П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35425/24
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Дата і місце ухвалення: 30.06.2025 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
-
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив суд:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №052630004129 від 16.05.2024 року про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи під час призначення пенсії за періоди з 01.06.1993 по 01.04.1995 рр., з 01.04.1995 по 01.11.1995 рр., з 01.11.1995 по 01.04.1996 рр., з 01.04.1996 по 30.06.1998 рр., з 01.07.1998 по 31.07.2001 рр., з 01.08.2001 по 29.01.2002 рр., та з 01.02.2002 по 27.05.2004 рр.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області призначити пенсію з 09.05.2024 року ОСОБА_1 з зарахуванням до загального страхового стажу періоди роботи з 01.06.1993 по 01.04.1995 рр., з 01.04.1995 по 01.11.1995 рр., з 01.11.1995 по 01.04.1996 рр., з 01.04.1996 по 30.06.1998 рр., з 01.07.1998 по 31.07.2001 рр., з 01.08.2001 по 29.01.2002 рр., та з 01.02.2002 по 27.05.2004 рр.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача є протиправним, оскільки до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Таким чином, на думку позивача, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу є безпідставними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області № 052630004129 від 16.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.06.1993 по 01.04.1995 рр., з 01.04.1995 по 01.11.1995 рр., з 01.11.1995 по 01.04.1996 рр., з 01.04.1996 по 30.06.1998 рр., з 01.07.1998 по 31.07.2001 рр., з 01.08.2001 по 29.01.2002 рр., з 01.02.2002 по 27.05.2004 рр.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 30.06.2025 р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити в повному обсязі з огляду на те, що 29.11.2022 року КМУ прийнято постанову № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», якою Кабінет Міністрів України постановив про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
23.12.2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 № 2783-IX. Вказаним законом Україна зупинила у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дію та вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України.
На час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком позивач досягнув віку 60 років 07 місяців.
09.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Одеській області, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
16.05.2024 р. рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №052630004129 за результатами розгляду документів, доданих до заяви, на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Дане рішення обґрунтовано тим, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
Страховий стаж особи становить 28 років 01 місяць.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в російській федерації з 01.06.1993 по 01.04.1995 рр., з 01.04.1995 по 01.11.1995 рр., з 01.11.1995 по 01.04.1996 рр., з 01.04.1996 по 30.06.1998 рр., з 01.07.1998 по 31.07.2001 рр., з 01.08.2001 по 29.01.2002 рр., з 01.02.2002 по 27.05.2004 рр., оскільки російська федерація з 01.01.2023 року припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
За наведених обставин, позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років.
Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Суд зазначив, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Крім іншого судом відмовлено позивачу у встановленні судового контролю, так як позивачем до суду не надано доказів того, що відповідачі можуть ухилятися від виконання даного рішення суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За змістом частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1).
В силу приписів частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: - з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами 1-3 цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (абз. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частин 1, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До впровадження системи персоніфікованого обліку порядок обчислення страхового стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника. Трудові книжки ведуться на всіх робітників, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п'ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників.
Слід зазначити, що відповідно до п.1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби або навчання, а також архівними установами.
Пунктами 3 та 20 зазначеного Порядку регламентовано, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи чи містяться неправильні або ж неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, що наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (Додаток №5). У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, системний аналіз вказаних правових норм беззаперечно вказує на те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17, від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17, від 04.03.2020р. у справі №367/945/17, від 27.04.2020р. у справі №367/4230/17 та від 23.09.2021р. у справі №227/4273/16-а.
