П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 607/23649/24
Перша інстанція: суддя Ковтун Ю.І.,
повний текст судового рішення
складено 20.06.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 20 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просив:
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи), на території України серії АВ №00001069 від 09.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, у розмірі 17000,00 грн.;
- справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки зазначені в оскаржуваній постанові транспортні засоби є власністю позивача, але здані в оренду ТОВ «Агромеханізм-Плюс» та на них відповідно зроблені тимчасові свідоцтва про реєстрацію на це товариство, а первинні свідоцтва про реєстрацію на ОСОБА_1 здані в ТСЦ 5142, де вони і зберігаються на даний момент. Також позивач зазначає, що на сертифікованих вагах у пункті завантаження та розвантаження підтверджено відповідність ваги транспортного засобу нормативним ваговим параметрам, фактичні реальні показники зважування зафіксовано у товарно-транспортній накладній. Оскаржувана постанова не містить обов'язкових відомостей, а саме у постанові відсутні марка, модель, державний номерний знак напівпричепу, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина тощо. При обчисленнях відсотку перевищення, Укртрансбезпекою не враховано типу транспортного засобу (трьохвісний тягач та трьохвісний контейнеровоз), по якому передбачено збільшені вагові норми 44 тони та помилково застосовано норму у 40 тон, як до звичайної вантажівки. Позивач у власності має трьохвісний напівпричіп-контейнеровоз WILCOX д.н.з. НОМЕР_1 , проте з постанови не зрозуміло, який тип транспортного засобу враховувався, оскільки інформація в постанові відсутня. Позивач вказує, що такої ідентифікації за державним реєстраційним номером трьохвісного напівпричепу-контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що трьохвісний напівпричіп є контейнеровозом, взагалі не здійснено, а було лише ідентифіковано трьохвісний тягач MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_2 . Тобто, фактично відповідач, не здійснивши фіксації та не встановивши вид причепу, зробив висновок, що такий силовий тягач, не є контейнеровозом. Також позивач зазначив що оскаржувана постанова не відповідає пунктам 16, 17 Порядку №1174 та п.4 Інструкції №512, оскільки не містить інформації про: вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб, які у спірній ситуації є вирішальними. Крім цього, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем залишено поза увагою вимоги п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 №30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 20.06.2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що згідно Договору оренди транспортного засобу №10/07/2024 від 10.07.2024 року, ОСОБА_1 (орендодавець) передав ТОВ «Агромеханізм-Плюс» (орендар) в строкове платне користування транспортний засіб: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб спеціалізований вантажний сідловий тягач для участі в міжнародному русі марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 10.07.2024 року, є власністю ТОВ «Агромеханізм-Плюс».
Згідно Договору оренди транспортного засобу №04/05/2024 від 04.05.2024 року, ОСОБА_1 (орендодавець) передав ТОВ «Агромеханізм-Плюс» (орендар) в строкове платне користування транспортний засіб: спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз марки WILCOX ТМ1000, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , транспортний засіб спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз марки WILCOX реєстраційний номер НОМЕР_1 , дата реєстрації 04.05.2024 року, є власністю ТОВ «Агромеханізм-Плюс».
09.10.2024 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00001069, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн..
З оскаржуваної постанови вбачається, що 01.10.2024 року о 21 год 30 хв., за адресою дорога Н-07, км.191+578, Сумська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_2 ; відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,138% (4,055 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних належних доказів на спростування того, що перевезення вантажу здійснювалось напівпричепом-контейнеровозом чи що вказаний напівпричіп використовувався не для перевезення контейнерів. При цьому наявний в матеріалах фотознімок із фотофіксацією транспортного засобу не є належним доказом того, що напівпричіп перевозив не контейнер. Таким чином суд першої інстанції зробив висновок, що нормативне навантаження для транспортного засобу у цій справі повинно було визначатись як для контейнеровозу, оскільки матеріалами справи, а саме свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 підтверджено, що напівпричіп марки Wilcox TM1000, державний номерний знак НОМЕР_5 є спеціалізованим напівпричіпом Н/ПР - контейнеровозом, а тому дозволена маса навантаження для зазначених в оскаржуваній постанові транспортних засобів - трьохвісного тягача та трьохвісного контейнеровоза, складає - 44 тони, а не 40 тон, як було встановлено відповідачем.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Згідно з п.7 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі - Положення №103), Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами; використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі; отримувати інформацію з державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі з реєстру товарно-транспортних накладних.
Частиною 2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Підпунктом «б» п.22.5 Правил дорожнього руху (в редакції від 04.05.2024 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси (максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн):
- Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 тон; трьохвісний автомобіль - 25 (26)* тон; чотирьохвісний автомобіль - 32 тон; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 тон.
- Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тон.
- Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 тон.
Відповідно до п.16 ч.1 ст.4 Митного Кодексу термін «контейнер» включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Згідно із п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174 (далі - Порядок №1174).
Згідно п.2 Порядку №1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Пунктом 8 Порядку №1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року №163.
Згідно із п.п.11, 12 Порядку №1174, автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п.п.13, 14, 15 Порядку №1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про:
- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
За правилами п.п.16, 17 Порядку №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
При цьому, приписами ч.2 цієї статті визначено наступне порушення:
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Дія частини 2 цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до ст.ст.229, 255, 279-5, 279-8 КУпАП, ч.2 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 року №460, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, та з метою нормативно-правового врегулювання питань здійснення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проваджень у справах про адміністративні правопорушення наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512 затверджено, зокрема, Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.
Пунктом 3 вказаної Інструкції встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Проаналізувавши спірне рішення, колегія суддів вважає, що постанова серії АВ №00001069 від 09.10.2024 року містить всі необхідні реквізити, відповідно до додатку 1 Інструкції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що посилання позивача та висновки суду першої інстанції на відсутність інформації щодо причепу в оскаржуваній постанові, є необґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що як вбачається з фотофіксації правопорушень, транспортний засіб трьохвісний тягач MAN TGS 24.480 д.н.з. MAN проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте їх окреме визначення у оскаржуваній постанові не потребується, так як вони не є самостійними суб'єктами адміністративної відповідальності.
Крім цього у постанові міститься посилання на загальнодоступний веб-сайт в мережі інтернет https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AB00001069/, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі, використавши ідентифікатор доступу.
Як вбачається зі спірної постанови серії АВ №00001069 від 09.10.2024 року, загальна маса транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер MAN у складі з напівпричепом- контейнеровозом марки WILCOX д.н.з. НОМЕР_1 в момент вчинення порушення склала 44055 кг..
Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМ України від 24.02.2016 року №163, свідоцтво про повірку транспортного засобу №04/4654, дійсне до 22.12.2024 року.
В постанові серії АВ №00001069 від 09.10.2024 року зазначено, що вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM74 встановлені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу, а саме:
- кількість вісей - 6 шт.;
- спарені колеса - 3 вісь;
- відстань між вісями 1-2 становить - 2810 мм.;
- відстань між вісями 2-3 становить - 1061 мм.;
- відстань між вісями 3-4 становить - 4841 мм.;
- відстань між вісями 4-5 становить - 1301 мм.;
- відстань між вісями 5-6 становить - 1291 мм.;
- навантаження на вісь 1 - 6500 кг.;
- навантаження на вісь 2 - 5050 кг.;
- навантаження на вісь 3 - 10050 кг.;
- навантаження на вісь 4 - 9450 кг.;
- навантаження на вісь 5 - 9050 кг.;
- навантаження на вісь 6 - 8850 кг.;
- загальна маса - 48950 кг.;
- висота 3.692 м.;
- ширина 2.527 м.;
- довжина 14.666 м..
Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, в редакції до 18.07.2023 року не містила формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм підчас руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Разом з тим, зазначена формула визначена у ДСТУ OIML R134-1:2010,
Так, відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.
Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси та навантаження на строєну вісь транспортного засобу здійснюється за формулою:
% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%;
Х факт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Х норм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22 Правил дорожнього руху;
похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R134-1:2010, помножена на Х факт.
