ЄУН: 336/6349/25
Провадження №: 2-о/336/308/2025
м. Запоріжжя 8 вересня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Якущенко Е.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту перебування на утриманні,-
Заявник звернулась до суду з вищевказаною заявою, за якою просить суд встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 24 липня 2025 року відкрито у справі окреме провадження.
Справу призначено до судового розгляду.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переко-нання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 17 липня 1968 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1
Чоловік заявника помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
У березні 2025 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення мені пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Рішенням № 923020174762 від 20.03.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було зазначено, що для призначення пенсії по втраті годувальника, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», їй необхідно надати документи про факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_1 , просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Пунктом 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п. 1 ч. 2 Закону №1058-IV).
Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV визначено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Відповідно дост. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно достатті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановле-них цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказу-вання не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_1 , просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_2 .
При цьому, заявником не надано жодних доказів на підтвердження заявленої вимоги, як і не заявлено клопотаня про забезпечення чи витребування доказів. Заявник обмежився лише власними пояснення щодо перебування на утриманні чоловіка.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази джерел та розміру доходів як заявника, так і її чоловіка.
За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення заявлених вимог без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 12, 13, 76-82,89,141,263-265, 315, пп. 9 п.1 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській област , про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.
Роз'яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна ска-рга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошен-ня. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини су-дового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (викли-ку) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у час-тину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В Зарютін
08.09.25