До матеріалів даної справи долучено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.08.1983 року, яка, як вірно встановлено судом першої інстанції, у спірні періоди містить наступні записи, зокрема:
1) під номером 14 міститься запис від 01.06.1993 року мовою оригіналу - «Принят токарем», підстава «Пр. № 29 от 31.05.1993 г»;
2) під номером 15 міститься запис від 01.04.1995 року мовою оригіналу - "Уволен по ч. 5 ст. 23 КЗоТ РФ с переводом в АОЗТ фирму "Строительство, благоустройство, ремонт", підстава "Пр. №22 от 01.04.1995 г.», підпис, посада, печатка;
3) під номером 16 міститься запис від 01.04.1995 року мовою оригіналу - "Принят токарем", підстава "Пр. №28 от 01.04.1995 г.";
4) під номером 17 міститься запис від 01.11.1995 року мовою оригіналу - "Уволен в соответствии КЗоТ рф с переводом в АОЗТ "Кварц", підстава "Пр. №103 от 28.11.1995 г.», підпис, посада, печатка;
5) під номером 18 міститься запис від 01.11.1995 року мовою оригіналу - "Принят токарем в АОЗТ "Кварц" с переводом из АОЗТ фирма "СБР", підстава "Пр. №10 от 28.11.1995 г.";
6) під номером 19 міститься запис від 01.04.1996 року мовою оригіналу - "Уволен в соответствии со ст. 29 п. 5 КЗоТ рф с переводом в АОЗТ фирма "Стр-во, благоустройство, ремонт", підстава "Пр. №28 от 24.04.1996 г.», підпис, посада, печатка;
7) під номером 20 міститься запис від 01.04.1996 року мовою оригіналу - "Принят токарем с переводом из АКЦ "Кварц", підстава "Пр. №12 от 24.04.1996 г.";
8) під номером 21 міститься запис від 30.06.1998 року мовою оригіналу - "Уволен в соответствии со ст. 29 п. 5 КЗоТ рф с переводом в ООО ПСО "Дорлесстрой", підстава "Пр. №97-к от 30.06.1998 г.», підпис, посада, печатка;
9) під номером 22 міститься запис від 01.07.1998 року мовою оригіналу - "Принят токарем с переводом из ЗАО фирма "СВР", підстава "Пр. №1 от 01.07.1998 г.";
10) під номером 23 міститься запис від 31.07.2001 року мовою оригіналу - "Уволен в соответствии с п. 5 ст. 29 КЗоТ рф с переводом в ООО ДСП "Славутич", підстава "Пр. №127-к от 08.08.2001 г.», підпис, посада, печатка;
11) під номером 24 міститься запис від 01.08.2001 року мовою оригіналу - "Принят токарем 4 разряда вахтовым методом с переводом из ООЛ ПСО "Дорлесстрой", підстава "Пр. №11-К от 01.08.2001 г.";
12) під номером 25 міститься запис від 29.01.2002 року мовою оригіналу - "Уволен в соответствии со ст. 29 п. 1 КЗоТ рф по соглашению сторон", підстава "Пр. №7-к от 29.01.2002 г.», підпис, посада, печатка;
13) під номером 26 міститься запис від 01.02.2002 року мовою оригіналу - "Зачислен токарем 5 разряда временно сроком до 2х месяцев", підстава "Пр. №5 от 01.02.2002 г.";
14) під номером 27 міститься запис від 01.04.2002 року мовою оригіналу - "Перевести токарем 5 разряда на постоянную работу", підстава "Пр. №9 от 01.04.2022 г.»;
15) під номером 28 міститься запис від 27.05.2004 року мовою оригіналу - "Уволен по собственному желанию ст. 80 КЗ рф", підстава "Пр. №15 от 27.05.2004 г.», підпис, посада, печатка.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що записи у трудовій книжці позивача є чіткими, зрозумілими, виправлень не містять, мають штампи вищезазначеного підприємства з підписами відповідних осіб, а також посилання на накази підприємств, на підставі яких позивача призначено і звільнено з посади.
В свою чергу відмовляючи у призначенні пенсії за віком та в апеляційній скарзі відповідач наполягає про відсутність необхідного страхового стажу не менше 30 років, внаслідок не зарахування до страхового стажу періоди роботи в російській федерації з 01.06.1993 по 01.04.1995 рр., з 01.04.1995 по 01.11.1995 рр., з 01.11.1995 по 01.04.1996 рр., з 01.04.1996 по 30.06.1998 рр., з 01.07.1998 по 31.07.2001 рр., з 01.08.2001 по 29.01.2002 рр., з 01.02.2002 по 27.05.2004 рр., оскільки російська федерація з 01.01.2023 року припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
З цього приводу відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію за віком, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Також суд зазначає, що рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 № 01-1/2-07 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Зазначена Угода діяла, як на момент роботи позивача у спірний період.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вихід України з цієї Угоди, та згідно якої зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України з 19.06.2023 року.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 19 червня 2023 року, Україна як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
У зв'язку із чим, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про відсутність правових підстав для зарахування спірного періоду робіт позивача до страхового стажу є необґрунтованими та не відповідають законодавству, що регулює спірні правовідносини.
Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про задоволення позову, тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 вересня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук