Справа №463/8321/25
Провадження №1-кс/463/8016/25
09 вересня 2025 року м. Львів
Cлідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 07.08.2025 року про закриття кримінального провадження №62024140120001318 від 18.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 07.08.2025 року про закриття кримінального провадження №62024140120001318 від 18.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Просить таку скасувати.
Скаргу мотивує тим, що слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №62024140120001318 від 18.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
07.08.2025 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Скаржник вважає, що оскаржувана постанова винесена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого правопорушення, без проведення всіх необхідних слідчих дій. Рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та порушує його права і законні інтереси.
Крім того, скаржник вважає, що за період досудового розслідування кримінального провадження, слідчим не було вжито усіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування та для встановлення істини у справі.
Скаржник до судового засідання подав заяву про розгляд скарги у його відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, з врахуванням клопотання скаржника, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Слідчим надано матеріали кримінального провадження №62024140120001318 від 18.12.2024 та заперечення на скаргу.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Оглянувши матеріали скарги та додані до неї письмові документи, а також матеріали кримінального провадження №62024140120001318 від 18.12.2024 року, вважаю, що скаргу слід задоволити виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Частиною 2 ст.9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Судом встановлено, що старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №62024140120001318 від 18.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до ч.5 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років
07.08.2025 року старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, за відсутністю складу кримінального правопорушення.
З представлених суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що висновок слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення ґрунтується на допитах військовослужбовців ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в якості свідків, матеріалах службового розслідування та поясненнях ОСОБА_7 наданих військовому командуванню по факту самовільного залишення військової частини.
Однак, слідчим не допитано ОСОБА_7 по факту самовільного залишення військової частини, не отримано підтверджуючі матеріали висвітлені в поясненнях останнього, не допитано інших свідків, як на підтвердження чи спростування доводів ОСОБА_7 , оскільки пояснення особи не являється джерелом доказів в кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що органом досудового розслідування, не було вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, а відтак висновки про відсутність в діянні складу злочину є необгрунтованими та завчасними, оскільки слідчим не проведено необхідного переліку слідчих дій спрямованих на встановлення істини у справі.
Слід зазначити, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому прийняття даного рішення можливе після всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин провадження та оцінки слідчим зібраних та перевірених доказів у їх сукупності.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини» (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, «Ґюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що слідчим не перевірено належним чином усіх обставин кримінального провадження, не надано належної оцінки зібраним доказам, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження є підставною та підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Керуючись вимогами ст.ст.303, 306, 307, 372 КПК України, -
скаргу задоволити.
Скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 07.08.2025 року про закриття кримінального провадження №62024140120001318 від 18.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1