Справа №-613/1194/25 Провадження №-3/613/424/25
08 вересня 2025 року
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
09 червня 2025 року о 14.10 год. по вул. Залізничній, 6 А в селищі Гавриші, Богодухівського району Харківської області, водій ОСОБА_1 , керував мотоциклом Ява 350 д.н.з. НОМЕР_1 сум, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу під відеозапис із застосуванням технічного засобу відеозапису нагрудної Body Cam № 4, чим порушив п. 2.9 (А) ПДР України.
За вказане правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 25 червня 2025 року та 08 вересня 2025 року не з'явився з невідомої суду причини, про день та час розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Суддя, виходячи з вищезазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який повідомлений належним чином.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 356498 від 09 червня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (Драгеру № 6820), відповідно до якого проба на алкоголь позитивна, кількість алкоголю становить 0,58 проміле, письмовими поясненнями ОСОБА_1 викладеними в протоколі, оглянутим диском з відеозаписом подій.
В рішенні по справі «О,Галларан та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних прав, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до абзацу 3 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Згідно з п.1.10 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до довідки начальника Територіального сервісного центру МВС № 6343, станом на 18 червня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Тобто на час вчинення правопорушення ОСОБА_2 не отримав посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а тому в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП він є іншою особою, та до нього не підлягає застосуванню позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, ступінь суспільної небезпеки, те, що дане правопорушення являються грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх здоров'ю та життю, приймаючи до уваги обставини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, той факт, що останній посвідчення водія не отримував, а згідно ПДР, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, вважає що у відношенні останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись ст.ст. 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень ( отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/ 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, Код класифікації доходів бюджету 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA90899980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. ( шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 ч.ч. 1, 2 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя