, розрахунковим періодом для нарахування процентів щодо 205 000 доларів США та обґрунтованим розрахунком суми, що стягується є: 01.04.2023 - 31.03.2025 - 24 місяці - 2 роки. 205 000 доларів *12 %:100% *2 роки = 49 200 доларів США. Розрахунковим періодом для нарахування процентів щодо 60000 євро є 01.04.2023-31.03.2025=24 місяці=2 роки; 60000*12% річних: 100%*2 роки=14 400 євро.
Таким чином, перевіривши розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, зокрема про стягнення із відповідача ОСОБА_2 процентів за договором позики від 30.06.2010 за період з 01 квітня 2023 по 31 березня 2025 в розмірі 49 200 (сорок дев'ять тисяч двісті) доларів США та 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) Євро.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення, суд вирішує питання як необхідно розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст.141 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судові витрати.
Резолютивна частина рішення:
Керуючись ст.ст.4,12,13,81,141, 258-259,263-265,280,282 ЦПК України, суд,-
частково задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 проценти за договором позики від 30 червня 2010 за період з 01 квітня 2023 по 31 березня 2025 в розмірі 49 200 (сорок дев'ять тисяч двісті) доларів США та 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) Євро.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень на розрахунковий рахунок № UA028999980313121206000013847 в ГУК Львiв/Радехівська ТГ/22030101, МФО 899998, код отримувача 38008294.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2025.
Головуючий суддяПатинок О. П.