Справа № 309/2655/25
Провадження № 2/309/922/25
09 вересня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я. розглянувши заяву про самовідвід судді Сідей Я.Я. від розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, -
На розгляд судді Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я. надійшла цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Суддею під час підготовки справи до розгляду було заявлено самовідвід від розгляду зазначеної справи шляхом надання відповідної письмової заяви на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України із посиланням на те, що відповідач у справі ОСОБА_2 на теперішній час працює у Хустському районному суді Закарпатської області на посаді головного спеціаліста з питань управління об'єктами державного майна Хустського районного суду Закарпатської області, з огляду на що наявні обставини, що можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо об'єктивності, неупередженості та безсторонності судді у разі розгляду зазначеної справи у визначеному складі суду.
Дослідивши вказану заяву про самовідвід та матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 суддя зобов'язаний зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У частині 1 ст. 15 Кодексу суддівської етики України зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 р. наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Крім того, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Таким чином, оскільки наявні об'єктивні обставини, що можуть викликати у позивача у справі та стороннього спостерігача сумніви у неупередженості головуючого судді під час розгляду зазначеної справи, суддя вважає за необхідне задовольнити заявлений самовідвід та передати матеріали справи до канцелярії Хустського районного суду Закарпатської області для визначення іншого судді для розгляду цієї справи шляхом повторного автоматизованого розподілу.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя,
Заяву про самовідвід судді Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я. від розгляду зазначеної цивільної справи задовольнити.
Цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передати до канцелярії Хустського районного суду Закарпатської області для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.