П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/297/23
Головуючий в 1 інстанції: Притуляк І.О. Дата і місце ухвалення: 23.06.2025р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Семенюка Г.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Гудзікевич Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00002722 від 15.12.2022р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що спірною постановою її незаконно притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП за перевищення нормативних параметрів, визначених п.22.5 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 стверджувала, що вона не перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки належний їй транспортний засіб марки DAF TE 95 XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , було передано в оренду ТОВ «ФАРТТРЕЙД» на підставі нотаріально посвідченого договору оренди транспортних засобів від 14.01.2021р. Відповідачем не доведено, що саме позивач 20.10.2022р. була перевізником вантажу, що виключає її відповідальність за перевищення нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 23.06.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення її позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що позивачем, як власником транспортного засобу, не надано належних доказів вчинення дій щодо внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. ОСОБА_1 стверджує, що наданий нею до суду нотаріально посвідчений договір оренди транспортних засобів від 14.01.2021р. є належним доказом того, що вона не була перевізником станом на 20.10.2022р. в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до чинного законодавства нотаріус має доступ до баз рухового та нерухомого майна та при вчиненні нотаріальних дій вносить дані про зміни, що стосується рухомого та нерухомого майна.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - автомобіля марки DAF, модель TE 95 XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , тип - вантажний спеціалізований сідловий тягач (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.03.2019р.).
15.12.2022р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00002722 від 15.12.2022р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00 грн.
Згідно вказаної постанови 20.10.2022р. о 15 год. 17 хв. за адресою Н-23, км 2 + 998, Кіровоградська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу DAF TE 95 XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 15,4% (6,163 т.) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т., навантаження на одинарну вісь, транспортного засобу на 7,6% (0.876 т) при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 т., навантаження на строєні осі транспортного засобу на 20,2 % (4.242 т.) при дозволеному максимальному навантаженю на строєні осі 21 т. та відстані між осями понад 1,3 м або менше, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.132-1 КупАП.
Не погоджуючись з правомірністю зазначеної постанови ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження позивача про те, що вона являється власником транспортного засобу, однак не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт». Суд зазначив, що передача транспортного засобу в оренду ТОВ «ФАРТТРЕЙД» на підставі нотаріально посвідченого договору оренди транспортних засобів від 14.01.2021р. не впливає на статус ОСОБА_1 як відповідальної особи, оскільки в установленому порядку до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу не вносились.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в їх задоволенні виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно пп.15, 27, 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Згідно п.22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Пункт 22.5 ПДР встановлює параметри транспортних засобів та їх составів, рух яких на автомобільних дорогах державного значення допускається у разі, коли такі транспортні засоби їх не перевищують.
Таким чином, ПДР встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь. А відтак, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
При зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 не заперечує автоматично зафіксованого руху транспортного засобу DAF TE 95 XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР України.
Позивач стверджує, що вона не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КупАП, оскільки належним користувачем транспортного засобу виступає ТОВ «ФАРТТРЕЙД» на підставі нотаріально посвідченого договору оренди транспортних засобів від 14.01.2021р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань позивача виходячи з наступного.
За приписами ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Тобто, за ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, несе відповідальна особа (особа за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення, у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Отже, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів здійснюються уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.
Зокрема, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі - Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реестраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об'єкти обліку).
У відповідності до пункту 4 Розділу II Порядку 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об'єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.
Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018р. №1197.
Так, згідно пунктів 3, 24 вказаного Порядку, підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.
Оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносились відомості про зміну користувача автомобіля, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача, що у такому випадку адміністративну відповідальність повинна нести фізична особа, за якою зареєстровано транспортні засоби.
Стаття 14-3 КУпАП містить два взаємовиключні суб'єкти відповідальності. Сам по собі факт передачі транспортного засобу, без внесення відомостей про це до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не звільняє власника від відповідальності незалежно від того, з чиєї вини невнесення відповідних відомостей до Реєстру мало місце.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті відповідальної особи, зазначеної у статті 14-3 цього КУпАП, у даному випадку власника транспортного засобу ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2025 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 вересня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: Г.В. Семенюк
О.І. Шляхтицький