Отже, згідно постанови серії АВ №00001069 від 09.10.2024 року, з урахуванням похибки приладу, тобто регламентовано-допустимої похибки вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R134-1:2010 визначено загальну масу вказаного транспортного засобу, яка становить 44055 кг..
Наведені вимірі технічного приладу у суду сумнівів не викликають, а їх точність позивачем належними та допустимими доказами не спростовано.
Однак, з позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свою позицію тим, що відповідачем під час розрахунку відсоткового перевищення загальної максимальної маси транспортних засобів було помилково застосовано максимальний нормативно дозволений параметр ваги для трьохвісного автомобілю (тягач) з трьохвісним напівпричепом зазначений у п.22.5 ПДР України, а саме: 40 тон, оскільки під час здійснення вимірювання загальної маси транспортного засобу на трьохвісному автомобілі (тягач) MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_2 стояв трьохвісний напівпричеп (контейнеровоз) WILCOX д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , а тому загальна максимальна маса транспортного засобу повинна складати 44 тони.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача, виходячи з наступного.
В Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року №363 (далі - Наказ №363), дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.
Також Наказом №363 наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м. і більше).
Відповідно до п.п.17.1 - 17.5 Наказу №363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб. м.; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб. м.).
Крім цього, відповідно до вимог п.17.15 Наказу №363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.
Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.
Колегія суддів вважає, що з фотознімків за посиланням з оскаржуваної постанови вбачається, що вказаний у постанові сідловий тягач з напівпричепом перевозив контейнер, до конструкції яких внесено зміни - додано тентований верх. Вказані предмети не містили маркування та пломбування.
Доказів та відповідних документів того, що здійснювалося перевезення саме контейнера типу «Open Top», позивачем суду не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що здійснене 09.10.2024 року на автомобілі MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом WILCOX д.н.з. НОМЕР_1 вантажне перевезення не може вважатися контейнерним перевезенням в розумінні положень чинного законодавства, оскільки, як вже зазначено вище, Наказ №363 забороняє перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Відтак перевезення вантажу транспортним засобом, що належить позивачу, не є контейнерним перевезенням в розумінні положень чинного законодавства.
Виходячи з цього, для такого перевезення максимальна значення фактичної маси автомобіля не повинно перевищувати 40 тон.
Також необхідно зазначити, що Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 10.06.2019 року №148 «Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття поправки до національного стандарту» прийнято національні стандарти, гармонізовані з європейськими стандартами, методом підтвердження з набранням чинності з 01.08.2019 року, зокрема: ДСТУ EN 12406:2019 (EN 12406:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу C. Розміри та загальні вимоги»; ДСТУ EN 12410:2019 (EN 12410:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу A. Розміри та загальні вимоги».
Наведені ДСТУ прийняті на підставі європейських стандартів EN 12406:1999 «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class C - Dimensions and general requirements», а також EN 12410:1999, IDT «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class A - Dimensions and general requirements, IDT».
Так, стандарти Європейського союзу, можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, щодо яких виник спір.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №9901/636/18, від 03.08.2022 року по справі №910/9627/20.
Зі змісту наведених Європейських стандартів вбачається, що змінний кузов - це кузов, придатний для міжнародних перевезень та перевезень автомобільним, залізничним транспортом, а також змішаних перевезень.
Змінний кузов класу «А» позначає всі змінні кузови які обладнані нижніми фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1А (40') відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12410:1999, IDT).
Змінний кузов класу «С» позначає всі змінні кузови які обладнані фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1С (20') відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12406:1999, IDT).
Крім того, у розділах 2 наведених Європейських стандартів EN 12406:1999 IDT, EN 12410:1999 IDT зазначено, що вказані стандарти прийняті, зокрема, у відповідності до EN 283:1991 «Swap bodies - Testing».
При цьому з аналізу стандарту EN 283:1991 «Swap bodies - Testing» вбачається, що вказаний стандарт встановлює вимоги до змінних кузовів, яким вони мають відповідати за результатами випробування, а також регламентують порядок проведення таких випробувань.
