Провадження №2/447/763/25
Справа №447/1173/25
08.09.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Вербінець Є.С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Миколаєві Львівської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
15.04.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 08.08.2020 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Кам'янко-Бузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що зроблено актовий запис №62. Від подружнього життя у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначила, що практично з моменту укладення шлюбу сімейне життя з відповідачем складалося не погано, однак приблизно з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, між нею та відповідачем почали кардинально різнитися погляди та відношення до сімейного життя, ролі чоловіка в процесі матеріального утримання сім'ї тощо, і як наслідок між ними дуже часто виникали сварки, різноманітні конфлікти, які щоразу спричиняли позивачці сильні душевні страждання, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення сімейних відносин. Вказала, що жодних контактів з відповідачем не підтримує, проживають окремо, і надії на збереження шлюбу немає. Наголосила, що протягом тривалого часу з ОСОБА_2 не підтримують жодних відносин, в тому числі, і подружніх, спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету, спільного майна, а шлюб носить виключно формальний характер. Вважає, що станом на сьогодні примирення між нею та відповідачем є неможливим, а подальшого сенсу підтримувати такі формальні «шлюбні» відносини із ОСОБА_2 немає. Просить шлюб розірвати.
17.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь на запит про зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно до якої, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 17.04.2025 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками надсилалась судом відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання.
02.06.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Шокало В.С. надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що відповідач підтверджує, що твердження позивачки відповідають фактичним обставинам справи, а саме те, що шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство вони не ведуть, разом не проживають. За таких обставин, відповідач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, наголошує, що позивачка не ставить позовних вимог про порядок виховання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з ким дитина повинна проживати після розлучення. Відповідач стверджує, що син, ОСОБА_3 з народження і по сьогоднішній день проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач вважає, що примирення між сторонами та збереження сім'ї є неможливим. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
30.06.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Шокало В.С. надійшло клопотання про долучення доказів.
08.09.2025 від представника позивачки ОСОБА_1 , адвокатеси Скакун В.В. надійшла заява про слухання справи у відсутності позивачки та її представника. Просила позов задоволити.
08.09.2025 представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Дяків Д.І. подав заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника. Троти задоволення позову не заперечив, просив шлюб розірвати.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд встановив:
Шлюб між сторонами зареєстровано 08.08.2020 у Кам'янко-Бузькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №62.
Сторони записані батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Сторони не підтримують шлюбних стосунків, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер. Спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Оцінка суду.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім'ї.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім'ї є неможливим, що підтверджується їхніми заявами, відповідно до яких вони просять шлюб розірвати.
Крім того, суд не враховує позицію відповідача щодо визначення місця проживання дитини, оскільки це питання не є предметом розгляду у межах заявлених позовних вимог.
Суд приходить до висновку, що так як шлюб між сторонами фактично припинився, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому цей шлюб слід розірвати.
На підставі ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, та керуючись ст. 259, 263-265, ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву задовольнити.
Розірвати шлюб, який уклали ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 08.08.2020 Кам'янко-Бузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №62.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його постановлення до Львівського апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 08.09.2025.
Суддя Павлів В. Р.