Також зазначений стандарт передбачає можливість випуску вказаних змінних кузовів за умови їх відповідності вимогам та на підставі рішення уповноваженого органу влади відповідної держави.
Окрім того, Європейським стандартом EN 13044:2000 «Swap bodies - Coding, identification and marking» встановлює вимоги до маркування змінних кузовів з метою їх подальшої ідентифікації.
Так, маркування змінних кузовів для їх ідентифікації здійснюється шляхом нанесення коду, який має містити інформацію про власника, серійний номер змінного кузову, контрольну цифру та ідентифікатор категорії обладнання (див. розділу 3, EN 13044:2000).
Отже, вищевказані положення Європейських стандартів встановлюють чіткі вимоги для змінних контейнерів типу А, їх випробування, необхідність отримання дозволу уповноваженого органу відповідної держави для їх подальшого випуску, а також вимоги до їх маркування з метою подальшої ідентифікації.
Однак як зазначено вище та як вбачається з фотознімків за посиланням з оскаржуваної постанови, вказаний у оскаржуваній постанові сідловий тягач з напівпричепом, який перевозив предмет з ознаками контейнеру з тентованим верхом не містив необхідного маркування.
Крім цього, позивачем не надано доказів того, що перевезення вантажу здійснювалось саме змінним кузовом або контейнером типу 1А.
Отже, з матеріалів справи та наведених висновків вбачається, що транспортний засіб позивача з напівпричепом є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, але позивачем не доведено, що в момент фіксації порушення вказаний транспортний засіб використовувався як контейнеровоз та перевозив універсальний автомобільний контейнер з дотриманням вимог Наказу №363, а тому фактична маса транспортного засобу позивача повинна була складати не більше 40 тон, що вірно було встановлено відповідачем.
Отже, враховуючи наведені висновки та формулу визначену у ДСТУ OIML R134-1:2010, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси для транспортного засобу MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом контейнеровозом марки WILCOX д.н.з. НОМЕР_1 виглядає так: ((48950 кг - 40000 кг - (10% * 48950 кг)) / 40000 кг) * 100% = 10,138% (а саме: ((48950 - 40000 - (48950 * 0,1)) / 40000) * 100).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що здійсненні відповідачем розрахунки відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу є правомірними та відповідають матеріалам справи.
Також колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова відповідає нормам КУпАП, оскільки містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Отже, враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів вважає, що подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов'язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу та державного номерного знаку, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт. Вказані докази також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мереж інтернет за посиланням, яке зазначено в оскаржуваній постанові з ідентифікатором доступу.
Щодо посилання позивача на те, що зазначені в оскаржуваній постанові транспортні засоби є власністю позивача, але здані в оренду ТОВ «Агромеханізм-Плюс» та на них відповідно зроблені тимчасові свідоцтва про реєстрацію на це товариство, а первинні свідоцтва про реєстрацію на ОСОБА_1 здані в ТСЦ 5142, де вони і зберігаються на даний момент, що на думку позивача підтверджує, що не він є відповідальною особою за порушення п.22.5 ПДР України, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції критично оцінив доводи позивача про те, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, так як на час вчинення адміністративного правопорушення належний йому транспортний засіб марки MAN TGS 24.480, державний номерний знак НОМЕР_2 , та напівпричіп марки Wilcox TM1000, державний номерний знак НОМЕР_5 , були у користуванні ТОВ «Агромеханізм-Плюс» згідно укладених договорів оренди, оскільки позивачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні відомості про внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідно до Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1197 інформації щодо вказаного товариства як про належного користувача транспортного засобу.
Зробивши такий висновок, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про правомірність притягнення саме позивача до адміністративної відповідальності за вказане вище порушення ПДР України.
Колегія суддів вважає, що позивач також погодився з таким висновком суду першої інстанції, оскільки не оскаржував його до суду апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає вказаний вище довід позивача спростованим та таким, що апеляційному перегляду не підлягає.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного спору не врахував наведені норми права, не повно дослідив обставини справи, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про протиправність оскаржуваних рішень та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням вищенаведених обставин, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям у справі нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.
Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.272, ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 20 червня 2025 року - скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька